Ухвала суду № 32264531, 09.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3356/13 Головуючий у 1-й інстанції Картофлицький Г. В.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2013 року в справі за позовом прокурора Приморського району в інтересах Приморської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих злочином, -

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2013 року прокурор Приморського району звернувся із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог звказує, що у липні 2012 року при розгляді кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України прокурором Приморського району в інтересах держави в особі Приморської міжрайонної державної податкової Інспекції було подано позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь державного бюджету шкоду, заподіяну злочином у розмірі 189 910,00 грн.

Вироком Приморського райсуду від 15.10.2012 р. ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст.367 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати державні посади строком на 2 роки, зі штрафом в розмірі 4250 грн. На підставі ст.75 КК України вона була звільнена від відбуття основного покарання з іспитовим строком 1 рік. Позов прокурора задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2012 року вищевказаний вирок Приморського райсуду в частині задоволення цивільного позову скасовано та справу в частині цивільного позову направлено на новий розгляд.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор Приморського району в інтересах Приморської міжрайонної державної податкової інспекції просив стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету шкоду, заподіяну злочином у розмірі 189 910,00 грн.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь державного бюджету 189 910 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведеними, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пленумом Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 № 6 роз'яснено, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що вироком Приморського райсуду від 15.10.2012 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.2 ст. 367 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік.

Зазначеним вироком суду ОСОБА_2 було визнано винною, що вона будучи посадовою особою, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Приморської ДПІ при перевірці ТОВ «Петрівське» в частині використання коштів підприємства зі спеціальних рахунків, неналежно виконуючи свої обов'язки не відобразила в акті №9/2302/30896330 від 18.06.2008 року порушення вимог п.11.29 ст.11 ЗУ «Про податок на додану вартість» та вимог п.5 постанови КМУ №271 від 26.02.1999р. за період 2005-2006 років на суму 189 910,00 грн., внаслідок чого підприємству не було донараховано податкові зобов'язання на зазначену суму та завдані збитку підприємству на вказану суму. Крім того вироком було стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави завдану шкоду 189 910 гривень (а.с.4-6)

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2012 року вирок Приморського райсуду від 15.10.2012 року в частині цивільного позову було скасовано та справу було направлено для розгляду у порядку цивільного судочинства. З ухвали апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2012 року вбачається, що підставою для скасування вироку в частині цивільного позову стало те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не привів підстави та мотиви за яким позов підлягає задоволенню . (а.с.8)

За вимогами ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з тим, що в силу ст.102 ПК України податкові зобов'язання вже не можуть бути нараховані підприємству, заподіяну шкоду повинна відшкодувати саме ОСОБА_2, оскільки вона скоїла злочин та між її винними діями та неможливістю стягнення коштів з підприємства вироком суду встановлений прямий причинний зв'язок.

Посилання в апеляційній скарзі проте, що вона не спричиняла шкоди державі спростовується текстом вироку суду, який до якого дійшов суд у вироку від 15.10.2012 року, відповідно до якого суд у у кримінальній справі дійшов висновку , що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків, яка завдала тяжкі наслідки.

Тяжкими наслідками у вигляді шкоди державним інтересам як і вина за вироком суду визначено, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_2, яка склала акт, не відобразивши порушення податкового законодавства, підприємству не було донараховано та вже не може бути нараховане податкове зобов'язання по НДС на суму 189 910 гривень. (а.с.4,5)

Доводи проте, що суду не застосував строк позовної давності не приймаються колегією судів, бо строк позовної давності має відраховуватися з дня коли стало відомо про неправомірні дії ОСОБА_2, ані з дня проводилася нею перевірка та складався акт.

Розмір шкоди завданої ОСОБА_2, окрім вироку, підтверджено також письмовим доказом - висновком судово-економічної експертизи №238-12Б від 20.03.2012 року, проведеної у кримінальній справі, за яким в акті планової документальної перевірки ТОВ «Петрівське» №9/2302/30896330 від 18.06.2008 року не відображено, що внаслідок невідповідності вимогам п.11.29 ст.11 ЗУ «Про податок на додану вартість» та вимог п.5 постанови КМУ №271 від 26.02.1999 року товариство «Петрівське» не перерахувало в бюджет суму податку на додану вартість за період 2005 року в розмірі 37 610,00 грн., за період 2006 року - в розмірі 152 300,00 грн. (а.с. 40-42)

Отже, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, вимогам процессуального та матеріального права, а тому підстав для скасування ухваленного рішення та відмови у задоволенні позову колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: