Постанова № 32250014, 20.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2218/13-a

категорія 8.2.1

20 червня 2013 р. м. Житомир

час прийняття: 11год. 50 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участю секретаря Никифоренко В.В.,

за участю представника позивача Гарькавої Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Житомирської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області №4 про стягнення заборгованості у сумі 1954089,52 грн,-

встановив:

28 березня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Житомирської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 4, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 1954089,52 грн: 1266252,39 грн податку на додану вартість, 682884,20 грн податку на доходи фізичних осіб, 139, 45 грн частини чистого прибутку, 2758,02 грн податку з власників наземних транспортних засобів, 1085,37 збору на забруднення навколишнього природного середовища, 970,09 грн податку на прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. У своєму відзиві на позов суму податкового боргу визнав.

Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Державне підприємство "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 4" (далі - ДП ЖВК № 4) включене до ЄДРПОУ за номером 08679971, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

Так, згідно з ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом та під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до положень 41.1.1 ПК, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень ст. 14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" ПК, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Судом встановлено, що у відповідача існує борг з податку на прибуток у сумі 970,09 грн.

Зазначений борг у відповідача виник на основі поданої ним декларації № 9060040749 від 24.10.2012, в якій він самостійно визначив до сплати 10,0 грн (а.с. 15) та винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0006851501 від 09.08.2012 на суму 1020,00 грн.

Внаслідок часткової сплати у відповідача утворилася заборгованість зі згаданого податку у сумі 969,96 грн.

Згідно з п.п. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПК пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до ст. 129 ПК відповідачу була нарахована пеня у сумі - 0,13 грн.

Доказів сплати заборгованості з податку на прибуток в загальній сумі 970,09 грн відповідач не надав.

Щодо заборгованості з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V "Податок на додану вартість" ПК, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник у результаті подачі ним до податкового органу декларацій з даного податку: від 20.09.2012 № 9057522327, в якій відповідач самостійно визначив до сплати 28463,00 грн (а.с.20); від 22.10.2012 № 9065103677, в якій відповідачем самостійно визначено до сплати 63380,00 грн (а.с.14); від 20.11.2012 № 9073236658, в якій відповідач самостійно визначив до сплати 56218,00 грн (а.с.16); від 21.12.2012 № 9080911986, в якій відповідачем самостійно визначено до сплати 21228,00 грн (а.с.17); від 21.01.2013 № 9085609470, в якій відповідач самостійно визначив до сплати 98026,00 грн (а.с.18); від 19.02.2013 № 9007781276, в якій відповідачем самостійно визначено до сплати 83702,00 грн (а.с.19); податкового повідомлення - рішення № 0000181601 від 10.01.2013 на суму 1020,00 грн (а.с. 11) та на основі рішення розстрочення податкового боргу № 22 на суму 886710,49 грн.

За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до ст. 129 ПК відповідачу була нарахована пеня у сумі - 31960,91 грн.

Внаслідок часткової сплати податкових зобов'язань утворилась узгоджена заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1266252,39 грн.

Доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість відповідач не надав.

Щодо податку на доходи фізичних осіб суд зазначає таке.

Відповідно до с. 168 ПК, зокрема, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб виник у відповідача на основі рішення розстрочення податкового боргу № 22 (а.с. 25) у сумі 659 687,01 грн та нарахування процентів 23197,19 грн.

Доказів сплати заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 682884,20 грн відповідач не надав.

Щодо податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача із вказаного податку виник у відповідача на основі рішення розстрочення податкового боргу № 22 (а.с. 25) у сумі 2664,33 грн та нарахування процентів за користування розстрочкою у сумі 93,69 грн.

Доказів сплати заборгованості з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідач не надав.

Щодо збору на забруднення навколишнього середовища суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача зі збору на забруднення навколишнього середовища виник у відповідача на основі рішення розстрочення податкового боргу № 22 (а.с. 25) у сумі 1048,50 грн. та нарахування процентів за користування розстрочкою у сумі 36,87 грн.

Доказів сплати заборгованості з зазначеного податку відповідач не надав.

Щодо заборгованості відповідача з чистого прибутку суд зазначає наступне.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі - Порядок №138) на підставі статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 111 Закону України від 21.09.2006 №185-У «Про управління об'єктами державної власності».

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 p. N 138 "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Сума чистого прибутку (доходу) розраховується згідно із значенням рядка 220 Звіту про фінансові результати (форма N 2), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, та відображається у рядку 01 "Чистий прибуток (дохід)" Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 N 285.

Отже, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, є обов'язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата зазначеного платежу. Частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу), визначеного Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік

Судом встановлено, що борг з зазначеного платежу виник у відповідача на основі поданих ним розрахунків: від 26.07.2012 № 9043762154, у якому він самостійно визначив до сплати 60,00 грн та від 25.10.2012 № 9066040751 на суму 133,00.

За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до ст. 129 ПК відповідачу була нарахована пеня у сумі - 0,58 грн.

В результаті часткової сплати у відповідача утворився податковий борг у сумі 139,45 грн.

Відповідно до п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені податкові вимоги від 23.10.2001 № 1/90 та від 28.12.2001 № 2/2027 (а.с. 31-32).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості у сумі 1954089,52 грн відповідач не надав, крім того дана сума податкового боргу підтверджується обліковою карткою платника податків в матеріалах справи (а.с. 55-84) .

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовна заява Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 162, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Житомирської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області №4 про стягнення заборгованості у сумі 1954089,52 грн - задовольнити.

Стягнути з Житомирської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області №4 (код ЄДРПОУ 08679971) на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби заборгованість у сумі 1954089 (мільйон дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн 52 коп.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.