ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" грудня 2006 р.
справа № 20-8/295
За позовом
Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка” (вул. Новикова, 56, місто Севастополь, 99043)
про стягнення заборгованості,
суддя Ткаченко М.І.
за участю представників:
від позивача - Митрицан Т.В., довіреність № 17юр від 1 вересня 2006 року;
- Ткаченко О.М., довіреність № 20-юр від 15 грудня 2006 року;
від відповідача - Богатирьова О.Ю., довіреність № 602 від 3 серпня 2006 року;
- Коновалов Г.Л., довіреність № 1029 від 12 грудня 2006 року;
Суть спору: Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка” про стягнення заборгованості в розмірі 40.580,01 грн. (у тому числі основний борг –32.461,07 грн., пеня –1.751,56 грн., індекс інфляції –4.769,55 грн., три проценти річних –1.597,83 грн.).
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань.
В відзивах на позов, представлених відповідачем, позов визнаний частково.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснені процесуальні права та обов’язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухав пояснення учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
Сторонами були укладені договори по забезпеченню тепловою енергією № 1344 від 13 серпня 2001 року, № 1660 від 17 листопада 2004 року № 1660/1 від 29 листопада 2004 року, № 1660/1 від 30 січня 2006 року.
У відповідності до умов договорів відповідач отримав послуги по забезпеченню теплової енергії.
У відповідності до пункту 6.3 договору № 1344 відповідач повинен був проводити оплату за поставлену теплову енергію згідно встановлених тарифів протягом 10 днів після отримання рахунку, але не пізніше 30 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У відповідності до пункту 6.3 договору № 1660 відповідач повинен був проводити оплату на поставлену теплову енергію згідно встановлених тарифів протягом 10 днів після отримання рахунку.
У відповідності до пункту 6.4 договору № 1660/1 відповідач повинен був проводити оплату за поставлену теплову енергію згідно встановлених тарифів в строк до 25 числа місяця, поточного за розрахунковим.
Рахунки споживачам розсилаються простою поштою. Рахунок вважається доставленим за адресою споживача, якщо останній протягом розрахункового місяця після настання терміну оплати не заявить про неотримання рахунку.
Таких заяв від відповідача на адресу позивача не поступало.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої обов’язки по договорам належним чином, що підтверджується відсутністю з боку відповідача яких-небудь заперечень чи скарг.
Оскільки відповідач неналежним чином виконує прийняти на себе грошові зобов`язання, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що визнав позов частково в розмірі 34.517,39 грн. (у тому числі по договору № 1344 від 13 серпня 2001 року основний борг –2.685,26 грн., індекс інфляції –687,43 грн., три проценти річних –209,31 грн., по договору № 1660/1 від 29 грудня 2004 року основний борг –20.165,72 грн., індекс інфляції –2.100,41 грн., три проценти річних –788,16 грн, по договору № 1660/1 від 30 січня 2006 року основний борг –7.878,10 грн.). відповідач посилається на невірний розрахунок штрафних санкцій та наявність спливу строку позовної давності з 1 жовтня 2003 року по 1жовтня 2006 року.
В процесі розгляду справи відповідач визнав вимоги щодо вартості теплової енергії за травень 2006 року (рахунок № 1660/1 від 16 червня 2006 року).
Таким чином загальна сума боргу, визнана відповідачем, склала 35.208,97 грн.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року № 980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004 року) і продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови договору, визначені на розсуд сторін, погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, є обов`язковими до дотримання і виконання сторонами договору.
Частиною 2 статі 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність протягом три року.
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише по заяві сторони в спорі, зробленої до винесення їм рішення.
Відповідачем, в процесі розгляду справи, таку заяву зроблено згідно відзиву на позов.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем за період з 1 жовтня 2003 року по 1 жовтня 2006 року, відхиляються судом з причини спливу строку позовної давності.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належних доказів наявності у відповідача суми боргу в розмірі 40.580,01грн позивачем суду не представлено, в зв`язку з чим суд задовольняє позов частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 352,09 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.
Керуючись статями 257, 267, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, статями 20, 22, 77, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка” (вул. Новикова, 56, місто Севастополь, 99043, ідентифікаційний код 32158858) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357) заборгованість в розмірі 35.208,97 грн. (у тому числі по договору № 1344 від 13 серпня 2001 року основний борг –2.685,26 грн., індекс інфляції –687,43 грн., три проценти річних –209,31 грн., по договору № 1660/1 від 29 грудня 2004 року основний борг –20.165,72 грн., індекс інфляції –2.100,41 грн., три проценти річних –788,16 грн., по договору № 1660/1 від 30 січня 2006 року основний борг –8.572,68 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 352,09 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.
3. В решті позовних вимог –відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.
Суддя
Ткаченко М.І.
Розсилка
Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради
(вул. Павличенко, 2, місто Севастополь, 99011)
1
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота балка”
(вул. Новикова, 56, місто Севастополь, 99043)
1
В справу
1
В наряд
1
Судове рішення № 322293, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 15.12.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20-8/295. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: