Рішення № 32244364, 27.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1308/2090/2012 Головуючий у 1 інстанції: Кобзар В.М.

Провадження № 22-ц/783/911/13 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справа Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді - Крайник Н.П.

суддів - Каблака П.І., Курій Н.М.

секретаря - Данилик І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області у справі за позовом військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Державного підприємства Міністерства оборони України готель «Власта» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за проживання в готелі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Власта» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за проживання у готелі в розмірі 3 567, 00 грн., яка виникла в період з квітня 2011 року по липень 2011 року включно.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 1 серпня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Власта» 3 567, 00 грн. заборгованості за проживання у готелі. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неправильним дослідженням та оцінкою доказів, неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи. Просить рішення скасувати та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити. Вимоги обґрунтовує тим, що позивач в позовній заяві наводить докази, що ДП МОУ «Готель Власта» діє як готель, розпоряджається готельними номерами, а при вирішенні питання про стягнення боргу за проживання в готельних номерах посилається на вимоги Житлового Кодекс УРСР, який регулює питання проживання в будинках /квартирах/ державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду. Із долучених до позовної заяви прокурором доказів не вбачається, що ДП МОУ «Готель «Власта» отримує кошти від наймачів відомчого житла. Судом не надано правової оцінки листу №11/20/111 від 05.04.2011 року, який є лише проханням про розміщення у «Готелі «Власта» при наявності вільних місць, крім того даний лист у ДП МОУ «Готель «Власта» не зареєстрований, на ньому відсутні будь-які резолюції директора готелю про його поселення, чи дозвіл на таке поселення. Питання про його розміщення повинно було вирішуватись 6 квітня 2011 року, проте в цей день він не прибув, документи на отримання кімнати в готелі не оформив, перепустка на його прізвище оформлялась, ключі від готельного номеру не отримував, особистих речей у готель не перевозив, з правилами проживання не ознайомлювався, згоди на проживання і нарахування оплати за проживання у готельному номері не давав і відповідно жодного дня ні у готелі ні у службовому гуртожитку не проживав. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд керувався лише показами ТВО директора ДП МОУ «Готель «Власта» ОСОБА_3, який виконує свої обов'язки директора лише з 8 червня 2012 року і до цього часу у вказаному готелі не працював, а тому не міг давати пояснення з приводу його проживання в квітні 2011 року. Крім того, з матеріалів позову чітко не встановлено, в якій кімнаті він проживав у №1021 чи №1023.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення частково.

Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте рішення суду таким вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі листа начальника господарського відділу штабу Західного оперативного командування №11/20/111 від 05.04.2011 року в готелі ДП МОУ «Готель «Власта» був поселений майор юстиції ОСОБА_2, який з 5 квітня 2011 року по 31.липня 2011 проживав у ньому, та внаслідок несплати коштів за таке проживання утворилась заборгованість у сумі 3 567 грн., яку він відмовляється оплачувати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків» наймачі квартир, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором чи законом. Оскільки відповідачем не проведено оплати за проживання в гуртожитку при готелі «Власта», то ДП МОУ «Готель «Власта» заподіяно шкоду, яку в порядку ст. 1166 ЦК України слід стягнути з відпоідача.

Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 5 квітня 2011 року ДП МО України «Готель «Власта» отримало лист начальника господарчого відділення штабу Західного оперативного командування, підполковника П.В. Байрачного про розміщення в гуртожитку при готелі «Власта» ОСОБА_2, як незабезпеченого житловою площею у м. Львові.

Як вбачається з довідки адресного бюро ГУМВС України у Львівської області ОСОБА_2 зареєстрований АДРЕСА_1 /а.с.9/.

Відповідно до Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених Наказом Державної туристичної адміністрації України 16.03.2004 року за №19 готель - це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням.

Ці правила регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення (далі - готелі) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення (готельних послуг) споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг. /п.1.1./.

П.3.6. Правил передбачено, що Договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі:

найменування готелю, його реквізити (для приватного підприємця - прізвище, ім'я по батькові, інформацію про державну реєстрацію);

прізвище, ім'я та по батькові споживача;

інформацію про номер (місце в номері), що надається;

ціну номера (місця в номері);

інші необхідні дані на розсуд готелю.

Плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12-ї години поточної доби за місцевим часом /п3.8/.

Звертаючись з позовом до суду та під час розгляду справи по суті позивачем не доведено факту проживання ОСОБА_2 у «Готелі «Власта», зокрема в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про оформлення документів на проживання у готелі, заповнення анкети та реєстрації, як цього вимагає п.3.6. Правил, відсутня квитанція за надання готельних послуг за перший день проживання у готелі.

Крім того, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів про закріплення за ОСОБА_2 кімнати та передачі ключів від такої.

Враховуючи відсутність будь-яких договорів на проживання у «Готелі «Власта» суд першої інстанції безпідставно застосував норми п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків», затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 року при відсутності даних про те, що ДП МО України «Готель «Власта» є житловим будинком чи гуртожитком та ст. 1166 ЦК України, яка на вищезазначені правовідносини не поширюються.

Наявний у матеріалах справи лист ДП МО України «Готель Власта», адресований військовому прокурору Львівського гарнізону про поселення та проживання відповідача в готелі не є належним та допустимим доказом його фактичного проживання, а відтак і підставою для стягнення коштів.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд в порушення вимог ст. 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону та обставин справи уваги не звернув, обґрунтованість позовних вимог не перевірив та прийшов до невірного висновку про те, що у позивача виникло право на звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за проживання у готелі в сумі 3 567, 00 грн.

З наведених мотивів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задоволити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 309 ,ч. 2 ст. 314 , 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 1 серпня 2012 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Державного підприємства Міністерства оборони України готель «Власта» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за проживання в готелі відмовити за недоведеністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді