Ухвала суду № 3222009, 25.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

                                           і м е н е м   У к р а ї н и

          25 лютого 2009 року                                                        м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого – Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Кохавинка» (далі – ТОВ «Птахофабрика «Кохавинка») до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Миколаївської МДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргоюДержавної податкової інспекції у Жидачівському районі (правонаступник Миколаївської МДПІ) на рішення Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

          У січні 2005 року ТОВ «Птахофабрика «Кохавинка» звернулося до суду з позовом до Миколаївської МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення         № 0000641700/0 від 04 жовтня 2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з основного платежу 27520 гривень 93 копійки та штрафну фінансову санкцію в розмірі 8016 гривень 82 копійки.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що оскаржуване повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства на час перевірки та підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2005 року позовні вимоги задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ №0000641700/0 від 04 жовтня 2004 року визнано недійсним.

         Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року частково скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 22 лютого 2005 року. Визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення лише в частині податкового зобов'язання 27300 гривень 19 копійок основного платежу, 7575 гривень 34 копійки штрафних санкцій. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення–рішення за основним платежем у розмірі 220 гривень 74 копійки, штрафні санкції у розмірі 441 гривень 48 копійок. 

          У касаційній скарзі ДПІ у Жидачівському районі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати постанову апеляційної інстанції.

          Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Миколаївською МДПІ було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Птахофабрика «Кохавинка» за період з 01 квітня 2002 року по 30 червня 2004 року про що було складено акт від 01 жовтня 2004 року № 243/23-247/05393566.

         На підставі складеного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000641700/0 від 04 жовтня 2004 року, яким позивачу згідно з пп.«б» пп.4.2.2 п.4.2ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (далі – Декрет), пп.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено суму податкового зобов'язання з прибуткового податку з доходів фізичних осіб у розмірі 35537,75 гривень, з них основний платіж - 27520,93 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 8016,82 гривень.

У період з 01 квітня 2002 року по 30 червня 2004 року, за який проведено перевірку, питання прибуткового податку з доходів фізичних осіб регулювалось нормами Декрету, а з 01 січня  2004 року - нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що товариством не утримано та не перераховано прибутковий податок з актів закупок громадян у квітні - грудні 2002 року, січні - серпні 2003 року на суму 4008,41 гривні, чим було порушено статті 11, 12 Декрету, якими визначено об'єкт оподаткування та порядок обчислення і сплати податку з доходів одержуваних громадянами не за місцем основної роботи та абз.4 п.12 «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року № 12 (далі – Інструкції), чим було занижено прибутковий податок в розмірі 4008, 41 гривень. Дане твердження відповідача є безпідставним з огляду на наступне.

Згідно з абз. 3 п.12 Інструкції в редакції, чинній на момент здійснення вищезазначених операцій з громадянами, з метою усунення фактів подвійного оподаткування за місцем виплати доходів не утримується податок з громадян, які є суб'єктами підприємництва і підтвердили це оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та які підтвердили платіжним повідомленням (патентом, свідоцтвом про сплату єдиного податку) сплату авансових платежів прибуткового податку (фіксованого розміру прибуткового податку, єдиного податку).

З матеріалів справи вбачається, що на час проведення позивачем закупок товарів у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, у них були в наявності патенти податкових інспекцій, оригінали свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та свідоцтв про сплату єдиного чи фіксованого податку.

Зазначені обставини підтверджують факт безпідставності нарахування зобов'язань ТОВ «Птахофабрика «Кохавинка» по утриманню прибуткового податку з громадян на суму 3787,67 гривень.

Тобто, з нарахованих відповідачем 4008,41 гривень податкового зобов'язання, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено документально безпідставність нарахування по утриманню прибуткового податку з громадян на загальну суму 3787,67 гривень.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов вірного висновку, що в частині нарахування податкового зобов'язання по утриманню прибуткового податку з громадян в розмірі 220,74 гривень податкове повідомлення рішення необхідно залишити без змін, оскільки позивачем документально не підтверджено безпідставність нарахування цієї суми.

          Згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

З наведеного вбачається, що з урахуванням пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 вищезгаданого Закону до позивача правомірно слід застосувати штраф у розмірі 441,48 гривень. Разом прибуткового податку з штрафною санкцією правомірно донараховано відповідачем - 662,22 гривень.

          Що стосується визначення позивачу відповідачем податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з робітників і службовців та податок з доходів фізичних осіб у розмірі 23 512,22 гривень то воно є безпідставним з огляду на наступне.

Позивачем було подано відповідачу лист від 25 серпня 2004 року № 97 про списання податкового боргу з прибуткового податку з громадян на загальну суму 25243,10 гривень у відповідності до п.18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як такого, що виник внаслідок обставин непереборної сили форс-мажорних обставині. Факт настання форс-мажорних обставин підтверджено також висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 11 серпня 2004 року № 3468/05-4 та зведеним кошторисом затрат матеріалів на знищені посіви сільськогосподарських культур внаслідок затоплення по ТОВ «ПФ«Кохавинка» від 02 серпня 2004 року.

У зв’язку з вищенаведеним безпідставним є посилання відповідача на пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки податковий борг з прибуткового податку з громадян на суму 23512,22 гривень відповідно до п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає списанню як безнадійний, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для скасування в частині рішення суду першої інстанції та задоволення адміністративного позову частково.

Рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. 

          Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському район залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                                  М.І.Смокович

Судді:                                                                   С.А. Горбатюк

                                                                      Т.О. Лиска

                                                                      О.В.Мироненко

                                                                 Т.А.Чумаченко