Рішення № 32240095, 07.05.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

07.05.2013

Справа № 0818/13544/2012 2/335/590/2013 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07» травня 2013 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Ляховецькій С.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міське комунальне підприємство «Основаніє» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КП «ВРЕЖО№1» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири. В ході розгляду справи відповідача у справі КП «ВРЕЖО №13» було замінено на правонаступника МКП «Основаніє».

У позовній заяві зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 20 лютого 2012 р. її квартиру було затоплено. Комісією у складі майстрів ЖЄУ-10 ОСОБА_3, ОСОБА_4,майстра АДС ОСОБА_5 перевірено факт залиття квартири та складено акт від 20 лютого 2012 р.. Згідно з актом комісії завдано таку майнову шкоду:в Залі залито паркет по всій площі;в кухні на стелі та на стіні мокрі плями розміром 0,07*0,4 кв.м, 0,2*0,10 кв.м, 0,2*0,2 кв.м,у ванній кімнаті на стелі мокра пляма розміром 0,4*0,4 кв.м, плями розміром 01 *0,2 кв.м, 0,3*0,15 кв.м, в туалеті від вологи не працює електропроводка. У висновках акту комісії зазначено, що залиття квартири № 28 відбулося з вини ВРЄЖО № 1 внаслідок появи свищу на центральному стояку водопроводу холодного водопостачання у квартирі № 32. Свищ з'явився внаслідок неналежного виконання КП ВРЄЖО №1 обов'язків щодо проведення поточних та капітальних ремонтів водопровідно- каналізаційної системи будинку до точки розподілу. Унаслідок залиття квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо. Це підтверджується актом комісії у складі майстрів ЖЄУ №10 ОСОБА_3, ОСОБА_6, слюсаря-сантехніка ЖЄУ № 10 ОСОБА_5 , що провела обстеження квартири після висихання. Згідно з розрахунком вартості - договірною ціною від 10 серпня 2012 р., складеним ТОВ «ВБК ППБУД» вартість проведення ремонту підлоги становить 14400,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку із залиттям квартири, вона зазнала моральних страждань, які виразилися у душевних стражданнях та негативних емоціях і переживаннях з приводу пошкодженого майна та неможливості нормально користуватися ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Просила суд стягнути на її користь 14400 грн. у відшкодування матеріальної шкоди,1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 214,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у ньому, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, а також додатково суду пояснив, що є сином позивача, його мати є особою похилого віку з мінімальним розміром пенсії, під час залиття квартири вона власними силами вичерпувала холодну воду яка стояла у кімнаті, в зв'язку з чим захворіла, страждає на ряд тяжких захворювань, які загострилися в останній час через нервовий стан через залиття її квартири. Крім того, відповідач не бажає в добровільному порядку сплачувати збитки, через що позивач повинна була звернутися до суду та постійно перебуває через це у нервовому напруженні. Окрім того, зазначав, що позивач просить стягнути лише шкоду спричинену залиттям полу - паркету та моральну шкоду.

У судові засідання представник відповідач не з'явився, заперечень на позов суду не надав, причину неявки суду не сповістив, про день і час слухання справи повідомлялася завчасно, у встановленому законом порядку, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу заочно по наявних матеріалах у відсутність відповідача.

Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь уу справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.2, 9 постанови №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи; коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на це, та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень суду не надав.

Статтею 24 ЖК України передбачено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють утримання жилого будинку та прибудинкової території.

За правилами ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Судом встановлено, що будинок № 59 по вул.Патріотичній м.Запоріжжя знаходиться на балансі МКП «Основаніє» (правонаступника КП «ВРЕЖО №1») і згідно п.5 ч.2 ст. 24, п.п.7,8 ч.2 ст.25 вказаного вище Закону саме на них лежить обов'язок по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, огляду інженерних мереж, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньо-будинкових систем і складання відповідних актів, а також по забезпеченню здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів.

Згідно до вимог ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004р. виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані ,здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій,усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором або законом, своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг,що виникли з його вини.

Згідно до вимог ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на відшкодування збитків,завданих йогойого майну та/або приміщенню, шкоди,заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно п.2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року на виконавця житлово-комунальних послуг покладено обов'язок по здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та споруд.

Відповідно до даних Правил балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) -є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до розділу 2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими Постановою Кабінета Міністрів України №45 від 24.01.2006 року, власники приміщень житлових будинків мають право на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров'ю внаслідок незадовільного отримання будинку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.

Згідно з п.32 п.п.10 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" 2005р. виконавець(суб"єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору) зобов"язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/3 ч. квартири АДРЕСА_1. (а.с.5). Зазначений будинок знаходився на балансі та обслуговуванні КП «ВРЕЖО № 1», після реорганізації (МКП «Основаніє).

20 лютого 2012 р. квартиру АДРЕСА_1 було затоплено. (а.с.7)

Комісією у складі майстрів ЖЄУ-10 ОСОБА_3, ОСОБА_4,майстра АДС ОСОБА_5 перевірено факт залиття квартири та складено акт від 20 лютого 2012 р..

Згідно з актом комісії завдано таку майнову шкоду: в Залі залито паркет по всій площі;в кухні на стелі та на стіні мокрі плями розміром 0,07*0,4 кв.м, 0,2*0,10 кв.м, 0,2*0,2 кв.м,у ванній кімнаті на стелі мокра пляма розміром 0,4*0,4 кв.м, плями розміром 01 *0,2 кв.м, 0,3*0,15 кв.м, в туалеті від вологи не працює електропроводка. (а.с.7)

У висновках акту комісії зазначено, що залиття моєї квартири № 28 відбулося в результаті того, що появився свищ на центральному стояку водопроводу холодного водопостачання у квартирі № 32.

Окрім того, як зазначено у акті у той же день слюсарем ЖЕУ-10 була виконана заміна ділянки холодного водопостачання.

21.03.2012 року актом комісії у складі майсрів ЖЄУ №10 ОСОБА_3, ОСОБА_6, слюсаря-сантехніка ЖЕУ № 10 ОСОБА_5 , проведено обстеження квартири після висихання, при огляді встановлено: в кухні на стелі у районі стояка і на стіні сухі сліди промокання S-0,07*0,4 м2, S2- 0,2*0,1м2,0,2*0,2*м2, в ванній на стелі сухі руді плями 0,4*4,0м2, на балці сухі руді плями 0,1*2 см2,0,3*0,15м2, в туалеті не працює електропроводка. В залі деформовано та піднявся паркет по усій площі. (а.с.8)

Неправомірна бездіяльність КП «ВРЕЖО №1» щодо виконання своїх обов'язків утримувати внутрішньо будинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт та спричинення внаслідок цього шкоди майну позивача знайшли своє підтвердження.

Відповідно до кошторисної документації від 10 серпня 2012 р., складеним ТОВ «ВБК ППБУД», ліцензія АГ серія № 574612, вартість послуг з виконання ремонтних робіт квартири, а саме зміни паркету - становить 14 400,00 грн.

Судом встановлено, що зазначена кошторисна документація містить об'єми робіт та витрат, які відповідають фактичному стану підлоги квартири позивача з урахуванням наслідків залиття паркету та актам складеним ЖЕУ-10.

Суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з МКП «Основаніє», оскільки обов'язок по утриманню трубопровода (стояка) холодної води, який відноситься до об'єктів благоустрою як внутрішньобудинкова система і за технічний стан труби стояка холодного водопостачання несе відповідальність МКП «Основаніє» як правонаступник ВРЕЖО №1.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує роз'яснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п. 6.4 «Методичних рекомендацій» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що шкода позивачу завдана внаслідок винних дій відповідача.

Моральна шкода заподіяна позивачу виразилися у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого майна, порушення звичного способу життя через необхідність докладання постійних додаткових зусиль для його нормалізації, постійного витрачання власних сил та коштів для усунення наслідків залиття і причин, що його зумовлюють, забезпечення збереження житла в придатному для проживання стані.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 23, 1167 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_2, ступінь вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань позивача і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку позивач отримав внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 130, 174, 212-215, 218,224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Міське комунальне підприємство «Основаніє» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095 м.Запоріжжя, вул. Українська, 29а ЄДРПОУ 20485152 р/р 26004040240001 в АКБ «Індустріальний» ) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 у відшкодування матеріальних збитків 14400 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста грн..00 коп.), у відшкодування моральної шкоди - 1000 (одна тисяча грн..00 коп.) та витрати по сплаті судового збору- 214,60 грн. (двісті чотирнадцять грн..60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ю.В. Апаллонова