Рішення № 32255268, 01.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р. Справа № 911/2068/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»

про стягнення 5607,04 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Сінькевич В.А., довір. № 35-30-11 від 06.03.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (далі - відповідач) про стягнення 5607,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за послуги, отримані відповідно до договору про надання телекомунікаційних послуг від 23.11.2010 р. № 30-287/02.1.2-14/26-30, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5596,00 грн. основного боргу, 9,20 грн. пені, 1,84 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 13.06.2013 р. та 01.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 13.06.2013 р., 01.07.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

23.11.2010 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (аеропорт) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ») (абонент) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 30-287/02.1.2-14/26-30, відповідно до п. 1.1 якого позивач надає, а відповідач отримує та оплачує телекомунікаційні послуги, що перелічені в пункті 3.1 договору.

У відповідності з п. 2.5 договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати щомісячну абонентну плату за послуги, надані за договором, незалежно від користування послугами.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата за договором здійснюється згідно з граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженими Національною комісією з питань регулювання зв'язку України, тарифами, розробленими та затвердженими іншими операторами зв'язку та аеропортом, з урахуванням наступних змін.

Згідно з п. 3.5 договору, позивач щомісячно виставляє відповідачу рахунок за надані послуги за звітний місяць та складає акт приймання-здачі виконаних послуг. Відповідач з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться відповідачем до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язаний підписати та повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий позивачу, він вважається підписаним сторонами. Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про надання таких повноважень.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що стягнення заборгованості з оплати здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін протягом місяця до закінчення стоку дії договору не заявила про його розірвання (п. 6.1 договору).

Як слідує з матеріалів справи, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у квітні 2013 року було надано ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» телекомунікаційні послуги в сумі 5596,00 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2013 р. згідно договору № 30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010 р. та виставлено відповідний рахунок № 90/490 від 30.04.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за отримані послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг № 30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № 30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010 р. в сумі 5596,00 грн. перед позивачем.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ПрАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» перед ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», позовні вимоги про стягнення 5596,00 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 9,20 грн. пені, керуючись приписами п. 3.8 договору № 30-287/02.1.2-14/26-30 від 23.11.2010 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно п. 3.8 договору стягнення заборгованості з оплати здійснюється з нарахуванням пені за кожну добу затримки від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 9,20 грн. за період з 21.05.2013 р. до 24.05.2013 р. на суму 5596,00 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 1,84 грн. за період з 21.05.2013 р. до 24.05.2013 р. на суму 5596,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) - 5596 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 9 (дев'ять) грн. 20 коп. пені, 1 (одну) грн. 84 коп. 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.07.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна