Постанова № 32227468, 03.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року Справа №810/3126/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Соловей Н.С.,

за участю:

представника позивача - Дубравського Ю.І. (довіреність №141 15.03.2013 р.);

представників відповідача - Кіпчук А.С. (довіреність №37 від 17.04.2013 р.); Дубенець С.І. (довіреність №14 від 28.02.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом публічного акціонерного товариства заводу "Цегла Тріпілля"

до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

публічне акціонерне товариство завод "Цегла Тріпілля" (далі по тексту ПАТ завод "Цегла Тріпілля", позивач) звернулося до суду, пред'явивши вимоги до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС (далі по тексту ДПІ в Обухівському районі, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 04.06.2013р. №0000781502/724, яким ПАТ завод "Цегла Тріпілля" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 12206,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги аргументовано неправомірністю висновків викладених в акті камеральної перевірки відповідачем, оскільки у ПАТ завод "Цегла Тріпілля" фактично не було недоплати по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість за березень 2013р., позивач не зобов'язаний був нараховувати та сплачувати штраф у розмірі 3 відсотки, вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.06.2013р. №0000781502/724 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2013 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.07.2013р.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представниками відповідача позовні вимоги не визнані, суду вказали на безпідставність заявлених вимог, тільки з тих мотивів, що надана позивачем електронною поштою декларація за звітній період березень 2013р. для перевірки оформлена неналежним чином, а саме: не заповнено рядок 25.1 (сума податку на додану вартість, яка сплачується до загального фонду державного бюджету), тобто платником було занижено податкове зобов'язання на загальну суму ПДВ 244 138,00грн. Вважають прийняте ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС податкове повідомлення-рішення законним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Посадовими особами державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким встановлено порушення позивачем пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та п.п.4.6.8 п. 4.6 розділу V та п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.21011 № 1492, а саме, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, при виправленні помилки, що містилась у податковій декларації ( не заповнено рядок 25.1), самостійно не нарахована та не сплачена до бюджету сума штрафу у розмірі 3 відсотків за березень 2013р.

ПАТ завод "Цегла Тріпілля" подало відповідачу електронну податкову декларацію з ПДВ за березень 2013р., в якій у рядку 18 було вказано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 244 138,00 грн.; у рядку 25 було вказано, що сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню з підсумками поточного звітного податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього періоду становить - 244 138,00 грн.; у рядку 25.1 було вказано, що сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету сума ПДВ у розмірі 244 138,00 грн.(а.с.14-25)

19.04.2013р., позивачем отримано квитанції №1 та №2 (а.с.26-27), якими підтверджується факт подання ДПІ в Обухівському районі засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2013р. та прийняття її відповідачем.

Під час судового засідання, представник позивача пояснив, що 26.04.2013р. надав відповідачу у письмовій формі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013р., де у рядку 25.1 визначено суму у розмірі - 244 138,00 грн., оскільки представник податкового органу зателефонував позивачу та висловив прохання подати йому уточнюючий розрахунок у зв'язку з тим, що у відповідача не відкривається рядок 25.1 вказаної вище електронної звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2013р. Зазначив, що обставини подання позивачем податковому органу, 19.04.2013р., засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ та подання, 26.04.2013р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013р. фактично не пов'язані з виявленням позивачем помилки. Також вказав, що підприємство своєчасно та повному обсязі сплатило податок на додану вартість, що підтверджується копією платіжного доручення (а.с.28). Дана обставина визнається відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013р., позивачем самостійно сплачено до бюджету визначене податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2013р. у сумі 245 000,00 грн. (а.с.28).

За результатами перевірки та заперечення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000781502/724 від 04.06.2013 р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12206,90 грн., із них « 0» за основним платежем та 12206,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого:

пунктом 49.1 статі 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно до п.п.4.6.8 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110.

Пунктом 7 розділу VI Порядку передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.

Як встановлено судом, подання позивачем податковому органу, 19.04.2013р., засобами електронного зв'язку звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2013р. та подання, 26.04.2013р., уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013р. фактично не пов'язані з виявленням помилки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем сплачено до бюджету самостійно визначене податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2013р. у сумі 245 000,00 грн. (а.с.28).

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки, судом не було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та п.п.4.6.8 п. 4.6 розділу V та п.7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.21011 № 1492, податок на додану вартість був сплачений своєчасно та у повному обсязі, що визнається відповідачем, у державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС відсутні підстави для застосування до позивача штрафної санкції.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0000781502/724 від 04.06.2013р. підлягає скасуванню як протиправне, а позовні вимоги задоволенню.

Суд відкидає доводи відповідача про те, що позивачем в електронному вигляді була направлена декларація з ПДВ із незаповненим рядком 25.1, позаяк це не тягне за собою визначену податковим органом відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати у розмірі 122,07грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000781502/724 від 04.06.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства заводу "Цегла Тріпілля"суму сплаченого судового збору у розмірі 122,07 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 липня 2013 р.