Постанова № 32232577, 21.06.2013, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 0906/1294/12

Номер провадження: 1/0343/7/13

П О С Т А Н О В А

про призначення повторної стаціонарної комплексної судової

психолого-психіатричної експертизи

21 червня 2013 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Лицура І. М.,

суддів - Андрусіва І.М. та Керніцького І.І.,

секретаря - Бойків В.П.,

з участю прокурорів - Павлюка Ф.В., Попадинець О.В. та Коніва М.М.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Долинського районного суду знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько 16.30 год., перебуваючи на вул. І.Франка в м.Болехові Івано-Франківської області, зустрів компанію знайомих, серед яких знаходилася ОСОБА_3 та запронував останній піти разом з ним розпити спиртні напої, на що вона погодилася. З цією метою він придбав пляшку горілки, ємкістю 0.5 л. і разом з ОСОБА_4 пройшли на територію гуртової бази ПП ОСОБА_5, що по АДРЕСА_1, де розпили спиртне та вступили за взаємною згодою в статеві зносини. В той же день близько 19.00 год. ОСОБА_2 знову придбав пляшку горілки, ємкістю 0.25 л. в магазині, що по АДРЕСА_1, після чого спільно з ОСОБА_4, на її вимогу, пішли до центрального ринку, що знаходиться на вул. Руській в м.Болехові біля річки Сукіль, куди прибули близько 20.00 год. На території ринку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зайшли за металевий вагончик, який розміщений на березі річки, де розпили придбане спиртне та вдруге вступили в статеві зносини за взаємною згодою. Після цього, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 задовольнити свою статеву пристрасть неприродним способом, однак остання відмовилась та стала ображати його нецензурною лайкою. У відповідь на це ОСОБА_2, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_4, схопив її руками за одяг, припідняв та штовхнув до стіни металевого вагончика, після чого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішив позбавити ОСОБА_3 життя, тобто вбити її. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вийняв з кишені куртки ніж господарсько-побутового призначення, який носив з собою, та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою вбивства ОСОБА_3, наніс їй цілеспрямовані удари ножем в життєво важливі ділянки тіла шию та голову, в результаті чого спричинив ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді різаних ран в лобній ділянці; колото-різаних ран по задній поверхні шиї: колото-різаної рани шиї зліва з ушкодженням лівого грудино-ключично-соскоподібного м'яза, лівої загальної сонної артерії, яка ускладнилася масивною зовнішнього кровотечею; синців по передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча, задній поверхні грудної клітки справа на межі з поперековою ділянкою, які є небезпечними для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілої ОСОБА_4, тут же на місці події, тобто умисно вбив її. Наносячи удари ножем в життєво важливі ділянки тіла шию та голову, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачав настання смерті ОСОБА_4 і свідомо бажав цього. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину скрився та з метою знищення слідів крові на ножі помив його у воді.

В судовому засіданні захисник підсудного адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення по справі повторної стаціонарної судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану підсудного ОСОБА_2 у зв»язку з сумнівами в правильності висновку судово-психіатричної експертизи, проведеної на досудовому слідстві.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав заявлене захисником клопотання, а прокурор не заперечив щодо його задоволення.

Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_1 слід задоволити та призначити по даній справі повторну стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 310 КПК України (в редакції 1960 року), експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених главою 18 даного кодексу.

Статтею 75 даного кодексу передбачено, якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові. Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.

Відповідно до акту стаціонарної судової-психіатричної експертизи № 182 від 01.08.2012 року, ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє ознаки органічного розладу особистості і поведінки внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми з помірно вираженим психоорганічним синдромом у розумово відсталої особи. За своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може брати участь в проведенні слідчих дій та у судовому засіданні. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв ознаки органічного розладу особистості і поведінки внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми з помірно вираженим психоорганічним синдромом у розумово відсталої особи. Наявні у нього психічні порушення (інтелектуальний недорозвиток, емоційно-вольові та афективні розлади, послаблення критики) мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку. Тому через наявний у нього психічний розлад ОСОБА_2 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.6, а.с. 102-104).

Проте, такий висновок експертизи викликає сумніви, виходячи з наступного.

Так, в ході проведення судового слідства ОСОБА_2 давав плутані та непослідовні пояснення по справі з приводу вчинення ним злочину, який йому інкриміновано. В судовому засіданні підсудний поводить себе неадекватно, не відповідає логічно на запитання, постійно змінює свої пояснення, на одні й ті ж запитання дає різні відповіді, що викликає в суду сумніви щодо його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 під час перебування в школі перебував під наглядом психіатра Болехівської ЦМЛ, з 20.12.1989 року по 03.01.1990 року перебував на стаціонарному обстеженні в КЗ ЛОКПЛ і лікарською комісією йому було виставлено діагноз: олігофренія в степені легкої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю. Однак, з вищезазначеного висновку експертів не зрозуміло, чи враховані дані обставини при винесенні даного висновку та чи могли вони вплинути на здатність ОСОБА_2 усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В судовому засіданні захисник підсудного ствердив, що ОСОБА_2 явку з повинною від 26.06.2012 року (т.5, а.с. 149) переписував по буквах з наданого йому тексту, оскільки в ній містяться вислови та формулювання, які він в силу свого розумового розвитку навіть не усвідомлює.

Як вказано у висновку стаціонарної судової-психіатричної експертизи № 182 від 01.08.2012 року, запас знань ОСОБА_2 обмежений, судження поверхневі, мислення конкретно-предметне, здатність до узагальнень та абстрагувань розвинута недостатньо.

Вищезазначене дає підстави сумніватися в тому, що вказану явку з повинною ОСОБА_2 міг сформулювати та викласти особисто.

Відповідно до вимог ст. 420 КПК України (1960 року), при розгляді справи про застосування примусових заходів медичного характеру, серед інших питань суд повинен вирішити питання, чи вчинила особа зазначене діяння в стані осудності або обмеженої осудності, чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, і чи слід застосовувати до цієї особи заходи медичного характеру.

Таким чином, на час розгляду справи, з врахуванням суперечностей між висновком експертів та іншими, здобутими в судовому засіданні доказами, неможливо достовірно встановити, чи міг ОСОБА_2 на час вчинення інкримінованого йому діяння усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що позбавляє суд можливості прийняте законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин, з метою усунення суперечностей щодо психічного стану підсудного, суд вважає за необхідне призначити повторну стаціонарну комплексну судово-психіатричну експертизу по справі, оскільки вирішення цього питання потребує синтезування спеціальних знань з галузей психології та психіатрії.

Суд вважає, що виконання даної експертизи необхідно доручити експертам комунального закладу «Львівська обласна психіатрична лікарня».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75-77, 310 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Призначити по даній справі повторну стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1.Чи страждав під час вчинення інкримінованих йому дій і чи страждає на даний час підсудний ОСОБА_2 яким-небудь хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки?

2.Чи міг ОСОБА_2 з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей та рівня його розумового розвитку усвідомлювати значення своїх дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки під час вчинення інкримінованого йому діяння та на даний час?

3.Чи не знаходився ОСОБА_2 на час вчинення інкримінованого йому діяння у тимчасовому хворобливому стані психіки і чи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними?

4.Чи має ОСОБА_2 відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання і якщо має, то якими є їх ознаки?

5.Чи потребує ОСОБА_2 застосування до нього примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то які заходи необхідно до нього застосувати?

6.Чи є у ОСОБА_2 будь-які індивідуально-психологічні особливості, які б могли суттєво вплинути на його поведінку в момент вчинення злочину? Якщо так, то які і як вони могли вплинути на його поведінку у вказаній ситуації?

7.Чи має ОСОБА_2 індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер його показань у справі?

8.Чи міг ОСОБА_2 з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей та рівня його розумового розвитку самостійно сформулювати та викласти текст явки з повинною від 26.06.2012 року?

9.Чи не знаходився ОСОБА_2 в момент вчинення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту, чи в будь-якому іншому стані емоційної напруги, який міг би вплинути на його поведінку в момент вчинення інкримінованого йому діяння?

10.Чи не мав ОСОБА_2 психічних вад, які мають значення для справи і які можуть вплинути на правдивість його показань?

Проведення повторної стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи доручити експертам Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (м.Львів вул. Кульпарківська, 95), яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Направити у розпорядження експертів, матеріали кримінальної справи № 0906/1294/12.

Висновок експертизи, одразу після її проведення, разом з матеріалами кримінальної справи необхідно направити до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

Етапувати ОСОБА_2 з Івано-Франківського СІЗО до Львівського СІЗО для подальшого переведення його до Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з метою проведення експертизи.

Копію постанови направити начальнику Івано-Франківського СІЗО для виконання в частині етапування підсудного ОСОБА_2

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: