Ухвала суду № 3222106, 03.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2009№К-35199/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого), БрайкаА.І., МаринчакН.Є., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: ПрудкійО.В.

представники сторін в судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» на постанову Господарського суду Рівненської області від05.04.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від02.10.2006 посправі№12/76

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів»

до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішенняпро застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

ДП«Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду зі позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішенняпро застосування штрафних (фінансових) санкцій від19.09.2005 №0000192343/3 (після адміністративного оскарження), в сумі 149069,72грн., винесеного за наслідками планової документальної перевірки ДубенськоїОДПІ щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДПДАК«Хліб України»Лубенський комбінат хлібопродуктів за період з 01.01.2002 по31.12.2004, про що складено Акт від07.04.2005 №85/23/00955779. В Акті перевірки зазначено про те, що позивач за перевіряємий період за наявності податкової заборгованості здійснював виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини) за рахунок готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на загальну суму 92728,85грн., чим порушив абз.1 п.2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від19.02.2001 №72. Також зазначено, що на протязі 2002 - 2004 років позивачем з отриманих в банківських установах коштів витрачено не за цільовим призначенням (зазначеним в грошових чеках на отримання готівкових коштів) 53574,38грн., чим порушено п.2.13 зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Постановою Господарського суду Рівненської області від05.04.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від02.10.2006 по справі№12/76 - в позові відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що оскаржене рішенняпро застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем правомірно. Свою позицію суди обґрунтували абз.1 п.2.12 та п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та абз.4 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». При цьому судами встановлено, що позивачем допущено наступні порушення: - здійснення виплат, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), за рахунок готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на загальну суму 92728,85грн.; та використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 53574,38грн.;

Не погодившись із постановою Господарського суду Рівненської області від05.04.2006 та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від02.10.2006 по справі№12/76, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» (даліДП«Дубенський комбінат хлібопродуктів»), подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, які просить скасувати та задовольнити позов, обґрунтовуючи тим, що судами невірно надана юридична оцінка тому факту, що в порушення вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного Банку України від19.02.2001 №72, із змінами та доповненнями, рішення ДубенськоїОДПІ прийнято незаконно, так як не враховано прийнятого нового Положення, яке затверджено постановою Правління Національного Банку У від15.12.2004 №637 і яке набрало чинності з 14.02.2005. Даною постановою скасовано постанову Правління НБУ від19.02.2001№72, на яку робить посилку ДубенськаОДПІ. Скаржник вказує, що вищевказана постанова №637 не передбачає норм, за які накладено фінансову санкцію (нецільове використання готівки). А отже Акт перевірки складено в період дії нового Положення про ведення касових операцій; затвердженого постановою Правління НБУ №637, тобто 07.04.2005, а тому скаржник вважає застосування фіксованих санкцій неправомірним на підставі ст.58 Конституції України.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Яки визначено абз.1 п.2.12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від19.02.2001 №72 (чинного на момент вчинення правопорушення) - готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків. А згідно із п.2.13. зазначеного Положення - підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків за грошовим чеком (з чітким формулюванням суті операцій, що буде здійснюватися) у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України.

При цьому абз.4 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від12.06.1995 визначено, що штрафні санкції застосовуються за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.

У абз.7 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» зазначено, що за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням до підприємства застосовуються штрафні санкції у розмірі витраченої готівки. Також ст.2 цього Указу встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджено допущені позивачем порушення абз.1 п.2.12 та абз.1 п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від19.02.2001 №72 та ст.2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», слід зазначити, що твердження скаржника про неправомірність застосування Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від19.02.2001 №72, яке на момент складення Акту перевірки від07.04.2005 втратило чинність, то таке не заслуговує на увагу, оскільки Положення №72 від19.02.2001 діяло на момент вчинення позивачем правопорушень, а саме в період із 01.01.2002 по 15.12.2004, (Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від19.02.2001 №72 втратило чинність, згідно з постановою Правління Національного банку України від15.12.2004 №637).

Отже зазначена позиція скаржника є помилковою, а тому безпідставною. Відповідно постанова Господарського суду Рівненської області від05.04.2006 та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від02.10.2006 по справі№12/76 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права. А касаційна скарга висновків судів не спростовує.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Рівненської області від05.04.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від02.10.2006 по справі№12/76 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Н.Є.Маринчак

А.О.Рибченко

М.О.Федоров