Ухвала суду № 32252353, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-40595/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумина постановуГосподарського суду Сумської області від 14.01.2009та постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009у справі №АС10/205-08 (22-а-8719/09) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач»доДержавної податкової інспекції у місті Сумипровизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому (з урахуванням зміни та уточнення позовних вимог) просило визнати незаконними і скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001002305/0/54598 від 20.08.2007 про донарахування податку на додану вартість у сумі 151072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75536,00 грн.; №0001002305/1/54598 від 26.10.2007 про донарахування податку на додану вартість у сумі 151072,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75536,00 грн.; №0001002305/2/1861 від 08.01.2008 про донарахування податку на додану вартість у сумі 145893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75536,00 грн.; №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 про донарахування податку на додану вартість у сумі 145893,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 75536,00 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 14.01.2009 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0001002305/0/54598 від 20.08.2007, №0001002305/1/54598 від 26.10.2007, №0001002305/2/1861 від 08.01.2008, №0001002305/3/54598 від 18.03.2008.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009 у даній справі постанову Господарського суду Сумської області від 14.01.2009 скасовано в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001002305/0/54598 від 20.08.2007, №0001002305/1/54598 від 26.10.2007 та прийнято нове рішення про відмову у позові в цій частині, в решті - постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 07.08.2007 складено акт перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Північпостач» №5381/235/33078917/83 від 13.08.2007 про невірне визначення доходів, нарахованих у зв'язку з виконанням довгострокового договору (контракту), заниження валових доходів та як наслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001002305/0/54598 від 20.08.2007 про донарахування податку на додану вартість в сумі 151072,00 грн. та застосування фінансових санкції у розмірі 75536,00 грн.

За результатом оскарження в адміністративному порядку прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001002305/0/54598 від 20.08.2007, були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: №0001002305/1/54598 від 26.10.2007 на суму основного платежу в розмірі 151072,00 грн. та 75536,00 грн. фінансових санкцій; №0001002305/2/1861 від 08.01.2008 на суму основного платежу в розмірі 145893,00 грн. та 75536,00 грн. фінансових санкцій; №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 на суму основного платежу в розмірі 145893,00 грн. та 75536,00 грн. фінансових санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції, оскільки зобов'язання по сплаті податку на додану вартість виникають у позивача після завершення довгострокового контракту, визначення загальної суми виконаного договору і розміру прибутку (валового доходу), що відповідачем не було враховано.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, погодився з висновками суду першої інстанції про неправомірність донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій позивачу, однак, відмовив у визнанні неправомірними оскаржуваних податкових повідомлень, які є відкликаними за результатом їх перегляду в адміністративному порядку.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, договір №5 від 21.03.2006, укладений між позивачем та ВАТ «Центролит», та договір №13-06 від 01.03.2006, укладений між позивачем та ЗАТ «Інститут керамічного машинобудування», є довгостроковими.

Враховуючи викладене, вірним є висновок судів про необхідність застосування до спірних правовідносин положень пп.7.10.9 п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які встановлюють спеціальні правила розрахунку і відображення валових доходів за довгостроковими контрактами з правом використання спеціального порядку оподаткування цих операцій, відтак, датою збільшення валового доходу буде дата завершення довгострокового контракту, після якої і виникає зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно пп.«б» 6.4.1, 6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження, при цьому податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у визнанні протиправними податкових повідомлень-рішень №0001002305/0/54598 від 20.08.2007 та №0001002305/1/54598 від 26.10.2007, оскільки встановив, що вони є відкликаними.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованим доводами касаційних скарг, що спірні податкові повідомлення-рішення №0001002305/2/1861 від 08.01.2008 та №0001002305/3/54598 від 18.03.2008 є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню, а решта спірних податкових повідомлень-рішень є відкликаними.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний