Постанова № 32223974, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5023/10562/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р.у справі№ 5023/10562/11господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1"до- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Премьер"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молода Україна-Харків"прозахист ділової репутації та спростування інформаціїза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачів- Бєлкін Л.М.- дов. від 17.03.2013р., Гринь М.О. - директор - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) ; - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Трест Житлобуд-1" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило визнати недостовірною та такою, що дискредитує, порочить ділову репутацію товариства, інформацію, розміщену ТОВ «Сіті Брок» в оголошенні від 8 грудня 2011 року у щоденному рекламно-інформаційному виданні «Премьер - Зкспресс» № 289 на сторінці 25 у розділі «Нерухомість», зобов'язати ТОВ «ВБ «Премьер» протягом одного місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили розміщати у щоденному рекламно-інформаційному виданні «Премьер - Експресс» у розділі «Нерухомість» спростування недостовірної інформації, у формі вибачення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інформація, розміщена ТОВ «Сіті Брок» в оголошенні від 8 грудня 2011 року, стосовно вирішення на загальних зборах акціонерів питання про ліквідацію ПАТ «Трест Житлобуд-1» не відповідає фактичним обставинам, є недостовірною і такою, що порочить ділову репутацію товариства, дискредитує його як суб'єкта господарювання, а це призвело до таких негативних наслідків як втрата товариством планових доходів; позивач є одним із найкрупніших операторів будівельного сектору Харківського регіону, має стабільне економічне положення та чіткі перспективи розвитку.

Заперечуючи проти позову, відповідач ТОВ "Сіті Брок" зазначив, що інформація, розміщена в оголошенні від 08.12.2011р., є публічним висвітленням позиції одного з акціонерів щодо порядку денного загальних зборів і мала на меті залучення інших акціонерів до вирішення порушених питань; ця публікація жодним чином не вплинула на господарську діяльність позивача і не призвела до негативних наслідків, а також до дискредитації суб'єкта господарювання.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2012р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р., позов задоволено частково; визнано недостовірною та такою, що дискредитує ПАТ «Трест Житлобуд-1», зазначену інформацію, вміщену в оголошенні, опублікованому 08.12.2011р. у щоденному рекламно-інформаційному виданні «Премьер - Зкспресс» №289 на сторінці 25 у розділі «Нерухомість»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення вмотивовані наявністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки досліджені докази підтверджують порушення спірним оголошенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що інформація розміщена у вказаному рекламно-інформаційному виданні має недостовірний характер, дискридитує та завдає шкоди діловій репутації позивача.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" подав до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі та передати її на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 34 Конституції України, статей 32, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про те, що інформація, розміщена ТОВ «Сіті Брок» в оголошенні від 08.12.2011р. є лише оприлюдненням позиції одного з акціонерів щодо порядку денного загальних зборів, його намірів щодо майбутніх зборів, ця публікація не містить негативної інформації, не вплинула на господарську діяльність позивача і не призвела до негативних наслідків.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012р.(Божок В.С. - головуючий, Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.) касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. залишено без змін з підстав її законності та обгрунтованості.

Постановою Верховного суду України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" задоволено частково; постанову Вищого господарського суду України від 27.06.2012р. скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. з підстав неправильного застосування норм матеріального права, статті 30 Закону України "Про інформацію", що суперечить позиції цього ж касаційного суду в іншій справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2013 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" призначено до розгляду.

Позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у черговій відпустці; судова колегія відхиляє зазначене клопотання, як таке, що не зазначає на обставини, які зумовлюють неможливості розгляду касаційної скарги за змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" заявив клопотання про зміну вимог прохальної частини касаційної скарги, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11125 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Статтею 11128 цього Кодексу передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 вказаного Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А відтак, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених господарським судом обставин справи, а також прийнятого Верховним Судом України рішення, зазначає наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Сіті Брок» -акціонер ПАТ «Трест Житлобуд-1», який володіє 142 663 акціями товариства, що становить 0,6625 % від статутного капіталу позивача, у грудні 2011 року звернулося до правління ПАТ «Трест Житлобуд-1» із вимогою про скликання позачергових загальних зборів стосовно вирішення питання про ліквідацію товариства у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією у будівельній галузі з метою захисту прав акціонерів.

08.12.2011р. ТОВ «Сіті Брок» у щоденному рекламно-інформаційному виданні «Премьер - Зкспресс» № 289 на сторінці 25 у розділі «Нерухомість» розмістило оголошення наступного змісту:

«Уважаемые акционеры АО «Трест Жилстрой-1», г. Харьков, ул. Артема, 43, код ОКПО 01270285, ООО «Сити Брок» (г. Киев, просп. Воссоединения, 7-а, офис 728), являющееся одним из крупнейших акционеров АО «Трест Жилстрой-1», в связи с неблагоприятной зкономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров выносит на рассмотрение в повестку дня общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы:

1. Ликвидация АО «Трест Жилстрой-1» по решению высшего органа змитента.

2. Избрание ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации.

3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов.

4. Утверждение ликвидационного баланса».

Господарські суди, задовольняючи позов, відхилили твердження відповідача про те, що у тексті оголошення він наводить оціночні судження щодо позивача та дійшли висновку, що TOB "Сіті Брок" не надало належних доказів достовірності поширеної ним інформації, спірне оголошення має недостовірний характер, дискредитує суб'єкт господарювання - ПАТ "Трест Житлобуд-1" і завдає шкоди його діловій репутації.

Судова колегія зазначає, що згідно частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до частини 1 статті 277 цього Кодексу фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Отже, за змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене частиною 1 статті 277 цього Кодексу, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб"єкта.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При розгляді спорів про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" слід мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Разом із тим згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, норма частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Задовольняючи позов, суди не врахували положень наведених норм та те, що спірна інформація, розміщена ТОВ "Сіті Брок" в оголошенні не містить відомостей, виражених у формі твердження, що принижують ділову репутацію позивача з точки зору законів, моралі та звичаїв і можуть бути об'єктом моральної оцінки членів суспільства.

Висловлені ТОВ "Сіті Брок" відомості за ознакою відсутності у ній фактичних даних, є відтворенням власного суб'єктивного уявлення ТОВ "Сіті Брок" про права та необхідні дії акціонера у правовідносинах із іншими акціонерами та акціонерним товариством в цілому в умовах несприятливої економічної ситуації у будівельні галузі та його суб'єктивне оціночне відношення до цього, тобто є судженнями, а не відомостями.

Відтак, висловлювання ТОВ "Сіті Брок" відповідають поняттю оціночних суджень в розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» і не можуть розглядатися як розповсюдження щодо позивача недостовірних та дискредитуючих відомостей у формі твердження про спосіб ведення чи результати господарської (підприємницької) діяльності позивача.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, невірно застосували норми матеріального права у спірних правовідносинах, а відтак дійшли незаконних та необґрунтованих висновків щодо змісту прав та обов'язків сторін спірного правочину, як суперечних чинному законодавству.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

За таких обставин судові рішення, прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, слід скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Касаційна інстанція встановила, що відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" судовий збір при поданні апеляційної та касаційних скарг підлягає стягненню на його користь з Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з оплатою судового збору за розгляд: апеляційної скарги у сумі 536,50 грн.; касаційної скарги, поданої до Вищого господарського суду України - 765,80 грн.; касаційної скарги, поданої до Верховного суду України - 802,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктом 2 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. у справі № 5023/10562/11 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2012р. скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" (61002, м.Харків, вул. Артема, 43, код в ЄДРПОУ 01270285, р/р 260053001536 в АТ Банк "Меркурій", м.Харків, МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Брок" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 7-а, офіс 728, код ЄДРПОУ 33633840, р/р 26501000457191 в ВАТ "Універсал банк", м.Київ, МФО 322001) в рахунок відшкодування судових витрат, понесених ТОВ "Сіті Брок" у зв'язку з оплатою судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 536,50 грн.; касаційної скарги, поданої до Вищого господарського суду України - 765,80 грн.; касаційної скарги, поданої до Верховного суду України - 802,90 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач