Ухвала суду № 32252230, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К/9991/67371/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Лебеденко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

у справі № 2а-14941/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 17.05.2011 № 0000132310, № 0000142310.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано; постановлено нове про задоволення позовних вимог; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01 по 31.12.2010, складено акт № 455/23/33714374 від 26.04.2011, в якому зафіксовано порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 238 967 грн., в т.ч.: за період з 01.01 по 31.03.2010 в сумі 439 415 грн., за період з 01.04 по 30.06.2010 в сумі 439 483 грн., за період з 01.07 по 30.09.2010 в сумі 314 587 грн., за період з 01.10 по 31.12.2010 в сумі 45 482 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 5.12.5 п. 5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 № 250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання", в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.10 по 31.12.2010 занижено в сумі 981 738 грн., в т.ч. за лютий 2010 року в сумі 392 512 грн., за березень 2010 року - 135 668 грн., за квітень 2010 року - 328 225 грн., за травень 2010 року - 29 543 грн., за червень 2010 року - 82 760 грн., за серпень 2010 року - 5 621 грн., за вересень 2010 року - 3 793 грн., за жовтень 2010 року - 3 616 грн., зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на 3 116 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.05.2011 відповідачем прийняті податкові повідомленні-рішення:

- № 0000132310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 548 708,75 грн., в т.ч.: 1 238 967 грн. основного платежу та 309 741,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000142310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість 1 227 172,50 грн., в т.ч.: 981 738 грн. основного платежу та 245 434,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що між ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" (покупець) та ТОВ "Вторметіндастрі" (постачальник) 01.11.2009 укладено договір № КМХ-23/11-01 на поставку брухту і відходів чорних металів, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати товар залізничними вагонами та автомобільним транспортом. При доставці товару залізничними транспортом поставка відбувається на умовах FCA (ст. відправлення), згідно правил ІНКОТЕРМС-2000; постачальник зобов'язується за плату, від свого імені, за дорученням та за рахунок покупця забезпечити доставку товару залізничним транспортом до пункту призначення. Покупець відшкодовує витрати, які понесені постачальником у зв'язку з доставкою товару до пункту призначення залізничним транспортом, згідно виставленого рахунку, оформленого на підставі реєстру залізничних вагонів. При доставці товару автотранспортом, постачання здійснюється на умовах EXW (склади вантажовідправника), всі видатки по доставці несе покупець.

ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" віднесло до складу валових витрат суму в розмірі 4 812 583 грн. та до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 962 516,62 грн. на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ "Вторметіндастрі", а саме: видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі на лом та відходи чорних металів.

Згідно договору купівлі-продажу від 05.05.2010 № 05/05-10 на поставку кисню, газу пропану, дизпалива та бензину, укладеного між ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" (покупець) та ТОВ "ПФГ "К.Г.К" (продавець), першим включено до складу валових витрат суму в розмірі 101 674 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ суму - 20 334,81 грн., на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ "ПФГ "К.Г.К", а саме: видаткових та податкових накладних.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення перевезення товару - брухту сталевого, який зазначено у податкових накладних, виписаних ТОВ "Вторметіндастрі", тобто не надано товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, договорів про надання послуг перевезення, рахунків на відшкодування витрат, які понесені постачальником у зв'язку з доставкою товару до пункту призначення залізничним транспортом, реєстрів залізничних вагонів; з протоколу обшуку від 01.11.2011 не вбачається, що слідчими органами вилучалися товарно-транспортні накладні у позивача; не надано жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення перевезення товару - дизпалива та газу, який зазначено у податкових накладних, виписаних ТОВ «ПФГ «К.Г.К.», що свідчить про відсутність реального виконання умов договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що згідно протоколу обшуку від 01.11.2011, складеного слідчим СВ ГУМВСУ в Харківській області на підставі постанови Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2011, вбачається, що у позивача крім іншого вилучено документи на 192 аркушах без зазначення їх назви; на вимогу суду апеляційної інстанції з матеріалів кримінальної справи було надано опис документів, що знаходяться в кримінальній справі № 10110068 (том 4), в яких зазначено, що до матеріалів справи залучено оригінали актів прийому металів чорних, товарно-транспортні накладні від постачальника ТОВ «Вторметіндастрі», а також копії вказаних документів; позивачем надано належні докази, які свідчать про наявність поставок товару ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" від ТОВ "Вторметіндастрі" та використання товару у подальшій господарській діяльності позивача, що свідчить про правомірність віднесення ТОВ "КЕРАМЕТ-ХАРКІВ" до складу валових витрат суму витрат в розмірі 4 812 583 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 962 516,62 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Вторметіндастрі"; товар, придбаний у ТОВ "ПФГ "К.Г.К" був фізично спожитий, а саме - списаний за нормами ПММ; дизпаливо та газ пропан скраплений, придбаний у ТОВ "ПФГ "К.Г.К" згідно договору від 05.05.2010 № 05/05-10, поставлявся автомобільним транспортом ТОВ "К.Г.К" у бензовозах та балонах, відповідно.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Також, судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, судами обох інстанцій по даній справі не досліджено питання щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ "Вторметіндастрі", ТОВ "ПФГ "К.Г.К", з підтвердженням відповідними доказами; факту сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг); фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагентів позивача до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, відповідно.

Проте, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний