Ухвала суду № 32262918, 04.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

04.07.2013р. Справа № 905/4538/13

Суддя господарського суду Донецької області Кучерява О.О., розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К», м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна», м.Дніпропетровськ

товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ», м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 235942,64 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 206170 грн., пеня в розмірі 19810,53 грн., 3% річних в розмірі 3962,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Комерційна Фірма «АНТРАЦИТ» про стягнення заборгованості в розмірі 235942,64 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 206170 грн., пеню в розмірі 19810,53 грн., 3% річних в розмірі 3962,11 грн.

Ухвалою суду від 25 червня 2013 року порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду справи на 24 липня 2013 року.

02 липня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна» в банківській або в іншій кредитно-фінансовій установі у розмірі ціни позову 235942,64 грн. та судового збору у розмірі 4718,85 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач1- боржник за договором поставки тривалий час не виконує свій обов’язок та до теперішнього часу не погасив заборгованість. Зазначив, що відповідач1 витрачає гроші на інші потреби і вже тривалий строк та систематично порушує договірні зобов’язання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд у кожному конкретному випадку оцінює обставини справи та приймає відповідне рішення.

Згідно із приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Як вбачається з інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Метою вжитих судом заходів до забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Позивач, відповідно до статті 33 ГПК України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами у справі виник через неналежне виконання відповідачем зобов’язання з оплати за отриманий товар за договором поставки цементної продукції №0911-2/12 від 09 листопада 2012 року, внаслідок чого, винила заборгованість в розмірі 235942,64 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 206170 грн., пеня в розмірі 19810,53 грн., 3% річних в розмірі 3962,11 грн.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, термін “майно” у контексті частини 1 статті 316 ЦК України містить у собі не тільки майно в розумінні статті 190 ЦК України, але і гроші (грошові кошти).

Положення частини 1 статті 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб, тощо.

Докази, додані до заяви про забезпечення позову, а саме, роздруківка розміщеного на веб-сайті оголошення про реалізацію майна товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна», свідчить про здійснення відповідачем дій направлених на зменшення обсягу свого майна.

Окрім цього, до заяви про забезпечення позову додані належним чином засвідчені копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна» суми заборгованості в розмірі 286063,17 грн. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2012 року про стягнення з відповідача 45258,45 грн.

Таким чином, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту винесення рішення, розпорядитися належним йому майном (грошовими коштами) на власний розсуд, що в свою чергу може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі його винесення на користь позивача, оскільки грошові кошти, які є у відповідача на момент прийняття такого рішення, можуть зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження відповідача на момент його виконання.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та п.1.1 Інформаційного листа №01-8/2776 від 12.12.2006р. “Про деякі питання практики забезпечення позову” суд також враховує розумність та обґрунтованість вимог заявника, наявність зв’язку між накладанням арешту на грошові кошти відповідача та предметом спору по справі.

Таким чином, наявні сприятливі обставини, коли відповідач1 вправі до моменту винесення рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, що в свою чергу може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі його винесення на користь позивача.

Дослідивши викладені критерії застосування заходів до забезпечення позову, вбачається існування прямого зв'язку між вибраним заходом забезпечення позову і предметом позову, оскільки такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Оскільки позивач посилається на те, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, враховуючи обставини справи, суть позовних вимог, характер позову, приймаючи до уваги, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду або ж для відновлення законних прав заінтересованих осіб необхідно буде докласти більш значних зусиль та витрат, суд вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-перспектива і К»- задовольнити.

Вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-ЗБК-Україна» (49057, м.Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7), які знаходяться на його банківському рахунку №260530341901, відкритому у Банку «Кредит-Дніпр» м.Дніпропетровськ, код банку 305749, ЄДРПОУ 35267848, в межах суми заборгованості у розмірі 235942,64 грн. та судового збору у розмірі 4718,85 грн. до вирішення справи по суті.

Ухвала набирає законної сили 04 липня 2013 року та є виконавчим документом у розумінні ст.ст.17, 18 Закону України “Про виконавче провадження”, який може бути пред’явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 1 (одного) року з наступного дня після його прийняття.

Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до вирішення господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її прийняття.

Суддя О.О. Кучерява