Рішення № 32220560, 02.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.13 р. Справа №5015/4417/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, від імені якого діє Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас», м.Червоноград, Львівська область

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд», м.Червоноград, Львівська область

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс», с.м.т. Жвирка, Сокальський район, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, відповідач 2 та відповідача 3: Фенчин Олег Романович, м.Сокаль, Львівська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 6' 548' 293,15 грн.

Головуючий суддя - Яворський Б.І.,

судді - Кидисюк Р.А., Сухович Ю.О.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Голець В.М.;

від відповідача 1: Сенів Т.В.;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

За клопотанням представника відповідача 1 проводилася фіксація судового засідання звукозаписувальним пристроєм.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», подано позов до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас», відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд», відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 6' 548' 293,15 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.11.2012р. 20.11.2012р. та 10.12.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1304/11480/2012 за позовом Фенчина Олега Романовича до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору №014/08-3/3775/МК (в редакції Додаткових угод №№1 та 3), укладеного між Фенчином Олегом Романовичем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2012р. скасовано і справу передано на розгляд до суду першої інстанції. 07.05.2013р. справу повернуто до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.05.2013р. провадження у справі було поновлено, призначено колегіальний розгляд справи, призначено судове засідання на 29.05.2013р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах. У судовому засіданні 02.07.2013р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 02.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить їх задоволити. Крім того просив відмовити у клопотаннях відповідача 1 про призначення експертизи і про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Шведа Р.Т. та заяви про застосування наслідків спливу позовної давності за їх безпідставністю.

У судовому засіданні 02.07.2013р. представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, підтримав подані через канцелярію суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи і про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шведа Р.Т. та заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

У судове засідання 02.07.2013р. відповідач 2, відповідач 3 та третя особа явки повноважних представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, вимоги попередніх ухвали суду не виконали, відзиву на позовну заяву не подали.

У судовому засіданні 02.07.2013р. представник позивача надав суду для огляду всі договори, на які покликається у позовній заяві та письмових поясненнях. Зазначені документи були оглянуті також представником відповідача 1, який не поставив під сумнів їх достовірність та не заперечував факту відповідності оригіналів документів наявним в матеріалах справи копіям.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача та відповідача 1, суд встановив:

18.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль», яке згідно протоколу загальних зборів акціонерів №3б-45 від 14.10.2009р. змінило найменування на Публічне акціонерне товариство, (кредитор, позивач у справі) та ТзОВ «Ромас» (позичальник, відповідач 1), ТзОВ «Чер-Буд» (позичальник, відповідач 2), ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» (позичальник, відповідач 3), фізичною особою Фенчином Олегом Романовичем (позичальник, третя особа) укладено генеральний кредитний договір №140 (далі - генеральний договір). Кредитор на підставі генерального договору зобов'язується надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках генерального договору між позичальниками та кредитором, і які після їх підписання стають його невід'ємними частинами (п.1.1 генерального договору). Загальна сума фактичної заборгованості позичальників по наданих кредитором кредитних коштах в рамках генерального договору в будь-який момент під час дії генерального договору не може перевищувати 5'352'110,00 грн. (п.1.1 генерального договору). Термін користування кредитними коштами за даним договором встановлюється до 16 червня 2015р. (п.1.3 генерального договору). Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в додаткових кредитних договорах, укладених у рамках генерального договору (п.2.4 генерального договору). У п.2.5 генерального договору сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за кредитними договорами: у першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за генеральним договором. Забезпеченням генерального договору є: 1) іпотека, а саме, комплекс загальною площею 3'838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,1 та земельна ділянка площею 2,6230 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул. Львівська,1; 2) порука ТзОВ «Ромас»; 3) порука ТзОВ «Чер-Буд»; 4) порука ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс», 5) порука фізичної особи Фенчина О.Р.; 6) порука Шведа Р.Т.(п.2.6 генерального договору). Генеральний договір набуває чинності з дати укладення та діє до повного погашення позичальниками заборгованості за кредитами (п.9.1 генерального договору). Відповідно до п.10.2 генерального договору за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами та комісій, передбачених п.1.3,2.2 генерального договору, позичальники сплачують кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення - для кредитів, наданих у національній валюті, або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

18.06.2008р. ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) та Фенчин Олег Романович (позичальник, третя особа) уклали додаток №4 до генерального договору - кредитний договір №014/08-3/3775/МК. Відповідно до п.1.1 договору кредитор на умовах цього договору і в межах генерального договору надає позичальнику кредит у сумі 520'000,00 грн. з встановленням строків погашення кредиту згідно графіка погашення, наведеному в додатку №1 цього договору, із сплатою 22,75% річних, строком на 84 місяці, з 18.06.2008р. по 17.06.2015р. Позичальник зобов'язується за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, сплачувати кредитору додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, штрафні санкції, передбачені п.10 генерального договору (п.5.2 договору). Згідно п.6.3 договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником п.5.1, 5.2 договору або порушення строків погашення кредиту, передбачених графіком погашення.

20.06.2008р. ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) видало Фенчину О.Р. (позичальник, третя особа) згідно кредитного договору №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008 р. кредитні кошти у сумі 520' 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №8 від 20.06.2008р.

18.06.2008р. ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) та ТзОВ «Чер-Буд» (поручитель, відповідач 2) уклали договір поруки №140/2. Сторони договору встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язанням боржників - ТзОВ «Ромас», ТзОВ «Чер-Буд», ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» та Фенчина О.Р., які виникають з умов генерального договору та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в повному обсязі цих зобов'язань (п.1.2 договору). Сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржники, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (п.2.1 договору). Сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржники несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1,2 ст.554 ЦК України (п.3.1 договору). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання (п.4.1 договору). 29.05.2009р. сторони уклали додатковий договір №1 до договору поруки, у якому домовилися п.1.2 договору поруки виклали у новій редакції: «Сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржників - ТзОВ «Ромас», ТзОВ «Чер-Буд», ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» та Фенчина О.Р., які виникають з умов генерального договору та всіх додаткових угод, що були укладені або будуть укладені до нього в майбутньому, та є невід'ємними частинами генерального договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

Аналогічні договори поруки та додаткові договори до них були підписані 18.06.2008р. між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) та ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» (поручитель, відповідач 3), ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) та ТзОВ «Ромас» (поручитель, відповідач 1).

18.06.2008р. між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель, позивач) та ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» (іпотекодавець, відповідач 3) укладено договір іпотеки. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з генерального договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому. Іпотекодержатель має право у разі невиконання борожником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна. Боржниками за цим договором є: ТзОВ «Ромас» (відповідач 1), ТзОВ «Аро-пласт-Плюс» (відповідач 3), ТзОВ «Чер-Буд» (відповідач 2), фізична особа Фенчин О.Р. (третя особа) (п.1.1 договору). Предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс загальною площею 3'838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,1.

12.11.2008р. сторони підписали додатковий договір до договору іпотеки, у якому домовилися внести зміни до п.1.3 договору і викласти його у такій редакції: «Разом з іпотекою нерухомого майна, яке зазначене в п.1.2, в іпотеку надається земельна ділянка, на якій знаходяться дані будівлі»

29.05.2009р. сторони підписали додатковий договір №1 до генерального договору, у якому, зокрема, передбачили п.2.6 генерального договору викласти у наступній редакції: забезпеченням генерального договору є: 1) іпотека, а саме: а) комплекс загальною площею 3'838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,1 та земельна ділянка площею 2,6230 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул. Львівська,1, та належить ТзОВ «Ромас»; б) склад-магазин площею 263,2 кв.м., що знаходиться у м.Червоноград Львівської області та належить ТзОВ «Ромас»; в) торговий павільйон загальною площею 37,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Сокальська,5/59 та належить ТзОВ «Ромас»; г) центральний склад загальною площею 1198,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Радехівська, 14а та нележить ТзОВ «Ромас»; д) адмінбудинок загальною площею 535,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,1; е) земельні ділянки площею 0,3610 га та 0,6700 га, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Радехівська,14 а та належать ТзОВ «Ромас»; є) земельна ділянка площею 0,0084 га, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Сокальська, 5/59 та належить ТзОВ «Ромас»; 2) обладнання - лінії по виготовленню пластмасових виробів в кількості 5 шт., що знаходяться за адресою: Львівська обл., Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,55 та належать ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс»; 3) автомобіль SKODA, що належить ТзОВ «Аро-пласт-Плюс»; 4) порука ТзОВ «Ромас»; 5) порука ТзОВ «Чер-Буд»; 6) порука ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс», 5) порука фізичної особи Фенчина О.Р.

15.06.2009р. між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (заставодержатель, позивач) та ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс» (заставодавець, відповідач 3) укладено договір застави основних засобів. Застава відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань боржників - ТзОВ «Ромас» (відповідач 1), ТзОВ «Аро-пласт-Плюс» (відповідач 3), ТзОВ «Чер-Буд» (відповідач 2), фізичної особи Фенчина О.Р. (третя особа), що випливають та/або виникнуть у майбутньому з генерального договору, укладених між іпотекодержателем та боржником/боржниками, а також з будь-яких додаткових угод/договорів та змін до нього, та всіх укладених в його рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому (п.1.1 договору). Предметом застави є обладнання - лінії по виготовленню пластмасових виробів в кількості 5 шт., що знаходяться за адресою: Львівська обл., Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,55 та належать ТзОВ «АроПласт-Плюс» (п.1.2, 1.5 договору).

15.06.2009р. між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель, позивач) та ТзОВ «Ромас» (іпотекодавець, відповідач 1) укладено договір іпотеки. Іпотека відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань боржників - ТзОВ «Ромас» (відповідач 1), ТзОВ «Аро-пласт-Плюс» (відповідач 3), ТзОВ «Чер-Буд» (відповідач 2), фізичної особи Фенчина О.Р. (третя особа), що випливають та/або виникнуть у майбутньому з генерального договору, укладених між іпотекодержателем та боржником/боржниками, а також з будь-яких додаткових угод/договорів та змін до нього, та всіх укладених в його рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому (п.1.1 договору). Предметом іпотеки є нерухоме майно - адмінбудинок, площею 535,6 м.кв., що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул.Львівська,1а.

16.06.2009р. між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель, позивач) та ТзОВ «Ромас» (іпотекодавець, відповідач 1) укладено договір іпотеки. Іпотека відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань боржників - ТзОВ «Ромас» (відповідач 1), ТзОВ «Аро-пласт-Плюс» (відповідач 3), ТзОВ «Чер-Буд» (відповідач 2), фізичної особи Фенчина О.Р. (третя особа), що випливають та/або виникнуть у майбутньому з генерального договору, укладеного між іпотекодержателем та боржником/боржниками, а також з будь-яких додаткових угод/договорів та змін до нього, та всіх укладених в його рамках договорів, які можуть бути укладені в майбутньому (п.1.1 договору). Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: 1) центральний склад площею 1'129,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Радехівська, 14а; 2) склад площею 69,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Радехівська, 14а; 3) торговий павільйон А-1 площею 37,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Сокальська, 5/59; 4) склад-магазин площею 263,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Корольова, 6.

29.09.2011р. ПуАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) та ТзОВ «Ромас» (позичальник, відповідач 1) уклали кредитний договір №010/42-0-1/115 як додаток до генерального договору. Відповідно до п.1.1 договору кредитор з 29.09.2011р. в рамках генерального договору надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Кредит в сумі 5'429'308,00 грн. надається позичальнику для рефінансування поточної заборгованості за кредитним договором від 18.06.2008р. з доларів США в національну валюту України (п.1.1.2 договору). Виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується заставою, оформленою в рамках генерального договору (п.1.1.3 договору). Дата остаточного погашення кредиту - 13.06.2012р. (п.1.1.4 договору). Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі, визначеному п.1.2.1 договору (п.2.1 договору). Проценти за користування кредитом нараховуються згідно внутрішніх положень кредитора, але не рідше одного разу на місяць на суму кредиту, включаючи день надання та день, що передує даті повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (п.2.3 договору). Позичальник здійснює погашення нарахованих процентів щомісячними платежами. Погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються графіком зменшення кредитного ліміту, що є додатком №1 до цього договору (п.5.1 договору). Відповідно до п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи та інші платежі відповідно до цього договору. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за договором застави/поруки (або пред'явити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України (п.7.3 договору). Відповідно до п.13.4 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

29.09.2011р. ПуАТ «Райфайзен Банк Аваль» (кредитор, позивач) видало ТзОВ «Ромас» (позичальник, відповідач 1) згідно кредитного договору №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р. кредитні кошти у сумі 5' 429' 308,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №32 від 29.09.2011р.

30.03.2012р. позивач звертався до відповідача 1 з вимогами про погашення заборгованості у сумі 5'636'899,00 грн. (5' 417' 465,31 грн. - заборгованість за кредитом, 203'935,56 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 15'498,12 грн. - пені) за кредитним договором №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р.

30.03.2012р. позивач звертався до відповідача 2 та відповідача 3 як поручителів ТзОВ «Ромас» та фізичної особи Фенчина О.Р. з вимогами про погашення заборгованості у сумі 5' 636' 899,00 грн. (5' 417' 465,31 грн. - заборгованість за кредитом, 203'935,56 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 15'498,12 грн. - пеня) за кредитним договором №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р. та 273'418,75 грн. (259'978,00 грн. - заборгованість за кредитом, 13'019,75 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 421,00 грн. - пені) за кредитним договором №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008р. відповідно.

Зазначені вимоги позивача відповідачі не виконали, тому він звернувся з позовом до суду про стягнення солідарно з відповідачів, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за Генеральним кредитним договором від 18.06.2018р. та укладеними в його рамках кредитними договорами від 29.09.2011р. і 18.06.2008р. заборгованості та пені у сумі 7'090'804,73 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Пленум Вищого господарського суду України у п.2 постанови від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення

яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку

дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у встановленні фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У клопотанні про призначення експертизи відповідач просив поставити на вирішення експертизи наступні питання: 1) якою є документальна підтверджена заборгованість ТзОВ «Ромас» перед ПуАТ «Райфайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 29.09.2011р.; 2) якою є документально підтверджена заборгованість Фенчина О.В. за кредитним договором від 18.06.2008р. Своє прохання обґрунтовує тим, що у матеріалах справи містяться суперечливі докази щодо правильності розрахунку розміру заборгованості. Крім того, покликається на те, що проведення розрахунку є ускладненим з огляду на значний розмір заборгованості, тривалий період нарахування відсотків та пені і велику кількість платежів, спрямованих на повернення кредиту. Суд вважає, що для вирішення зазначених питань не потрібні спеціальні знання, а у разі, якщо відповідач 1 вважає, що розрахунок заборгованості позивача є неправильним він вправі подати свій розрахунок чи вказати у чому саме полягає помилковість розрахунку позивача. Відповідач 1 не скористався таким своїм правом, хоча суд звертав йому на це увагу і ухвалою зобов'язував надати такий розрахунок. З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання відповідача 1 про призначення експертизи слід відмовити.

Клопотання про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шведа Р.Т. відповідач 1 обгрунтовує тим, що 20.06.2008р. між позивачем та Шведом Р.Т. укладено договір поруки №140/6, відповідно до умов якого останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржників - ТзОВ «Ромас», ТзОВ «Чер-Буд», ТзОВ «Аро-Пласт-Плюс», Фенчина О.Р., які виникають з умов генерального кредитного договору №140 від 18.06.2008р. та всіх додаткових угод, що були укладені до нього в повному обсязі цих зобов'язань. Крім того, звертає увагу суду на те, що з аналогічних міркувань судом вже було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фенчина О.Р. З даного приводу суд відзначає наступне. Ухвалою суду від 20.12.2012р. судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, відповідач 2 та відповідача 3 Фенчина О.Р. При цьому суд виходив з того, що відповідачі у справі є поручителями за кредитним договором по якому позичальником виступає Фенчин О.Р. Відповідно до ст.555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Таким чином, підстави до залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, відповідач 2 та відповідача 3 Фенчина О.Р. не можуть бути аналогічними до підстав залучення Шведа Р.Т., адже обов'язок поручителя подати клопотання про залучення боржника до участі у справі у разі пред'явлення до нього позову передбачений законом. Натомість, такого обов'язку по залученню до участі у справі поручителя, яким є Швед Р.Т. законом не передбачено. Крім того, суд відзначає, що ст.69 ГПК встановлює строки розгляду справи господарським судом. Строк розгляду даної справи спливає 08.07.2013р. До зупинення провадження у справі та після поновлення провадження у справі відбулося по три судових засідання, проте відповідач 1 подав клопотання про залучення третьої особи 02.07.2013р., тобто за кілька днів до закінчення строку розгляду справи. Такі дії відповідача 1 суд вважає затягуванням судового процесу та створенням ситуації, за якої розгляд справи у визначені ГПК України строки буде неможливим. У п.3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 26.12.2011р. №18 зазначено, що під затягуванням судового процесу розуміють дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні та створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Враховуючи наведене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 1 про залучення третьої особи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст.553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Строк виконання відповідачем 1 та третьою особою обов'язку по поверненню кредиту та сплати процентів за його використання відповідно до умов зазначених вище кредитних договорів настав. На підставі п.10.2 генерального договору та п.13.4 кредитного договору №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р. позивач нарахував пеню за прострочення виконання зобов'язання.

Представник позивача у відзиві на позовну заяву відзначив, що нарахування пені є необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне. Позивачем нараховано пеню ТзОВ «Ромас» за договором №010/42-0-1/115 за несплату тіла кредиту та відсотків за період з 29.02.2011р. по 01.06.2013р. та з 31.10.2011р. по 01.06.2013р. відповідно, тобто за період, що перевищує один рік. Така ж ситуація має місце і у випадку нарахування пені Фенчину О. Р. за кредитним договором №014/08-3/3775/МК. Враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України де зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, період відповідних нарахування пені повинен бути зменшений до півроку.

З даного приводу суд зазначає про наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 пеню за несплату кредитних коштів за період з 29.02.2012р. по 30.09.2012р. та пеню за несплату відсотків за користування кредитом за період з 31.10.2011р. по 30.09.2012р.

Відповідно до п.13.4 кредитного договору №010/42-0-1/115, сторонами якого є ПуАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ромас», нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Таким чином, сторони скористалися своїм правом, наданим ст.232 ГК України, та передбачили у договорі інший термін припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж передбачено ч.6 ст.232 ГК України, а отже, проведене нарахування пені відповідачу 1 за кредитним договором №010/42-0-1/115 є підставним.

Нарахування пені за несплату кредитних коштів та несплату відсотків за користування кредитом за кредитним договором №014/08-3/3775/МК, сторонами якого є ПуАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фенчин Олег Романович, здійснюється за період з 25.01.2012р. по 30.09.2012р., тобто за період, що перевищує шість місяців.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно ст.1 ГК України даний кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами

господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Отже, ГК України не поширюється на відносини, які виникають між суб'єктом господарювання та фізичною особою, яка є позичальником за кредитним договором. Таким чином, норми ч.6 ст.232 ГК України не підлягають до застосування у даних правовідносинах. ЦК України не передбачено строків припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, а, отже, проведене позивачем нарахування є обґрунтованим.

Відповідно до п.13.4 кредитного договору №010/42-0-1/115, укладеного між ПуАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ромас», за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Проте, позивач при здійсненні розрахунку пені не врахував цього, обраховуючи пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Суд звертає увагу на те, що розмір подвійної облікової ставки за кожен день прострочення виконання зобов'язання за будь-який проведений позивачем період нарахування є більшим, ніж передбачений договором розмір у 0,04% за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Здійснивши перерахунок пені суд встановив, що її розмір становить 364'639,07 грн.

Представник позивача подав заяву з проханням застосувати наслідки спливу позовної давності в частині позовної вимоги про стягнення пені та відмовити в цій частині позову. Свою позицію щодо періодів нарахування пені аргументує аналогічно, як і у відзиві на позовну заяву. При цьому зазначає, що позовна давність з приводу зазначених вимог встановлена ЦК України, становить один рік, а її сплив є підставою для відмови у позові.

З даного приводу суд зазначає про наступне.

Відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013р. №10 висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ст.ст. 257-259 ЦК України).

Відповідно до п.13.6 кредитного договору №010/42-0-1/115, сторонами якого є ПуАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Ромас», до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років. Таким чином, сторони кредитного договору домовилися про збільшення строку позовної давності до п'яти років. Позивач просить стягнути пеню за несплату кредитних коштів з 29.02.2012р. та пеню за несплату відсотків за користування кредитом з 31.10.2011р., що є в межах п'ятирічного строку позовної давності, про який домовилися сторони. Таким чином, спливу позовної давності за позовними вимогами про стягнення пені не відбулося, а, отже, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем кредиту відповідачу 1 та третій особі, а також забезпечення таких кредитів порукою відповідача 2 та відповідача 3, проте факт повернення грошових коштів, процентів за їх використання та пені підтверджений не був.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.10.2012р. сплативши максимальний розмір судового збору за її подання. Під час розгляду справи ним було здійснено доплату судового збору в розмірі 4'400,00 грн. Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. З огляду на зазначене, зайво сплачений судовий збір у розмірі 4'440,00 грн. потрібно повернути позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 256, 257, 258, 259, 509, 530, 553, 554, 610, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромас» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вул.Корольова, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22404933), Товариства з обмеженою відповідальністю «Чер-Буд» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вул.Корольова, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31913325) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аро-пласт-плюс» (80040, Львівська область, Сокальський район, с.м.т. Жвирка, вул. Львівська, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33572694) на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова,9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14305909) 7'081' 336,24 грн. заборгованості та 64' 380,00 грн. сплаченого судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова,9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14305909) 4'440,00 грн. зайво сплаченого судового збору платіжним дорученням №181033 від 11.06.2013р.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 02.07.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 05.07.2013р.

Головуючий суддя Яворський Б.І.

Судді Кидисюк Р.А.

Сухович Ю.О.