Рішення № 32262837, 05.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.2013р. Справа № 905/3039/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай», м.Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 13651,86 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 19137,98 грн., з яких сума основного боргу 13651,86 грн., пеня в розмірі 2755,75 грн., 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 161, 530, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 222, 229 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 01 червня 2011 року № МХ/484. Позивач зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується товарно-транспортними накладними. Сума заборгованості становить 13651,86 грн.

Відповідно до пунктів 6.2 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2755,75 грн. та 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн.

Загальна сума заборгованості становить 19137,98 грн.

11 червня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від представника позивача, в якій останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13651,86 грн., 30% річних в розмірі 5511,50 грн.

25 червня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 13651,86 грн. Також надав клопотання про продовження процесуального строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів та відкладено судовий розгляд справи на 05 липня 2013 року.

02 липня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив залишити без розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 11 червня 2013 року та заяву про зменшення розміру позовних вимог від 25 червня 2013 року. Також просив припинити провадження в частині стягнення пені в розмірі 2755,75 грн. та 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн.

За змістом статті 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Підстави для неприйняття заяви представника позивача про відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 2755,75 грн. та 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн. у суду відсутні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі, заперечень не надійшло.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки № МХ/484 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується по замовленню Покупця передати йому у власність хлібобулочні та кондитерські вироби (далі - продукція), а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її в порядку та строки, встановлені чинним договором (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, порядок та строки поставки, кількість, асортимент, ціну та порядок розрахунків, відповідальність сторін, строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 2.3 договору поставка продукції здійснюється протягом 24 годин з моменту подачі замовлення Покупцем або згідно наданому ним графіку. Постачальник забезпечує передачу, а Покупець забезпечує прийомку продукції протягом дня з 5:00 год. до 19:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що замовлення на поставку продукції здійснювалось в усній формі.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставка продукції здійснюється по товарно-транспортній накладній (ф.№1-ТТН (хліб), далі - накладна). Право власності на продукцію, ризики втрати або псування продукції переходять до Покупця з моменту її підписання.

Прийомка продукції за кількістю та якістю здійснюється Покупцем при відвантаженні продукції. При виявленні браку під час прийомки Покупець має право повернути продукцію, зробив про це відмітку в накладній. Підписання накладних від імені Покупця вважається підтвердженням згоди останнього на поставку продукції по цінам, в кількості та в асортименті, які вказані в накладній (пункт 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що кількість продукції, яку Постачальник поставляє, а Покупець приймає, вказується в накладній. Ціна продукції встановлюється на підставі діючого прейскуранта (прас-листа) Постачальника. Ціна вказується в накладній. Ціна може бути змінена Постачальником в односторонньому порядку в любий час. Про збільшення ціни постачальник повідомляє Покупця не менш ніж за добу до дати введення нової ціни, надав нові прас-листи. Факт прийняття продукції Покупцем є підтвердженням його згоди на нову ціну.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було здійснено постачання продукції, що підтверджується товарно-транспортними накладними №00000416 від 11 жовтня 2011 року на суму 527,59 грн., №00000846 від 12 жовтня 2011 року на суму 600,75 грн., №00001259 від 13 жовтня 2011 року на суму 563,12 грн., №00001667 від 14 жовтня 2011 року на суму 445,93 грн., №00002139 від 15 жовтня 2011 року на суму 459,91 грн., №00002460 від 16 жовтня 2011 року на суму 410,85 грн., №00002865 від 17 жовтня 2011 року на суму 510,94 грн., №00003428 від 18 жовтня 2011 року на суму 501,57 грн., №00003799 від 19 жовтня 2011 року на суму 410,20 грн., №00004138 від 20 жовтня 2011 року на суму 308,97 грн., №00004561 від 21 жовтня 2011 року на суму 402,01 грн., №00004954 від 22 жовтня 2011 року на суму 339,40 грн., №00005358 від 23 жовтня 2011 року на суму 342,10 грн., №00005706 від 24 жовтня 2011 року на суму 420,60 грн., №00006107 від 25 жовтня 2011 року на суму 296,62 грн., №00006363 від 26 жовтня 2011 року на суму 345,33 грн., №00007182 від 27 жовтня 2011 року на суму 402,97 грн., №00007393 від 28 жовтня 2011 року на суму 422,10 грн., №00007880 від 29 жовтня 2011 року на суму 260,19 грн., №00008200 від 30 жовтня 2011 року на суму 260,19 грн., №00008806 від 31 жовтня 2011 року на суму 438,82 грн., №00009011 від 01 листопада 2011 року на суму 256,11 грн., №00009439 від 02 листопада 2011 року на суму 355,90 грн., №00009878 від 03 листопада 2011 року на суму 334,33 грн., №00010350 від 04 листопада 2011 року на суму 427,25 грн., №00010745 від 05 листопада 2011 року на суму 324,72 грн., №00011081 від 06 листопада 2011 року на суму 365,84 грн., №00011572 від 07 листопада 2011 року на суму 386,62 грн., №00011978 від 08 листопада 2011 року на суму 369,27 грн., №00012478 від 09 листопада 2011 року на суму 300,36 грн., №00012806 від 10 листопада 2011 року на суму 431,49 грн., №00013266 від 11 листопада 2011 року на суму 412,81 грн., №00013737 від 12 листопада 2011 року на суму 358,60 грн., №00014190 від 13 листопада 2011 року на суму 326,00 грн., №00014540 від 14 листопада 2011 року на суму 332,40 грн., які підписані матеріально-відповідальними особами за отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.21-58).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, товарно-транспортні накладні є первинними обліковими документам в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем вищевказаних накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із пунктом 10.1 договору фактом, який підтверджує отримання продукції, є підпис представника або робітника Покупця на накладній, яка завірена печаткою або штампом, де повинен бути вказаний ідентифікаційний номер. Покупець вказує відтиски штампів (печаток) у таблиці або надає Постачальнику зразки (відтиски) таких печаток (штампів) листом. Печатку (штамп) може бути застосовано після підтвердження Постачальником факту отримання зразка.

Згідно із пунктом 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як вбачається із договору, Покупець навів зразок підпису матеріально-відповідальної особи, якими підтверджується отримання продукції.

Окрім цього, пунктом 10.3 договору встановлено, що підписанням даного договору Покупець зобов'язується забезпечити в місці отримання продукції наявність штампу, яким завіряються підписи матеріально-відповідальних осіб в накладних. Сторони домовились, що у випадку, якщо протягом одного календарного місяця з дня підписання даного договору Покупець не виконає вимоги даного пункту, то Постачальник вправі вважати підписи будь-яких осіб (з вказанням прізвища та ініціалів) на накладній підписами осіб, уповноважених Покупцем на отримання продукції та вимагати оплати продукції по таким накладним, а Покупець заздалегідь та безвідзивно погоджується оплачувати Постачальнику продукцію по накладним, підписаним таким образом, та не вправі висувати проти оплати заперечення, основані на відсутності у осіб, які поставили підписи, повноважень на отримання продукції від Постачальника.

Сторони дійшли згоди, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюється відповідно до пункту 5.2.2 договору, а саме, з відстроченням платежу 3 (три) календарних дні з моменту поставки кожної партії продукції. У випадку, якщо Покупець не виконує зобов'язання по оплаті продукції у встановлені в чинному пункті строку, Постачальник вправі в односторонньому порядку та без попередження вимагати 100%-й передоплати при поставці наступних партій продукції або припинити поставку до повного погашення заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідач частково сплачував вартість поставленої продукції, але не додержувався встановленого строку перерахування грошових коштів, у зв'язку з чим, отримані грошові кошти зараховувалися на оплату заборгованості, яка виникла за попередні поставки.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати за відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 13651,86 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи надане позивачем клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 2755,75 грн. та 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення пені в розмірі 2755,75 грн. та 20% штрафу в розмірі 2730,37 грн.- припинити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення заборгованості в розмірі 13651,86 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» (83086, місто Донецьк, пр-т Лагутенка, 13/30, р/р 26001962485444 ПАО «ПУМБ» м.Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36888079) суму заборгованості в розмірі 13651 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн., 86 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» (83086, місто Донецьк, пр-т Лагутенка, 13/30, р/р 26001962485444 ПАО «ПУМБ» м.Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36888079) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 05 липня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява