Ухвала суду № 32229000, 02.07.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1821/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Ярова Л.С.

Спори про право власності та інші речові права володіння чужим майном

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

02.07.2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючого судді Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Полежая В.Д..,

при секретарі Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Чкалова», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря», ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача - Журавлинська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ АФ "Чкалова", ОСОБА_6, третя особа на стороні позивача: Журавлинська сільська рада Голованівського району, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ставиться питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначається, що позивачі як співласники переданого в оренду ТОВ АФ "Чкалова" майна відповідно до вимог ч.3 ст.358 ЦК України мають право на надання тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці. Проте орендар не виконує рішення зборів представників співвласників майна і відмовляється передати позивачам виділений в рахунок майнових паїв трактор Т-16.

ТОВ АФ "Чкалова" через свого представника Литвиненко Я.С. було подано письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги, в яких зазначається про їх безпідставність та необгрунтованість, порушення вимог законодавства при обранні способу захисту своїх прав співласників майна.

В судове засідання до апеляційного суду повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи позивачі та їхній представник ОСОБА_8, відповідачка ОСОБА_6, представник Журавлинської сільської ради не з"явились. Від ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через його перебування за межами області. Відповідачка ОСОБА_6 - голова майнової комісії співвласників майна направила письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Враховуючи вимоги ст.305 ЦПК України, колегія суддів за відсутності поважних причин неявки позивачів та їх представника вважала можливим розглянути справу без участі осіб, які не з"явились.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 02.07.2013 року до участі у справі як правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Чкалова», щодо якого 24 травня 2013 року проведено державну реєстрацію про припинення юридичної особи, залучено товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря».

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ АФ "Зоря", яка підтримала письмові заперечення відповідача ТОВ АФ "Чкалова" та просила відхилити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, законність і обгрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. ст. 5, 7 - 9 Закону України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі Закон) майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п. 3 ст. 9 Закону, згідно з яким, у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших субєктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютою 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» передбачено, що виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, та затвердженому зборами співвласників.

Виходячи з викладеного, загальні збори пайовиків уповноважені вирішувати будь-які основні питання, пов'язані з майновим паєм, у тому числі рішенням загальних зборів колишніх членів реорганізованого підприємства (рішенням зборів співвласників) вирішується про порядок паювання майна; про список осіб, що мають право на майновий пай; затверджується індивідуальний майновий пай; виявляються невідповідності. У разі невиконання рішення зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується у судовому порядку.

Відповідно до пункту 8 Порядку кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, зокрема, шляхом обєднання свого майнового паю з паями інших співвласників, отримання майна у натурі у спільну часткову власність та передання його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; або відчуження паю будь-яким способом в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 9 Порядку виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що з метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, в тому числі, визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобовязання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Відповідно до пункту 12 Порядку збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників.

Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення вищезазначеним групам співвласників комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожній із груп співвласників і до якого перейшли зобовязання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки груп співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожній із груп, а копії цих документів - сільській раді.

У разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в судовому порядку (пункт 13 Порядку).

При виділенні майна в натурі конкретному власнику (пункт 15 Порядку) підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майн робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення права власності на зазначене майно в установленому порядку.

Згідно п.16 Поряду визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів:- за рішенням співвласників, - за структурою пайового фонду; - конкретним майном за взаємною згодою співвласників; - на конкурсних засадах шляхом проведення аукціону.

Зазначене є підставою вважати, що конкретне майно може бути виділено лише за взаємною згодою співвласників.

Передумовою задоволення вимог про витребування майна, що заявлена позивачами, є визнання за ними права власності на це майно, оскільки позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник.

Позивачами не було доведено, що ними набуто право власності на спірне майно з дотриманням зазначеного Порядку, що є передумовою захисту прав власника майнового паю в судовому порядку.

Правова конструкція положень ст. 392 та ст. 387 ЦК України щодо права власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, та права витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, для правильного вирішення спору в межах даної справи вимагає доведення належності позивачам спірного майна на праві власності та перебування спірного майна в незаконному володінні останніх.

Судом установлено, що позивачі в числі інших співвласників майна КСП (СВК) ім.Чкалова, діючи на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, через уповноважену ними особу передали в оенду ТОВ АФ "Чкалова" на 10 років майно відповідно до переліку (акту), в тому числі предмет спору - трактор Т-16, про що свідчить укладений між ними договір оренди від 08.02.2005 року з відповідними додатками (а.с.36-44).

Згідно зі свідоцтвами про право власності на майновий пай індивідуального характеру позивачі є власниками майнових паїв (а.с.28-31).

Особи, вказані в протоколі зборів представників співвласників майна від 01.03.2013 р. (а.с.19), які згідно з протоколом від 26.11.2012 року (а.с.17-18) були уповноважені зборами співвласників майнових паїв діяти як ініціативна група по співпраці з юридичним агенством "Злагода" та ТОВ АФ "Чкалова" та перевіряти законність реалізації майна орендарем, тому позивачі безпідставно вважають, що ці ж особи могли діяти від імені співвласників майна при виділенні його частини групі співвласників. Вказані протоколи зборів, на які посилались позивачі на підтвердження свого права власності на частину визначеного ними майна в натурі, були досліджені та належно оцінені судом першої інстанції, який правильно вважав, що при вирішенні питання про виділення позивачам майна в натурі не було дотримано норми Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств.

Позов пред'явлено лише до ТОВ АФ «Чкалова» та голови майнової комісії співвласників майна ОСОБА_6, незважаючи на те, що крім цього підприємтсва, яке є власником частини майнових паїв є і інші співвласники цього майна, про передачу частини якого в натурі просять позивачі. Тому, враховуючи вимоги ст.ст.10,11, 303 ЦПК України, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути нові доводи позивачів щодо виділення їм з підстав, передбачених ч.3 ст.358 ЦК України спірного майна в натурі Щодо правомірності витребування майна у відповідачів з незаконного володіння на підставі ст. 387 ЦК України, колегія суддів виходить з наступного.

Висновки суду щодо відмови у задоволенні позову в цій частині, ґрунтуються на встановлених ним обставинах обставинах щодо правомірного перебування спірного майна у користуванні ТОВ АФ "Чкалова" на підставі договору оренди, який в силу положень ст. ст. 204 ЦК України є правомірним правочином, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним. Обставини, які б свідчили про недійсність зазначеного договору оренди, не були предметом судового розгляду в межах даної справи, а отже, застосування такого способу захисту як віндикація є передчасним.

Згідно статті 60 ЦПК України обов'язок надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень покладено на сторони.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позову, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.309 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів з урахуванням вимог ст.308 ЦПК України вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без

змін.

Керуючись ст.ст.209, 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді: