Постанова № 32256998, 04.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа № 922/1127/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Федотової І.А. за довіреністю № 0115 від 15.01.2013 р.

Федотова О.С. (генеральний директор)

відповідача - Горобинської Н.М. за довіреністю № 65/0/90-13 від 09.01.2013 р.

Биковой Г.Ю. за довіреністю № 2735/0/90-13 від 14.05.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства Харківської міської ради (вх. № 1799Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2013 року по справі № 922/1127/13

за позовом ТОВ "Ексістрой", м. Запоріжжя

до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 71 300,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2013 р. ТОВ "Ексістрой" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Департаменту житлового господарства Харківської міської ради заборгованості в сумі 71300,00 грн., штрафних санкцій в сумі 713,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 109 від 16.05.12 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2013 року (суддя Інте Т.В.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Департаменту житлового господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "Ексістрой" заборгованість в сумі 71 300,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1703,46 грн. В частині вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 713,00 грн. в позові відмовлено.

Відповідач, частково не погодившись з рішенням господарського суду, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2013 р. в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 71300,00 грн., та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 71300,00 грн. відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, відповідач зазначає, що у нього відсутнє порушення зобов'язань щодо прийняття та оплати робіт за договором. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що 12.09.12 р. на адресу Департаменту житлового господарства надійшов лист від ТОВ "Ексістрой" № 8150/0/89-12 з актами виконаних робіт форми КБ-2 та КБ-3. У вищевказаних актах виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3 були допущені помилки, а саме: замовником вказано Департамент житлово-комунального господарства замість Департаменту житлового господарства, що і стало причиною не підписання вищезазначених актів відповідачем.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 01.07.2013 р. та запропоновано надати до апеляційного суду позивачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, 26.06.2013 р. надав за вх. № 5281 заперечення на апеляційну скаргу, в яких проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

27.06.2013 за вх. № 5305 відповідачем надано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та вислухавши представника позивача з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Враховуючи те, що спірні роботи вже прийняті у встановленому абз. 1 ч.2 ст. 882 ЦК України порядку, а також те, що після фактичного закінчення виконання робіт позивачем за договором підряду № 109 від 16.05.12 р., які проведені ще у серпні 2012 року, відповідачем протягом тривалого часу не були заявлені зауваження про відступи від умов договору або про інші недоліки позивачу, відповідач втратив право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Крім того, п. 10.3 договору передбачений певний порядок виявлення та усунення недоліків, а саме має бути складений двосторонній акт позивача та відповідача, в якому мають бути зазначені конкретні недоліки та терміни їхнього усунення.

Отже, зауваження відповідача про вартість, об'єм та якість робіт мають міститься у вищезазначеному акті.

Наданий відповідачем акт № 132 від 13.05.13 р. не відповідає вимогам, визначеним в п. 10.3 договору, оскільки він складений в односторонньому порядку, тобто підписаний лише представниками відповідача.

За таких умов колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача.

27.06.2013 р. за вх. № 5306 відповідачем надані письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Ексістрой" та Департаментом житлового господарства був укладений договір підряду (далі договір) № 109 від 16.05.12 р. (а.с. 11-12), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач (підрядник) зобов'язався своїми силами та засобами, на свій ризик з використанням своїх матеріалів відповідно до кошторису виконати за завданням відповідача (замовника), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити наступну роботу: капітальний ремонт м'якої покрівлі у житлового будинку за адресою: вул. Академіка Павлова, 132 (п. 12-13) ЖК "Брест-1".

Ціна договору складає 71300,00 грн. (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.4 договору, термін дії договору: початок - 16.05.2012 року, закінчення - 31.12.2012 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договором передбачено (пункт 3.1), що розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі Бюджетного Кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані роботи здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 3.3 договору, розрахунок за договором здійснюється відповідачем після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі прийняття недоліків і надання замовнику повного комплекту документів (акти виконаних робіт з типової форми № КБ-2в ,КБ-3 з відповідними розрахунками).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, у серпні 2012 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 71300,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт КБ-2в (а.с. 19-20) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 (а.с. 18), які були підписані уповноваженим представником позивача та направлені для підписання відповідачу, що підтверджується супровідним листом № 0910-1 від 10.09.12 р. (а.с. 21), однак, оплату виконаних робіт не здійснив, зауважень до акту не надав.

Відповідач отримав акт приймання виконаних робіт КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 12.09.12 р., що підтверджується відповідним штампом на супровідному листі (а.с. 21). Крім того, даний факт визнаний представниками відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до тверджень відповідача, останнім 10.10.2012 р. на адресу позивача направлений лист №7707/0/90-12 (копія залучена до матеріалів справи), в якому викладаються підстави відмови від підписання акту виконаних підрядних робіт, а саме зазначено про наявність помилки в частині зазначення замовника - замість Департаменту житлового господарства Харківської міської ради зазначений Департамент житлово-коммунального господарства.

Оцінюючи наданий відповідачем доказ мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів складення вищевказаного листа у зазначену в листі дату (даних обліку та реєстрації офіційних документів ХМР), а також не надано жодних доказів направлення даного листа позивачу у справі (копії поштового реєстру; копії відповідних аркушів журналу обліку вихідної кореспонденції, тощо).

В судовому засіданні представники відповідача не змогли пояснити колегії суддів, з якої причини вони не можуть надати суду реєстраційних даних зазначеного листа та реєстраційних даних, які підтверджують його відправку позивачу.

05.02.13 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 0205-01 від 05.02.13 р. про оплату заборгованість в сумі 71300,00 грн. та штрафні санкції в сумі 713,00 грн. (а.с. 22), що підтверджується описом вкладеного у лист з відповідним поштовим штампом, до якої, серед інших документів, був наданий акт приймання виконаних робіт КБ-2в.

Аналогічним чином претензія позивача залишилася без відповіді та реагування з боку відповідача.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав, після чого позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Згідно ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.879 ЦК України договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Ст.882 ЦК України регламентує порядок передання та прийняття робіт.

Так, згідно ч.1 вказаної статті, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно ст.886 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. (далі Загальні умови).

Відповідно до п.1 Загальних умов передбачено, що вони відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (далі -капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів.

П. 99 Загальних умов встановлено, що підставою для розрахунків за виконані роботи є документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акти приймання -передачі робіт).

Згідно наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» складання типової форми N КБ-2В «Акт приймання виконаних підрядних робіт» поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. А складання типової форми № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Первинні облікові документи за формою КБ-2В та КБ-3 складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Як вже було зазначено договором підряду № 109 від 16.05.12 р. передбачено (пункт 3.1), що розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі Бюджетного Кодексу України. Розділ 8 Бюджетного кодексу України "Виконання державного бюджету України" містить статтю 49 "Здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань".

Відповідно до частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4.

Таким чином, конкретні строки проведення розрахунків договором не встановлені, визначена тільки умова за якою такий розрахунок можливий, а саме - розрахунок здійснюється за повністю виконані роботи, передбачені договором.

Даних про виконання умов ст. 49 Бюджетного кодексу України відповідачем суду не надано.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено, позивач направив відповідачу претензію 05.02.13 р., яка залишилася без відповіді і реагування.

Відповідно до п. 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 8 грудня 2009 року № 1267), нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між населеними пунктами різних областей України становить 5-6 днів.

Отже, оскільки лист-претензія з актом приймання виконаних робіт КБ-2в, був прийнятий для відправлення 05.02.13 р., відповідач мав отримати цей лист до 14.02.13 р. (з урахуванням вихідних днів об'єктів поштового зв'язку).

Враховуючи те, що відповідач мав отримати лист-претензію з рахунками на оплату до 14.02.13 р., він мав сплатити борг до 22.02.13 р., тобто протягом семиденного строку.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 71300,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.02.13 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 109 від 16.05.12 р.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 71300,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 713,00 грн., виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 539 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку невиконання інших умов договору винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі 1% від суми договору з моменту виявлення порушень до їхнього повного усунення.

Отже, пунктом 7.2 договору передбачене забезпечення виконання зобов'язання пенею, оскільки вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Для правильного визначення розміру пені необхідне зазначення періоду за який ця пеня нараховується, що позивачем зроблено не було.

Щодо тверджень, викладених в апеляційній скарзі, щодо неможливості прийняття відповідачем до виконання акту виконаних робіт, у якому назва відповідача зазначені із помилкою, колегія суддів зазначає, що ці твердження не ґрунтуються на приписах законодавства. Так, згідно п. 2 статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 XIV від 16.07.1999р. (вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які мають бути зазначені у первинному документі) та п.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції за № 168/04 від 05.0б.1995р. (спосіб виправлення помилок у первинних документах) зазначена помилка підлягала виправленню шляхом закреслення помилкової назви та зазначення вірної назви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2013 року по справі № 922/1127/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2013 року по справі № 922/1127/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.07.2013 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Білецька А.М.