Постанова № 32257227, 04.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа № 922/1123/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Лакіза В.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за довіреністю від 01.02.2013 року,

1-го відповідача - ОСОБА_3 - особисто як учасник товариства;

2-го відповідача - директор ОСОБА_3, представники ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТУР -лтд» - Шульга К.Г. за довіреністю від 11.01.2013 р. та Чуб С.В. за довіреністю від 06.06.2013 р.;

третіх осіб - ОСОБА_6 - особисто; ОСОБА_7 - особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТУР-лтд», м. Харків, (вх.1731Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 р. у справі №922/1123/13-г,

за позовом - ОСОБА_1, м. Харків,

до 1. ОСОБА_3, м. Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ТУР -лтд», м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_6, м. Харків,

2. ОСОБА_7, м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2013 р. по справі №922/1123/13-г (суддя Жельне С.Ч.) усунено ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора ТОВ Фірма «ТУР-лтд».

Зобов'язано ТОВ «ТУР -лтд» внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображають усунення від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_3.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ТОВ Фірма «ТУР-лтд» на користь ОСОБА_1 1147 грн. витрат по сплаті судового збору.

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ТУР-лтд», не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Харківської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що, по-перше, задовольняючи позовні вимоги позивача - громадянки ОСОБА_1, якій належить 50% статутного капіталу товариства, місцевий господарський суд не взяв до уваги, що загальний розмір часток у статутному капіталі ТОВ Фірма «ТУР-лтд», які належать ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто третім особам, які заперечують проти позову, також складають 50%. По-друге, суд проігнорував, що позивач, не маючи більшості голосів в ТОВ Фірма «ТУР-лтд», не мав і не має можливості одноособово вирішувати на загальних зборах учасників питання діяльності цього господарського товариства, оскільки відповідно до п.4.3.1 статуту товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості учасників товариства.

Окрім того, суд не зазначив у судовому рішенні, що позивач вже тривалий час порушує свої обов'язки учасника товариства, зокрема, не з'являючись на загальні збори учасників, чим перешкоджає іншим учасникам товариства реалізувати свої права по управлінню ТОВ Фірма «ТУР-лтд», проте, неправдиво зазначив, що позивач не отримав відповідь на свій запит директору товариства про надання інформації, фінансових звітів, господарських договорів, звіту про діяльність товариства за 2012 рік та інших документів підприємства для ознайомлення і прохання пояснити директора про причини його неявки на роботу на протязі тривалого часу. Також, суд не дослідив та не з'ясував, яка особа та яким чином буде здійснювати керівництво поточною господарською діяльністю ТОВ Фірма «ТУР-лтд» у випадку задоволення позову.

Апелянт вважає, що обставини, що мають значення для даної справи та які суд визнав встановленими, є недоведеними, оскільки лише на підставі позовної заяви та документів, наданих позивачем, без дослідження належним чином всіх обставин справи, суд встановив, що директор ОСОБА_3 систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Отже, на думку апелянта, суд, керуючись мотивами захисту начебто порушених прав позивача, безпідставно прийшов до висновку про необхідність усунення ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора ТОВ Фірма «ТУР-лтд», тоді як три учасники товариства, які володіють у сукупності 50 відсотками статутного капіталу товариства, заявляли, що вони підтримують подальше знаходження на посаді директора ОСОБА_3

Перший відповідач - ОСОБА_3, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 року по даній справі повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої заперечення перший відповідач обґрунтовує тим, що суд безпідставно прийшов до висновку про неналежне виконання директором ОСОБА_3 своїх обов'язків. Так, 13.10.2012 року чоловік позивача, гр. ОСОБА_8, посилаючись на вказівку своєї дружини, яка є учасником товариства з часткою в 50% статутного капіталу, незаконно, без будь-яких правових підстав, вилучив оригінали установчих документів, протоколів загальних зборів учасників та печатку товариства. Про ці обставини ОСОБА_3 як директор товариства проінформував інших учасників товариства, на зборах засновників від 15.10.2012 року, про що свідчить відповідний протокол зборів і відповідно звернувся з заявою до правоохоронних органів. Постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Московського РВ ХМУ ГУМУС України в Харківській області від 07.11.2012 року ст. лейтенанта міліції Благого Д.А. відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_3, вживаючи необхідні заходи для упередження можливого зловживання службовим становищем з боку головного бухгалтера товариства та повернення можливості управління грошовими коштами товариства, отримав нову печатку товариства та відновив контроль директора над банківським рахунком товариства, що, на його думку, є законним, повністю відповідає статуту товариства та чинному законодавству.

У якості доказів своєї діяльності на посаді директора ТОВ Фірма «ТУР-лтд» в зазначений період часу ОСОБА_3 посилається на письмові докази здійснення ним керівництва поточною господарською діяльністю товариства та розпорядженням належними грошовими коштами протягом 2012 та 2013 років. ОСОБА_3 повідомляє, що під час його керівництва товариством своєчасно готувалася та подавалася звітність до податкових органів та державних фондів, виконувалися зобов'язання підприємства за укладеними договорами, на підприємстві своєчасно сплачувалася заробітна плата. У 2013 році оформив більше ніж двохсот документів (звітів, декларацій, відомостей, договорів, актів, платіжних доручень тощо), перерахував 332716,41 грн. грошових коштів, в тому числі до державного бюджету України - 69 732,67 грн., державного пенсійного фонду - 4100,00 грн.

Окрім того, ОСОБА_3 вважає, що позивач як і решта учасників товариства має право вимагати скликання загальних зборів учасників на підставі п.4.10 статуту товариства. Але, приймаючи рішення про скликання загальних зборів учасників товариства, позивач жодного разу навіть не намагалася узгодити з іншими учасниками товариства дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства, а обмежувалася лише формальними повідомленнями поштою. Отже, на думку ОСОБА_3, саме позивач тривалий час, зловживаючи своїми правами учасника господарського товариства, наданими їй чинним законодавством та статутом товариства, намагається одноособово вирішувати питання організації роботи вищого органу управління товариства - загальних зборів учасників товариства.

В свою чергу, ОСОБА_3 повідомив, що він як директор товариства та його учасник, керуючись п.4.10 статуту товариства, кілька разів скликав загальні збори учасників товариства. Приймаючи рішення про проведення загальних зборів учасників товариства, узгоджував дату, час та місце проведення запланованих загальних зборів учасників товариства з усіма учасниками товариства, за винятком позивача, з якою вже пів року не може зв'язатися, оскільки остання ігнорує його телефонні дзвінки. Після чого ОСОБА_3. став направляти учасникам товариства офіційні повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства. На призначені загальні збори учасників товариства, а саме 01.02.2013 року та 15.03.2013 року, кожного разу з'являлися всі учасники товариства за винятком позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, учасник товариства ОСОБА_7 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ Фірма «ТУР-лтд» задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 року по справі № 922/1123/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову гр. ОСОБА_1 відмовити повністю.

Свої заперечення ОСОБА_7 обґрунтовує наступним. На його думку, суд безпідставно прийшов до висновків щодо існування законних підстав для усунення ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора ТОВ Фірма «ТУР-лтд» у порядку частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України. Директор ОСОБА_3 одноголосно обраний учасниками товариства на посаду директора ще у 2001 році. Весь цей час ОСОБА_3 цілком відповідає займаній посаді, кваліфіковано здійснює керівництво поточною діяльністю товариства і підстави для його звільнення (усунення) з посади директора товариства відсутні. Позивач тривалий час, більше ніж півроку, умисно ухиляється від участі в загальних зборах учасників товариства, чим порушує права інших учасників цього товариства та створює перешкоди в здійсненні своїх повноважень директору товариству ОСОБА_3

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, учасник товариства ОСОБА_6 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 року у даній справі та прийняти нове, яким в задоволенні позову гр. ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень третя особа - ОСОБА_6, посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні судом не надана будь-яка правова оцінка доводам проти позову, які викладені у відзивах учасників товариства на позовну заяву гр. ОСОБА_1, що свідчить про відсутність повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи і є підставою для скасування прийнятого рішення. ОСОБА_6 вважає, що обраний у визначеному порядку директор товариства ОСОБА_3 цілком відповідає займаній посаді, тривалий час, більше десяти років, кваліфіковано здійснює керівництво поточною господарською діяльністю товариства і підстави для його усунення (звільнення) з посади директора товариства відсутні.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТУР-лтд», ідентифікаційний код товариства - 31342198, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Велозаводська, буд 38-А, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.02.2001 року з № 1 480 120 0000 009112.

Учасниками (засновниками) цього товариства є:

ОСОБА_1, доля якої складає 50% статутного капіталу;

ОСОБА_3, доля якого складає 30 статутного капіталу;

ОСОБА_6, доля якого складає 10 відсотків статутного капіталу;

ОСОБА_7, доля якого складає 10 відсотків статутного капіталу.

Згідно з п.4.1. статуту в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 14.01.2008 року та зареєстрованій державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області Мірошниченко Л.І. , органами управління товариством є загальні збори учасників і директор.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами учасників до компетенції виконавчого органу товариства ( п.4.2. статуту).

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належать: 1) визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу; 3) обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства і ревізійної комісії, створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) створення та ліквідація філій та представництв товариства, затвердження їх положень; 9) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариством; 10) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; 11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його філій та представництв; 12) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; 13) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу ( п.4.3. статуту).

Пунктом 4.3.1. статуту передбачено, що з питань вказаних в п.п.1),2),7) пункту 4.3. рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються звичайною більшістю голосів.

Пунктом 4.12. статуту визначено, що виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Термін обрання директора визначається при його обранні. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників .

Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції загальних зборів учасників. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства ( п.4.12.1. статуту).

Компетенція директора товариства визначена у пункті 4.12.2. статуту товариства, зокрема, директор діє без доручення від імені товариства в межах повноважень, встановлених діючим законодавством України, цим статутом і рішеннями зборів учасників; розпоряджається майном та грошовими коштами товариства, укладає договори, у т.ч. кредитні договори, контракти, видає довіреності і т.п.; відкриває в установах банків рахунки товариства; в межах своєї компетенції видає накази та надає вказівки, обов'язкові для всіх працівників; тощо.

Як свідчать матеріали справи, а саме: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) станом на 19.10.2012 р. (а.с.45 т.1), довідка з ЄДР станом на 10.06.2013 (а.с.60 т. 2) та витяг з ЄДР станом на 12.06.2013 р. (а.с.61 т.2) ОСОБА_3 виконує функції керівника даного товариства без будь-яких обмежень з боку загальних зборів як вищого органу товариства.

Позивач в обґрунтування своїх вимог про усунення від виконання обов'язків директора товариства та зобов'язання ТОВ Фірму «ТУР-лтд» внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображають усунення від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_3, посилався на те, що останній як директор товариства систематично не виконує свої обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства. Отже, оскільки позивач позбавлений можливості вирішити питання про усунення директора товариства від виконання обов'язків шляхом проведення загальних зборів товариства, у зв'язку з тим, що ані він, ані інші учасники товариства не з'являються на загальні збори, тому на підставі частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з вищевказаним позовом.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважаючи, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених прав як учасника товариства. Посилання позивача на частину 3 статті 99 Цивільного кодексу України як на підставу позову помилкове, оскільки вказаною нормою права передбачено право компетентного органу господарського товариства, а не позивача, усунути члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків. Позивач свідомо або припускається помилки, привласнюючи собі право надане Законом загальним зборам учасників товариства.

17.05.2013 року місцевим господарським судом постановлено оскаржуване рішення. При цьому, задовольняючи позов, суд виходив з того, що неможливість здійснення загальними зборами товариства виконання своїх функцій - прийняття важливих рішень щодо господарської діяльності товариства, згідно з компетенцією, передбаченою установчими документами, перешкоджають нормальному здійсненню господарської діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей; неможливість прийняття загальними зборами учасників відповідного рішення, може негативно вплинути на імідж та ділову репутацію товариства, суттєво погіршити відносини з контрагентами; а також те, що учасники товариства ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 систематично не виконували свої обов'язки, передбачені установчими документами товариства, а саме, статті 4 та статті 5 чинного статуту товариства, та вимогами статті 11 Цивільного кодексу України «Про господарські товариства», статті 88 Господарського кодексу України та статті 117 Цивільного кодексу України, що призвело до унеможливлення функціонування вищого органу товариства, унаслідок чого унеможливлено здійснення позивачем його корпоративних прав - на участь в управлінні товариством, унеможливлено прийняття товариством важливих рішень щодо здійснення господарської діяльності, що перешкоджало нормальній діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною першою статті 145 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

Згідно з приписами частини статті 145 Цивільного кодексу України, статті 59 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства; обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Частинами 2 та 3 статті 145 Цивільного кодексу України та статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються Цивільним кодексом, іншим законом та статутом товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.

Частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України визначено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.01.2010 року по справі № 1-рп/2010 дано офіційне тлумачення частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України. Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 434-ІУ «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків» слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, в частині третій статті 99 Цивільного кодексу України передбачено право саме компетентного органу господарського товариства ( у даному випадку таким органом є загальні збори учасників товариства), а не позивача як одного з учасників цього товариства, усунути члена виконавчого органу товариства (директора товариства) від виконання своїх обов'язків.

Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано прийшов до висновків щодо існування законних підстав для усунення ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора ТОВ Фірма «ТУР-лтд» у порядку частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України з посиланням на неможливість здійснення загальними зборами товариства своїх функцій. З матеріалів справи вбачається, що усі учасники приймали участь у справі, висловлювали свої позиції, а тому вони не позбавлені права провести загальні збори, у тому числі з питання діяльності виконавчого органу у встановленому законодавством та статутом порядку.

Окрім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позовна заява позивача про зобов'язання товариства внести зміни до відомостей про підприємство та доповнення до установчих документів, які відображають усунення від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_3 є також незаконною, оскільки відповідно до приписів статей 41,59 Закону України «Про господарські товариства», частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України та пункту 4.3. статуту товариства питання внесення змін до статуту господарського товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Слід зазначити, що одним із загальних принципів господарювання, закріплених у статті 6 Господарського кодексу України, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Таким чином, прийняття судом рішення про усунення директора товариства ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків та про внесення змін до статуту товариства є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, оскільки такі питання належать виключно до компетенції загальних зборів учасників товариства, а відтак у суду відсутні належні правові підстави для його ухвалення.

У пункті 2.8. рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14, суд касаційної інстанції зазначив, що господарські суди не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів господарських товариств, включення особи до складу наглядової ради товариства тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при вирішенні корпоративних спорів, слід звертати увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства.

Зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України визначено наступні способи захисту цивільних прав та інтересів судом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічний перелік встановлює стаття 20 Господарського кодексу України, окрім того, додатково передбачається застосування штрафних санкцій, оперативно - господарських санкцій, адміністративно - господарських санкцій, а також установлення, зміни і, припинення господарських правовідносин.

Отже, предметом позову може бути матеріально - правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. В даному випадку способом захисту порушених прав є вимоги до суду про усунення директора від виконання своїх обов'язків, що не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів і є підставою для відмови у позові.

Зазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права відповідно до п. 4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постановленого у справі судового рішення від 17.05.2013 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТУР-лтд» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2013 року у справі № 922/1123/13 скасувати та прийняти нове.

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

повний текст постанови складено 04.07.2013 р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя В.В. Лакіза

суддя В.С. Хачатрян