Ухвала суду № 32252030, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К-28135/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2010 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2010 р.

у справі №2а-6799/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2010 р., позовні вимоги задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 р. №0000062240/0/30350454/1931 та стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., про що складено акт від 27.01.2010 р. №661/23-213/30350454, яким встановлено порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» (далі - Закон №185).

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 лютого 2010 р. № 0000062240/0/30350454/1931 у розмірі 7900,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено контракт з ВАТ «Снегиривские огнеупоры» (Російська Федерація), на виконання умов якого позивачем перераховано валютні кошти нерезиденту у сумі 2929549,10 рублів. У зв'язку з неможливістю вчасної поставки товару, нерезидентом були повернуті валютні кошти у розмірі 200000,00 рублів.

У зв'язку з допущенням нерезидентом порушень умов зовнішньоекономічного контракту позивач 05.04.2009 р. звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання останнім строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, який був задоволений.

Курсова різниця між перерахованою сумою та отриманими валютними коштами склала 7900,00 грн. та була сплачена позивачем до Державного бюджету України.

Однак, як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі порушення ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», тоді як в акті перевірки вказувалось на порушення п. 2.

При цьому, статтею 3 Закону №185 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Згідно ст. 5 Закону №185, у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про підтвердження перерахування позивачем курсової різниці до бюджету у сумі 7900,00 грн. згідно виписок банку від 15.05.08 р. № 456 на суму 3250,00 грн. та від 01.07.09 р. № 477 на суму 4650,00 грн. та неправомірності застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2010 р. у справі №2а-6799/10/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.