Постанова № 32220785, 03.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 924/110/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача 1: представник Стасишена І.М.

позивача 2: представник Тимцясь О.М., Кохан А.П.

відповідача: представник Потапова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача 2 Управління культури і туризму Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.13р. у справі № 924/110/13-г (суддя Шпак В.О.)

за позовом 1. Управління комунального майна Хмельницької міської ради,

2. Управління культури і туризму Хмельницької міської ради

до відповідача Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ"

про 1. стягнення 16177,57 грн. заборгованості по орендній платі, 4810,80 грн. - пені

2. зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу - Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради, передавши його по акту приймання-передачі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/110/13-г від 27.03.13р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що приймаючи до уваги, що позивачами не доведено факту передачі Орендарю майна та фактичного його використання, в задоволенні позову про зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу - Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради передавши його по акту приймання передачі також належить відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління культури і туризму Хмельницької міської ради звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27.03.13р. у справі 924/110/13-г та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що судом дії орендаря визнано як доказ належного виконання відповідачем зобов'язань по договору, проте відмовлено у позовних вимогах щодо виконання таких же зобов'язань по договору, але в інший період. Хоча відповідно до умов договору сплата орендної плати ніяким чином не прив'язується до акту приймання-передачі. Також, на думку скаржника, як доказ можливості використання приміщення судом не враховані і достатньо не вивчені додані до позовної заяви фотоматеріали, які надані самім же відповідачем. Суд також не взяв до уваги факт мовчазної згоди відповідача протягом дев'яти місяців щодо умов оренди, щодо можливості користування приміщенням та неодноразові звернення управління культури і туризму на адресу відповідача з вимогою повернути примірник акту приймання-передачі.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу скаржника слід задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.13р. у даній справі слід скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведення конкурсу по визначенню орендарів нерухомого майна, яке перебуває в міській комунальній власності (протокол комісії №17 від 18.11.2011р.), між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (Орендодавець), Управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради, (Балансоутримувач, Отримувач коштів) та переможцем конкурсу - ПП „ДІ АЙ СІ" (Орендарем) 19.12.2011 року було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності, а саме нежитлового приміщення загальною площею в 114,8кв.м., розташованого в м. Хмельницькому по вул.Просукрівського підпілля, 34, та яке перебуває на балансі Управління культури та туризму Хмельницької міської ради.

Майно передається в оренду під заклад громадського харчування, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи строком на п'ять років з 16 грудня 2011р. по 15 грудня 2016р. включно. (пункт 1 Договору).

В пунктах 2.1, 2.4 Договору сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна із балансоутримувачем. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Згідно п. 7.1 Договору Орендодавець зобов'язується забезпечити передачу Орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором Балансоутримувачем та Орендарем.

Відповідно до п 3.3. договору орендна плата сплачується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений рахунок, яку Орендар сплачував з грудня 2011р. по травень 2012р. (включно).

У подальшому (тобто із червня 2012 року) орендар без жодних повідомлень орендодавця чи отримувача коштів припинив сплачувати орендну плату.

24.10.2012 р. Управління комунального майна направило на адресу ПП „Ді Ай Сі" листа з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та керуючись ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України повідомлення про відмову від договору та необхідність повернення орендованого майна.

Вказаного листа відповідач отримав 24.10.2012р., що підтверджується довідкою Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" та фіскальним чеком.

Не отримавши відповіді на вимогу балансоутримувача від орендаря, Управління комунального майна Хмельницької міської ради та Управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради звернулися до суду господарської юрисдикції за захистом свого порушеного права.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У своєму рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачами не подано належних та допустимих доказів передачі Орендарю орендованого майна - відсутність укладеного акту прийому-передачі, і відповідно, його використання останнім. З цих підстав у позові було відмовлено.

Проте, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму. До даних правовідносин застосовуються як загальні норми законодавства України - Цивільного та Господарського кодексів України, так і спеціальні норми - Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

На орендаря відповідно до п.3 ст.18, ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" покладено обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні приписи передбачено положеннями ст. 762 (п.п.1, 5) ЦК України та ст. 286 ГК України.

В ході розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції встановлено, що орендоване майно по акту приймання - передачі Балансоутримувачем Орендарю не передавалось.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача 1 пояснила, що акт приймання - передачі був складений Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради як власником спірного майна та переданий балансоутримувачу - Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради, який, із пояснень представника позивача-2 Тимцясь О.М., був надісланий на адресу відповідача. Проте, доказів такого надіслання суду надано не було у зв'язку з їхньою відсутністю у позивачів.

Представник відповідача у судовому засіданні факт отримання вищезазначеного акту категорично заперечила.

На підтвердження своїх доводів відповідач зазначає, що договір оренди був підписаний сторонами наприкінці 2011 року - 19 грудня.

Згідно п. 1.1. договору оренди, приміщення повинно було бути передане орендарю під заклад громадського харчування, який не здійснює продажу товарів підакцизної групи, і, оскільки заклад громадського харчування в спірному приміщенні ніколи не існував, обов'язково та необхідно було здійснити відповідні внутрішні та фасадні ремонтно-будівельні роботи для облаштування закладу й використання приміщення за призначенням. Належне проведення таких робіт в зимовий період, та аж до кінця квітня 2012 року було неможливе.

Як зазначила представник відповідача, сплачуючи орендну плату за договором, підприємство все ж сподівалось на подальше належне передання орендованого приміщення для можливості використання його за цільовим призначенням. В той же час при настанні сприятливих погодних умов для проведення майбутніх робіт приміщення все ще не було передане орендарю та, крім того з'ясувалось, що фактично підприємство не має можливості вільного доступу в орендоване приміщення. На думку відповідача, вільний та належний доступ до приміщення як для орендаря, в тому числі при проведенні ремонтних робіт, так і для майбутніх відвідувачів закладу громадського харчування, є можливий лише з фасаду будівлі через її хол. Такий доступ, зі слів представника ПП "ДІ АЙ СІ", до приміщення орендодавець забезпечити не бажав.

Проте, жодних доказів, які б підтверджували даний факт відповідачем суду не надані.

Навпаки, в матеріалах справи наявна копія заяви від приватного підприємства „ДІ АЙ СІ" в особі директора Бондаренко Е.В. адресована конкурсній комісії по проведенню конкурсів по визначенню орендарів нерухомого майна, яке перебуває в міській комунальній власності, згідно якої вбачається, що відповідач "З об'єктом оренди ознайомлений, претензій до технічного стану приміщення немає." (а.с. 109). Тобто на момент підписання договору оренди відповідач достеменно володів інформацією про стан приміщення та не мав претензій щодо наявності/відсутності прямих та опосередкованих перешкод для доступу до нього.

У свою чергу, позивач-1 зазначає, що жодних перешкод щодо доступу до орендованого майна ні вони, ні позивач-2 не чинили.

Під час з'ясування обставин чи зверталося ПП „ДІ АЙ СІ" до позивачів щодо неможливості використання орендованого приміщення, представник відповідача зазначила, що письмові звернення на адресу власника чи балансоутримувача нерухомого майна ними не надсилалися.

Таким чином, посилання орендаря на те, що балансоутримувачем не забезпечено можливості користування орендованим приміщенням є безпідставними.

В ході розгляду апеляційної скарги також було встановлено, що один з двох дверних проходів, які ведуть з холу кінотеатру до орендованого приміщення, замуровано будівельними блоками.

На думку представників позивачів, така дія могла бути вчинена лише відповідачем, оскільки ні Управління комунального майна Хмельницької міської ради, ні Управління культури і туризму Хмельницької міської ради, які є бюджетними організаціями та утримуються за рахунок міського бюджету (а.с. 24, 26), із державного бюджету на ці цілі коштів не отримували і не перераховували їх для підрядної будівельної організації як оплату за будівельні матеріали чи ремонтні роботи.

Враховуючи, що відповідач мав намір на проведення ремонтних робіт, у тому числі і для пристосування орендованого приміщення під заклад громадського харчування, замурований дверний прохід свідчить про початок такого ремонту, та як наслідок, фактичного прийняття орендованого приміщення у користування.

Представник відповідача заперечила причетність ПП „ДІ АЙ СІ" до замурування дверного проходу, однак не змогла пояснити хто, на її думку, міг це зробити.

Оскільки за результатами оцінки майна перед проведенням конкурсу зазначеного порушення (замурованого дверного пройому) виявлено не було, а відповідач фактично мав доступ до приміщення, то, відповідно до вимог ч. 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність вини має доводитися саме ним.

Статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням комунального майна 24.10.2012 р. на адресу ПП „ДІ АЙ СІ" було направлено лист з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та керуючись ст. 782 Цивільного Кодексу України повідомлення про відмову від договору.

Вказаного листа відповідач отримав 25.10.2012р., що підтверджується довідкою Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" та фіскальним чеком (а.с. 20, 21).

Таким чином, спірний договір є розірваним з 25.10.2012р., а не з 24.10.2012р. як вказано в рішенні суду першої інстанції.

Представник відповідача підтвердила даний факт і пояснила, що ПП „ДІ АЙ СІ" погодилося з вимогою про розірвання договору оренди, але письмово орендодавця про своє рішення не повідомляли.

Таким чином, з матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що ПП „ДІ АЙ СІ" погодилося з фактом розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності від 19.12.20011 р. та з підставами такого розірвання, а саме: виникнення у відповідача заборгованості по орендній платі більше 3-х календарних місяців в сумі 13508 грн. без ПДВ.

Таким чином, на противагу висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що хоч орендоване майно по акту приймання - передачі балансоутримувачем орендарю і не передавалося, однак факт часткової проплати орендної плати відповідачем за період з грудня 2011 року по травень 2012 року є беззаперечним доказом фактичного отримання орендованого майна, та користування ним а не доказом належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відсутність укладеного акту прийому-передачі приміщення, при тому, що приміщення фактично використовувалося і за нього проводилася оплата в порядку, який визначений договором оренди, не може бути підставою для звільнення від відповідальності від оплати орендної плати за більш пізній період, а тим більше не впливає на дійсність договору чи на визначення початку перебігу терміну оренди.

Аналогічна правова позиція підтримується Вищим господарським судом України у постановах від 19.07.2012 р. (справа №36/12), від 31.05.2012 р. (справа № 35/5005/9248/2011),

Щодо вимоги про стягнення основної заборгованості по орендній платі та пені.

З огляду на вищезазначене, твердження позивачів, що відповідач фактично вступив у користування майном підтверджені належними та допустимими доказами по справі. А посилання суду першої інстанції у своєму рішенні на ст. 762 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, є передчасними та необґрунтованими.

Згідно п.3.1. договору оренди за результатами конкурсу та відповідно до протоколу засідання комісії по проведенню конкурсів по визначенню орендарів цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, які перебувають в міській комунальній у власності від 18.11.2011 року №17 орендна плата за перший місяць оренди з урахуванням індексу інфляції за період з дати проведення оцінки до дати укладення договору (31.08.2011 р. - 19.12.2011 р.) за перший місяць оренди грудень 2011 р. становить - з ПДВ 3200.0 грн. (без ПДВ 2672,00 грн.)

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п.3.2).

Відповідно п.3.3 договору оренди орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок.

Орендар зобов'язується сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця (п. 5.3.).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата, статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Однак, в порушення вказаних умов договору, орендар не виконав умови договору оренди в частині внесення орендної плати. Станом на 25.10.2012 р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати за оренду нежитлового приміщення комунальної власності по Проскурівського підпілля, 34 в сумі 16 177,57 грн.

Доказів погашення такої заборгованості суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки .

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 договору оренди від 19.12.2011 р. передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 1 (одного) відсотка від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Таким чином, розмір нарахованої пені становить 4 810,80 грн.

Судом апеляційної інстанції перевірено правильність та обґрунтованість нарахованих сум основного боргу (з врахуванням індексу інфляції), пені та встановлено, що такі нарахування проведені відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного договору та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.8. договору оренди, орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору в 10-денний термін повернути балансоутримувачу майно у належному стані.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, ні на час звернення позивачів до суду першої інстанції, ні у ході розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції орендоване майно орендодавцем власнику чи балансоутримувачу не повернуто.

Даний факт підтверджується поясненнями позивачів та не спростований належними та допустимими доказами відповідачем.

Умовами договору оренди від 19.12.11р. (п.2.4) сторони визначили, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. Таким чином повернення майна балансоутримувачу орендарем має бути проведене із дотриманням зазначеної норми договору.

В силу ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Управління культури і туризму Хмельницької міської ради слід задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 р. у справі №924/110/13-г - скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" на користь Управління культури і туризму Хмельницької міської ради 16177,57 грн. - суми основного боргу та 4810,80 грн. - пені, 2867,50 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позову. Також слід зобов'язати приватне підприємство "ДІ АЙ СІ" повернути орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 114,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 34 Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради по акту приймання-передачі.

За результатами розгляду апеляційної скарги в порядку статті 49 ГПК України слід стягнути з приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" на користь Управління культури і туризму Хмельницької міської ради 1433,75 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління культури і туризму Хмельницької міської ради задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 березня 2013 року у справі №924/110/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" (код 35668477, р/р 2600001025982, МФО 315654 Хмельницька філія ВАТ "КРЕДОБАНК", 29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21) на користь Управління культури і туризму Хмельницької міської ради (р/р 35415020001628 ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код ЄДРПОУ 02231293, 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 30) 16177,57 грн. - суми основного боргу та 4810,80 грн. - пені, 2867,50 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позову.

Зобов'язати Приватне підприємство "ДІ АЙ СІ" повернути орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 114,8кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 34 Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради по акту приймання-передачі.

Стягнути з Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" (код 35668477, р/р 2600001025982, МФО 315654 Хмельницька філія ВАТ "КРЕДОБАНК", 29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21) на користь Управління культури і туризму Хмельницької міської ради (р/р 35415020001628 ГУДКУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код ЄДРПОУ 02231293, 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 30) 1433,75 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/110/13-г повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.