Рішення № 32255247, 04.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2013 р. Справа № 911/2166/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар - ХК», Київська обл., м. Васильківпро стягнення 33 699,31 грн., за участю представників:

позивача-1:не з'явилися;позивача-2:Гандик Г.О., довіреність № 1079 від 10.04.2013 року;відповідача:Зініна Н.М., довіреність № 124-2 від 04.07.2013 року;прокуратури:Пантюхов О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (позивач-1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (відповідач) про стягнення 33 604,81 грн. основного боргу, 67,50 грн. пені, 27,00 грн. 3% річних, а загалом 33 699,31 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати природного газу та витрат на його транспортування за договором № 471 про відшкодування вартості природного газу та послуг з його транспортування, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 15.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.07.2013 року.

04.07.2013 року до канцелярії суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволені позову.

Представник позивача-1 в судове засідання 04.07.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача-1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача-1, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача-2, відповідача, прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (сторона-2) був укладений договір № 471 про відшкодування вартості природного газу та послуг з його транспортування, спожитого в процесі надання послуг з харчування.

У відповідності до п. 1.1 договору, сторона-2. згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (акт), підписаних сторонами (в довільній формі), виходячи з вартості встановлених газозабезпечуючим підприємством тарифів споживання природного газу для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 840 від 28.12.2011року, відшкодовує вартість природного газу, спожитого в процесі надання послуг харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 року.

Відповідно до п. 2.2 договору щомісячно, до 27 числа, сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру, який складений на підставі акту виконаних робіт та податкову накладну, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Згідно п. 3.2.1 договору сторона-2 зобов'язується своєчасно, протягом 5-ти банківських днів, оплачувати отримані від сторони-1 рахунки за природний газ та його транспортування.

Поясненнями позивача-2, прокурора, частково відповідача, актами надання послуг підтверджується факт забезпечення позивачем подачі відповідачу природного газу у лютому та березні 2013 року за спірним договором на суму 33 604,81 грн., а також факт користування відповідачем цим природним газом.

Як зазначив прокурор в позовній заяві, станом на 29.03.2013 року заборгованість відповідача за отримані послуги з газопостачання за період лютого-березня 2013 року склала 33 604,81 грн.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 33 604,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 33 604,81 заборгованості відсутні, у зв'язку з чим в цій частині у позові слід відмовити.

Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 67,50 грн. пені та 27,00 грн. 3% річних за порушення термінів відшкодування вартості спожитого природного газу.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4.4 договору встановлено, що за порушення термінів відшкодування вартості природного газу та його транспортування строна-2 сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день невідшкодування.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого прокурором розрахунку вбачається, що пеня та 3% річних нарахована ним за період з 12.03.2013 року по 29.03.2013 р. за рахунком № 000000000103 від 28.02.2013 року на суму заборгованості в розмірі 18 283,23 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору щомісячно, до 27 числа, сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру, який складений на підставі акту виконаних робіт та податкову накладну, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Згідно п. 3.2.1 договору сторона-2 зобов'язується своєчасно, протягом 5-ти банківських днів, оплачувати отримані від сторони-1 рахунки за природний газ та його транспортування.

Таким чином, сторони у договорі встановили, що строк виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування вартості послуг з водовідведення та водопостачання починається з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури та акта виконаних робіт, а тому прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня після спливу вказаного строку.

Ухвалою господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 05.06.2013 року суд зобов'язав прокурора та позивачів подати докази надсилання чи вручення відповідачу для оплати рахунків № 000000000103 від 28.02.2013 року, № 000000000172 від 20.03.2013 року, обґрунтований розрахунок 3% річних та пені з чітким розмежуванням періодів прострочення та зазначенням кількості днів прострочення та письмові пояснення щодо моменту виникнення у відповідача зобов'язання з оплати наданих послуг за договором № 471 від 15.03.2012 року з урахуванням п. 3.2 договору та дати отримання відповідачем відповідних рахунків для оплати послуг;

Однак прокурор та позивачі вимог ухвали господарського суд Київської області від 05.06.2013 року не виконали, не надали суду обґрунтування заявлених періодів нарахування пені та 3% річних, доказів на підтвердження факту надсилання та отримання відповідачем рахунків № 000000000103 від 28.02.2013 року, № 000000000172 від 20.03.2013 року, в зв'язку з чим господарський суд не має можливості перевірити періоди нарахування пені та інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, на підставі зазначеного вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.

У разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року.).

Таким чином, оскільки позивачі не звільнені від сплати судового збору, його розмір - 1 720,50 грн., визначений із суми позовних вимог, в частині яких було відмовлено, покладається пропорційно на Міністерство Оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) в доход державного бюджету України 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (29006, м. Хмельницький, вул. Ціолковьского, 3/1, код 07928461) в доход державного бюджету України 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.07.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак