Ухвала суду № 32248974, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №805/6341/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

03 липня 2013 року Справа №805/6341/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в адміністративній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Шаркон» про забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Шаркон» звернулося до суду першої інстанції з заявою про забезпечення доказів в адміністративній справі за своїм позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.

УхвалоюДонецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року заяву задоволено, а саме: зупинено дію оскаржуваної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №314-ЦА-УП-Т від 28.03.2013р. до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року, а саме, в прийнятому спірному рішенні суду не зазначено мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також відсутні ознаки, які б свідчили про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 статті 117 КАС України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3,4 зазначеної статті цього Кодексу,забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише в двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

З матеріалів справи вбачається, що заявником надано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №314-ЦА-УП-Т від 28.03.2013р., посилаючись на те, що несплата позивачем штрафу, накладеного на підставі оскаржуваної постанови, призведе до примусового стягнення з нього відповідної суми. Позивач зазначає, що за таких умов, захист його прав, свобод та інтересів на підставі судового рішення стане або взагалі неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема - доведеться звертатися із новим позовом до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має приймати до уваги інтереси не тільки позивача, але і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з прийняттям відповідних заходів; прийняті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність та зареєстрована відповідно до діючого законодавства.

Зі змісту наведених положень вбачається, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може спричинити негативні майнові наслідки для позивача, а відтак правомірно задовольнив клопотання.

Також, колегія суддів, зазначає, що застосовані заходи забезпечення позову повністю відповідають предмету та підставам позову, що підтверджує обґрунтованість, розумність та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між цим заходом та предметом позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду не підлягає скасуванню, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 117,195,197,199,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку- залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в адміністративній справі № 805/6341/13-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко