Ухвала суду № 3222002, 10.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-5798/08

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“10” березня 2009 року                                                                                        м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області,

на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 21 листопада 2007 року та ухвалу Донецькогоапеляційного адміністративногосуду від 12 березня 2008року,

у справі № 2а-5211/07(22-а-1314/08)

за позовом Українсько - Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті“ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю(надалі – СП „Донбас – Ліберті“)

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (надалі – ДПІ у м. Харцизьку)

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

У жовтні 2008 рокупозивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Харцизьку Донецької області від 27.09.2007 року №0000222340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2007 року на суму 198150,00грн.. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки при встановленні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі – ПДВ), податковий орган, замість суми, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам  таких товарів (послуг), приймає до уваги суму фактично сплаченого податкового кредиту попереднього періоду, що не відповідає положенням п.п.„а“ п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалоюДонецькогоапеляційного адміністративногосуду від 12 березня 2008року позовна заява задоволена. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Харцизьку Донецької області від 27.09.2007 року №0000222340/0. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивач правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 7 Закон України „Про податок на додану вартість“, включив суми ПДВ до складу податкового кредиту за червень 2007р..

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Харцизьку Донецької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПІ у м. Харцизьку Донецької області проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за червень 2007 року, про що складено акт від 18.09.2007р. №2329-23/4-00242861.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“ внаслідок чого завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена на розрахунковий рахунок, за червень 2007 року в розмірі 198150,00грн..

Як зазначено в акті перевірки, до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року віднесена вищевказана сума по відповідних періодах, які фактично не сплачені у попередньому податковому періоді - квітні постачальникам товарів з суми податкового кредиту попереднього податкового періоду - рядок 17 декларації за квітень 2007 року.

Як свідчать матеріали справи, за декларацією по податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року, наданих до податкового органу, СП „Донбас – Лібepтi“ визначило від’ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду у сумі 92809,00грн., залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складав ПДВ в сумі 409151,00грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає ПДВ в сумі 409151,00грн.. Разом з декларацією наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку (а.с. 127 – 130).

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування“ платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків i зборів (обов’язкових платежів) i додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення i сплати податку врегульовано ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“ у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – нi, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого податку при їx виготовленні або придбанні, яка відповідає частині використання таких товарів (poбіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“ у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв’язку з продажем товарів i сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період. Відповідність цього показника даним бухгалтерського та податкового обліку позивача та дійсним обставинам щодо результатів його фінансово-господарської діяльності контролюючим органом не заперечується.

Відповідно до п.7.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“, суми податку на додану вартість (позитивне значення декларації - податкове зобов'язання) зараховуються до Державного бюджету України та використовуються державою у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість“ визначене поняття „бюджетного відшкодування“ як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість“ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

  Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Надання платником податку разом з податковою декларацією по ПДВ розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації), випадки надання розрахунку та вимоги щодо його заповнення передбачені п. 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами і доповненнями ).

У вищевказаному додатку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, де міститься вимога про зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування дорівнює сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді.

Між тим, Закон України “Про податок на додану вартість” (п.п. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7) встановлює, що сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування, щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

Зазначене спростовує посилання відповідача на невірне тлумачення та застосування судами положень п. 1.8., п.п. 7.7.1., 7.7.2. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області– залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року та ухвалу Донецькогоапеляційного адміністративногосуду від 12 березня 2008року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.