Ухвала суду № 32252056, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К-38900/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р.

у справі №2а-14623/08/2570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівській лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка»

до Державної податкової інспекції у м.Чернігові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р., позовні вимоги задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.11.2008 р. №0004682320/0

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р., про що складено акт від 22.10.2008 р. №751/23/31597869, яким встановлено порушення позивачем п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»; ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»; п. «а» ст. 3 Декрету КМУ №18-92 від 26.12.1992 року «Про акцизний збір»; п. 4.1.1, п. 6.3 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом ДПА України від 19.03.2001 року № 111, у результаті чого занижено суму акцизного збору за липень 2007 р. на 3 594,70 грн., за серпень 2007р. - на 40 908,08 грн., за лютий 2008 р. - на 99 998,65 грн., за березень 2008 р. - на 119278,10 грн. та завищено суму акцизного збору за січень 2008 р. на 61 199,45 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2008 р. № 0004682320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати акцизного збору у розмірі 334 471,00 грн., з яких 202 581,00 грн. - за основним платежем та 131 890,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що діючим законодавством не передбачено перерахунку сум акцизного збору у зв'язку зі зміною ставки збору, а донарахування податковим органом суми акцизного збору на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 275 від 27.02.1999 р., яка втратила чинність, є незаконним.

Як вбачається з акту перевірки, графа 12 розрахунку акцизного збору «підлягає збільшенню (+) або зменшенню (-) у зв'язку із зміною ставок» позивачем не заповнена, чим порушено порядок складання розрахунку акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, які видають податковий вексель відповідно до постанови КМУ від 27.02.1999 р. №275, та п. 13 Порядку №275, де зазначено, що погашення податкового векселя проводиться з урахуванням зміни ставок акцизного збору.

Згідно з п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

Статтею 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» передбачено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та деяких інших законодавчих актів України внесені зміни у Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», де ставка акцизного збору на спирт етиловий неденатурований (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2207) збільшена з 18 грн. за 1 л. 100 відсоткового спирту до 19 грн. за 1 л. 100 відсоткового спирту.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. змінено ставки акцизного збору на спирт етиловий, встановлені Законом України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» тимчасово встановлено з 1 січня 2008 року ставку акцизного збору на спирт етиловий денатурований 21,50 грн. за 1 л. 100 відсоткового спирту.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судами попередніх інстанцій, при видачі податковому органу податкових векселів та при їх погашенні, діяли різні ставки акцизного збору на спирт етиловий.

В акті перевірки податковий орган посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 275 від 27.02.1999 р., якою затверджено Порядок видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію.

Пунктом 13 вказаного порядку передбачено, що погашення податкового векселя проводиться з урахуванням зміни ставок акцизного збору на момент здійснення реалізації підакцизної продукції.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.1999 р. № 275 втратила чинність 22.06.2005 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 498.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що донарахування податковим органом суми акцизного збору на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 275 від 27.02.1999 р., яка втратила чинність, є незаконним.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 498, якою також затверджено порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, не містить положення, згідно з яким погашення податкового векселя проводиться з урахуванням зміни ставок акцизного збору на момент здійснення реалізації підакцизної продукції.

Жодним іншим законодавчим актом не передбачено обов'язку векселедавця здійснювати погашення податкового векселя з урахуванням зміни ставки акцизного збору на момент здійснення реалізації підакцизної продукції.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі №2а-14623/08/2570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.