Ухвала суду № 3221907, 12.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-35272/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“12” лютого 2009 року                                                                                        м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Карася О.В., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретаріПрудкій О.В.

за участю представника:

позивача Рубітель О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Завод агротехнічних машин“

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р.

у справі  №11/467/06-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства „Завод агротехнічних машин“

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У червні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІу Комунарському районі м.Запоріжжя від 22.06.2006р. №0000072305/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21237,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1813,92грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вартість придбаного у ТОВ „Арта плюс“ товару була включена до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ та позивач не мав договірних відносин з ДП „Смена“ Українсько-Російського підприємства „Дружба“, а тому висновки, яких дійшов контролюючий орган під час перевірки є безпідставними та такими, що суперечать нормам податкового законодавства України.

Постановою господарського суду Запорізької області від 29 серпня 2006р. позовні вимоги були задоволені. Судові витрати в сумі 3,40 грн. стягнуто з державного бюджету на користь позивача. Постанова суду мотивована тим, що жодна норма Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ не ставить право підприємства на податковий кредит в залежність від сплати податку в бюджет покупцем, якщо податок не був сплачений будь-яким продавцем товару по ланцюгу його поставки.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р. постанову суду першої інстанції було скасовано.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом України „Про податок на додану вартість“ встановлений прямий зв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ЗАТ „Завод агротехнічних машин“ звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ „Завод агротехнічних машин“ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі ПДВ) за напрямками відшкодування: в рахунок податку на додану вартість та на рахунок в установі банку за період - січень 2005р., про що складено акт від 14.06.2006р. №08842305/00235826.

Вказаною перевіркою встановлено, що первинними документами позивача не підтверджено надмірну сплату до бюджету сум податку на додану вартість з придбання панелей підвода захисного газу по ланцюгу поставки. Встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПДВ віднесений позивачем до складу податкового кредиту за січень 2005р. у сумі 21237,00грн. не підтверджений фактичною поставкою товару, надмірною сплатою до бюджету податку на додану вартість та не має джерела сплати, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2005 року у розмірі 21237,00грн..

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване від 22.06.2006 р. №0000072305/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21237,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1813,92грн.. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючий орган під час проведення позапланової виїзної перевірки встановив, віднесення позивачем у січні 2005р. ЗАТ „Завод агротехнічних машин“ до складу податкового кредиту суми в розмірі 21237,00грн.: згідно податкових накладних отриманих від постачальника ТОВ «Арта плюс» від 16.08.2004р. №0164 на загальну суму 42906,60грн. у тому числі ПДВ 7151,10грн.; від 26.08.2004р. №0168 на загальну суму 84513,00грн. у тому числі ПДВ 14085,50грн..

Згідно довідки про результати позапланової перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 12.05.2005р. №239/2307-31491184 не встановлено фактичної сплати вказаної суми податку на додану вартість у розмірі 21237,00грн. до бюджету, тому що ТОВ «Арта плюс» є посередником. Зазначена продукція придбана ТОВ «Арта плюс» у ПП «Спецпромторг».

Згідно повідомлення від 06.06.2005р. За №226/23-216, надісланого супровідним листом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 06.06.2005р. №14820/7/23-216, фактична сплата вказаної суми ПДВ до бюджету не встановлена, тому що ПП «Спецпромторг» також є посередником. Зазначена продукція придбана у Дочірнього підприємства «Смена Українсько-Російського підприємства «Дружба».

З відповіді Енергодарської ОДПІ від 30.09.2005р. №9138/23-3 вбачається наступне – факт надмірної сплати до бюджету сум податку на додану вартість ДП «Смена Українсько-Російського підприємства «Дружба» не підтверджено оскільки: до Енергодарської ОДПІ ДП «Смена Українсько-Російського підприємства «Дружба»  звітує з серпня 2004 року по грудень 2004 року з нульовими показниками; згідно постанови господарського суду Запорізької області від 30.08.2005р. по справі № 21/215 господарським судом Запорізької області ДП «Смена Українсько-Російського підприємства «Дружба» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

Отже, за висновком контролюючого органу фактична поставка панелей підвода захисного газу на ЗАТ «Завод агротехнічних машин» не підтверджена первинними документами по ланцюгам придбання від ДП «Смена Українсько-Російського підприємства «Дружба» (видатковими накладними, податковими накладними, товарно – транспортними накладними, платіжними документами).     

Відповідно до п. 1.3 Закону України „Про податок на додану вартість“ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.8 зазначеного закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п.7.2.4 п.7.2 вказаної статті).o:p>/o:p>

Відповідно до .п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).o:p>/o:p>

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 та підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи матеріальних активів, що підлягають амортизації.o:p>/o:p>

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:o:p>/o:p>

– або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);o:p>/o:p>

– або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).o:p>/o:p>

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено дві самостійні підстави для виникнення права на податковий кредит: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в т. ч. і ПДВ чи факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ, тобто при нарахуванні податкового кредиту без фактичної сплати вартості товарів (робіт, послуг).o:p>/o:p>

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вимог пункту 7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.o:p>/o:p>

При цьому, нормами Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право.o:p>/o:p>

Крім того, податковий кредит у позивача був сформований на підставі податкової накладної виданої ТОВ «Арта плюс» від 16.08.2004р. та 26.08.2004р.. відповідно до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Арта плюс» зазначив свої податкові зобов’язання з ПДВ за серпень 2004р. в сумі 50598грн. (а.с.101).o:p>/o:p>

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшов суд першої інстанції щодо обґрунтованості та підтвердження матеріалами справи заявлених вимог позивача. Не може впливати на право ЗАТ „Завод агротехнічних машин“на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ обставини зазначені актом перевірки, оскільки, відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності фірм-контрагентів, не може нести відповідальності за їх можливі протиправні дії. Закон України “Про податок на додану вартість” не пов’язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету постачальниками по ланцюгу.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.o:p>/o:p>

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Завод агротехнічних машин“  – задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006р. у справі №11/467/06-АП – скасувати.

Постанову господарського суду Запорізької області від 29 серпня 2006р. у справі №11/467/06-АП - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

         Секретар                                                                                                          Прудка О.В.