Постанова № 32229520, 25.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2013 року № 826/2308/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест"

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення - рішення №0000581530 від 12.10.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Амстор-Інвест“, (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення - рішення №0000581530 від 12.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки позивач виконав зобов’язання, що передбачені абз.2 п.189.9 ст.189 ПК України щодо подання органу державної податкової служби відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів у інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням. Позивач звертав увагу суду на те, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено порядок та терміни надання державній податковій службі відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів, зазначив, що позивачем не допущено порушення вимог податкового законодавства, зокрема, щодо завищення залишку від"ємного значення з податку на додану вартість за спірний період, в силу чого, висновки акту перевірки є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.04.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка правомірності нарахування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ „Амстор-Інвест“ (код за ЄДРПОУ 33549267) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року №33/15-308/33549267 від 26.09.2012 р. (надалі - Акт перевірки №33/15-308/33549267).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №33/15-308/33549267, на порушення п. 189.9 ст.189 п. 200.1, 200.2, 200.3 Податкового кодексу України ТОВ „Амстор-Інвест“ завищено залишок від’ємного значення з ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 119216,00 грн., за липень 2012 року у розмірі 58283,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року на 601888,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 482672,00 грн., а саме за жовтень 2011 року - 482672,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №33/15-308/33549267 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000581530 від 12.10.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 177499,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Амстор-Інвест“ зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.06.2005 р., взято на податковий облік у ДПІ у Святошинському районі м. Києва 14.06.2005 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.06.2005 р.

З Акту перевірки №33/15-308/33549267, а також письмових заперечень відповідача на позовну заяву вбачається, що зазначене вище порушення позивачем вимог податкового законодавства виникло у зв’язку з неподанням органу державної податкової служби відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів у інший спосіб, внаслідок чого, необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Амстор-Інвест“, як покупцем, та ПП “Перфект”, як продавцем, був укладений Договір купівлі-продажу від 03.04.2006 року зі змінами та додатками, зареєстрований в державному реєстрі за №2989 (надалі – Договір №2989), згідно з яким, позивачем було придбано нерухоме майно загальною площею 60414,4 кв.м.: 621/1000 частка нежитлових будівель за адресою м. Луганськ, вул. Совєтская, 20-б, до складу яких входять: паросиловий цех, емалеприготовлювальний цех,, електроділянка, енергоцех, тарна ділянка, емалевідстійник, ремонтно-механічна ділянка, ділянка підстанції, частина транспортного цеху, ЖЕЦ, що складається з виробничої будівлі на території заводу, будівлель металевого складу, готового складу, металевої продукції, побутової будівлі, будівлі нейтралізатора, станції перекачки кислотних стоків.

17.04.2006 р. між ТОВ „Амстор-Інвест“ та ПП “Перфект” підписано Акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна.

Судом встановлено, що Рішенням Луганської міської ради від 05.09.2006 р. № 9/38 ТОВ „Амстор-Інвест“ на підставі його клопотання від 30.05.2006 р. №57 була надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 10,1673 га під будівництво та розміщення будівель та споруд громадсько-торгівельного та бізнес центрів за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 20-б, відповідно до плану земельної ділянки, який додавався до вказаного клопотання.

На підставі вищевказаного Рішення Луганської міської ради від 05.09.2006 №9/38 Малим спільним підприємством „Азимут-II" на замовлення ТОВ „Амстор-Інвест“ був розроблений проект відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення будівель та споруд громадсько-торгівельного та бізнес центрів за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 20-б, який був погоджений в установленому чинним законодавством порядку, пройшов державну експертизу землевпорядної документації.

В зв'язку з тим, що в майбутньому передбачено реконструкцію шляхопроводу по вул. Совєтская шляхом його розширення, Проект відведення земельної ділянки потребував зміни його в частині зазначення площі з 10,1673 га на 9,2812 га.

24.02.2011 р. Луганською міською радою прийнято Рішення №6/69, яким вирішено, зокрема, передати ТОВ „Амстор-Інвест“ в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, яка за своїм основним цільовим призначенням (категорією) відноситься до земель житлової та громадської забудови, площею 9,2812 га під будівництво та розміщення: будівель та споруд громадсько-торгівельного та бізнес центрів за адресою: вул. Совєтская, 20-б, в межах визначених вищезазначеним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що на виконання умов договору укладеного між ТОВ „Амстор-Інвест“ та Управлінням будівництва Луганської міської ради від 13.07.2011 року, та проекту демонтажу нежитлових будівель об'єкту нерухомості за адресою м. Луганськ, вул. Совєтская, 20-б, ТОВ „Амстор-Інвест“, як замовник, уклало з ТОВ „Транс-буд“, як підрядником, Договір підряду від 14.07.2011 року (надалі – Договір підряду від 14.07.2011 р.), відповідно до п.1.1. та п.2.1. якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати за завданням замовника в терміни, обумовлені цим Договором, роботи з демонтажу наступних об'єктів в такій черговості: будівлі цеху тарної майстерні загальною площею 886,5 кв.м., емалеприготувального цеху, димової труби цегляної, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська,20-б. Ціна Договору складає суму кошторису 15722831,00 грн., в т.ч. ПДВ 2620471,83 грн.

Факт виконання умов даного Договору підряду від 14.07.2011 р. підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору підряду від 14.07.2011 р. позивачем на користь ТОВ „Транс-буд“ були переховані кошти на загальну суму 15722831,00 грн., в т.ч. ПДВ 2620471,83 грн., що підтверджується, дослідженими судом, платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення операції (№67 від 08.02.2012 р., №68 від 08.02.2012 р., №69 від 08.02.2012 р., №70 від 08.02.2012 р., №71 від 08.02.2012 р., №72 від 08.02.2012 р., №73 від 08.02.2012 р., №74 від 08.02.2012 р., №638 від 27.12.2011 р., №587 від 12.12.2011 р., №577 від 08.12.2011 р., №558 від 05.12.2011 р., №559 від 05.12.2011 р., №483 від 28.10.2011 р.).

Судом встановлено, що ТОВ „Транс-буд“ були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 15722831,00 грн., в т.ч. ПДВ 2620471,83 грн. (№47 від 29.09.2011 р. – на суму 1224688,69 грн., в т.ч. ПДВ 204114,78 грн.; №30 від 18.11.2011 р. – на суму 775598,64 грн., в т.ч. ПДВ 129266,44 грн.; №74 від 29.11.2011 р. –на суму 799721,34 грн., в т.ч. ПДВ 133286,89 грн.; №7 від 08.12.2011 р. - на суму 1097730,44 грн., в т.ч. ПДВ 182955,07 грн.; №20 від 16.01.2012 р. - на суму 11825091,89 грн., в т.ч. ПДВ 1970848,65 грн.).

Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ „Транс-буд“ було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за липень 2011 р. – липень 2012 р., всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ „Транс-буд“ та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданій декларації, порядку її оформлення представник відповідача не заявив.

Відповідно до п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (станом на час існування спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на додану вартість були операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно вимог п.189.9 ст.189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2011 р. позивачем був прийнятий Наказ №18, яким було знято з обліку основні засоби підприємства: емалеприготувальний цех, будівля цеху тарної майстерні, труба димова (ЖЕЦ) , а також були складені відповідні акти про списання основних засобів від 10.11.2011 р. №1-№3.

Враховуючи те, що відповідачем було встановлено, що позивачем проводився демонтаж цехів, нежитлових будівель за адресою м. Луганськ, вул. Совєтская, 20-Б, суд приходить до висновку, що відповідні документи (зокрема Договір підряду від 14.07.2011 р.) були надані органам державної податкової служби.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством не встановлені строки на подання відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до вимог п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем було надано відповідачу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, а тому норма абз.1 п.189.9 ст.189 ПК України не поширюється на спірні правовідносини позивача, а тому останнім не було допущено порушень вимог податкового законодавства.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000581530 від 12.10.2012 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби №0000581530 від 12.10.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 1774,99 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні дев'яносто дев'ять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-інвест" (ідентифікаційний номер 33549267) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко