Ухвала суду № 32240963, 08.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2591/13 08.07.2013 08.07.2013 08.07.2013

Провадження №22-ц/784/2225/13

Головуючий у 1-ї інстанції Губницький Д.Г.

Категорія 19 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

8 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Ямкової О.О.,

при секретарі: Богуславській О.М.,

за участю: представника відповідача - Бадалової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2013 року

за її позовом

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»

(далі - ПАТ «Надра»),

третя особа - ОСОБА_4,

про стягнення сум за порушення грошового зобов'язання,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом та заявою про зменшення позовних вимог до ПАТ «Надра» про стягнення 6 034 грн. 61 коп. - 3% річних , 1 210 грн. 23 коп. збитків від інфляції та 41 943 грн. 84 коп. пені за невиконання банком грошового зобов'язання в сумі 403 412 грн. 45 коп., стягнутих на її користь на підставі рішення Ленінського райсуду м. Миколаєва від 8 червня 2012 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2013 року позовні вимоги в частині стягнення пені - залишено без розгляду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення її позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки з наданих до суду документів вбачається, що в період з вересня 2012 року по січень 2013 року рішення суду набрало законної сили, але банк ухилявся від його добровільного виконання.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідача вважав її доводи необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського райсуду м. Миколаєва від 8 червня 2012 року з ПАТ «Надра» на користь позивачки ОСОБА_3 стягнуто 403 412 грн. 45 коп.. На підставі судового рішення 16 серпня 2012 року видано виконавчий лист, який пред'явлено позивачкою до виконання у вересні 2012 року.

13 вересня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження. Постанова про відкриття направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу банка і отримана ним 12 грудня 2012 року. Після чого в межах строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, останнє виконано 17 грудня 2012 року шляхом переказу суми в розмірі 403 412 грн. 45 коп. на зазначений державним виконавцем рахунок (а.с.22-27). Виконання грошового зобов'язання здійснено банком добровільно на виконання рішення суду, яке не набрало законної сили, так як на цей час воно було предметом касаційного та апеляційного перегляду (а.с.19-21, 35-36).

Отже, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що добровільне виконання боржником грошового зобов'язання за рішенням суду, яке ним було оскаржено і не набрало законної сили, у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України не є підставою для покладення на нього відповідальності за порушення грошового зобов'язання, так як банком прострочення грошового зобов'язання допущено не було.

Посилання позивачки на ухилення банку від виконання рішення суду, в період тимчасового набрання ним законної сили, до скасування ухвали апеляційного суду судом касаційної інстанції, є помилковим, так як ухилення від добровільного виконання грошового зобов'язання за рішенням суду можливо при наявності двох складових, а саме: по-перше, при набранні рішенням суду законної сили, яке у даному випадку мало місце тільки 19 березня 2013 року, а по-друге, після спливу строку, наданого державним виконавцем на добровільне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що відраховується після особистого отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

За такого, перевіривши законність рішення суду в межах апеляційної скарги позивачки, колегія суддів вважає, що суд першій інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності факту прострочення банком виконання грошового зобов'язання, а тому підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачає.

За такого, з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді