Постанова № 32219000, 02.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/4/13-а

02.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр"- Новікова Інна Василівна, довіреність № б/н від 29.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби- Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 13.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 13.03.13 у справі № 827/4/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" (пр. Гер. Сталінграду, 53, кв. 61,Севастополь,99014; вул. Репіна, 3 м. Севастополь, 99045)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24, м.Севастополь, 99014)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000140222 від 04.01.2013 та №0000150222 від 04.01.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.03.2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем вірно встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства- постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг), тобто отримані від ПП "Пан Буд" товари, роботи (послуги) мають ознаки нікчемності.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті судом першої інстанції постанови порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки судом не дана належна оцінка доказам, які були долучені до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог, а саме докази, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ПП "Пан Буд".

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, на задоволені позову наполягала.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.07.13р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглянувши постанову суду відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "СМУЦ" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Пан Буд" за період з 01.10.2009-31.12.2011 рік.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1747/22-212/34549425/60 від 24.12.2011, за висновками якого були встановлені наступні порушення:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "СМУЦ" при придбанні послуг;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ у сумі 15 321,90 грн. (листопад 2011 року);

- п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 15598,07 грн. у тому числі за 4 квартал 2011 року на вказану суму.

Підставою для встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства згідно висновків акту перевірки є встановлення ДПІ, що діяльність постачальника позивача направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції не мають реального товарного характеру.

В акті перевірки використані матеріали досудового слідства по кримінальній справі.

На підставі якого винесені податкові повідомлення - рішення № 0000140222 від 04.01.2013 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 321.9 грн. та №0000150222 від 04.01.2013 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15598,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "СМУЦ" уклав договір підряду з ПП «Пан Буд» №318 від 01.11.2011 на суму 91931,42 грн., за яким ПП «Пан-буд» зобов'язується на власний ризик виконати за завданням ТОВ «СМУЦ» роботи згідно проектно-кошторисної документації. Строк дії договору з 01.11.2011 по 30.11.2011.

Сума податку на додану вартість становить 15321,90 грн., та включена, згідно реєстру отриманих податкових накладних, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2011 р. у повному обсязі. У результаті цього сума фіктивного кредиту складає 15321,90 грн., в т.ч. за листопад 2011 р. - 15321,90 грн.

Згідно листа ТОВ "СМУЦ" від 08.10.2012 №60 та на підставі журналу ордеру за квартал 2011 року, зазначено, що у склад валових витрат по взаємовідносинам з ПП "Пан Буд" в 4 квартал 2011 року віднесена сума 67817,00 грн. Витрати у сумі 8792,52 грн., по поліпшенню та ремонту основних засобів, відображені на балансовому рахунку, у зв'язку з чим на валові витрати не відносились. У результаті цього занижено податок на прибуток всього у сумі 15598,07 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 15598,07 грн.

Від Сімферопольської ДПІ по роботі з ВПП відповідачем отримано акт від 11.04.2012. № 21/22/37081614 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пан Буд»" код за ЄДРПОУ 37081614, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

У ході проведення звірки відповідачем встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Пан Буд" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягала коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". В ході судового розгляду встановлено, що за даним фактом порушено кримінальну справу.

Відповідно до отриманої постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-014, встановлено, що: «Кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора ТОВ „Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) Кірюшка С.М. за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строітель - плюс» Манукяна В.Р., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 p.p., на території АР Крим, діяча група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом, ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними, податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними, коштами.

Для функціонування зазначеної схеми, вказані, особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням, послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували, та придбали суб'єкти, підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644) та «транзитне» підприємство - ТОВ БВП «Строітель - плюс» (код ЄДРПОУ - 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється Манукян В.P., через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ - 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ - 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ - 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ - 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ - 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ - 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ - 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ - 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ - 36693415), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар- Крим» (код ЄДРПОУ - 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ - 32836776), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ - 37081588), TOB «ТМ- Компані» (код ЄДРПОУ - 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ - 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ - 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Судова колегія не погоджується з помилковим висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Факт придбання позивачем у ПП "Пан Буд" робіт/послуг підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, що наявні в матеріалах справи. При цьому, ані відповідачем, ані судом першої інстанції не встановлено факт того, що до податкового кредиту позивачем включено суму податку на додану вартість, на основі не існуючих податкових накладних, або які складені у не відповідності із вимогами чинного законодавства України, або по операціям, які не призначаються для їх використання в господарський діяльності такого платника, або виписаними не платником податку на додану вартість.

Оплата отриманих послуг в повному обсязі підтверджена матеріалами справи (а.с. 37, 98).

Дослідивши надані позивачем до суду, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, документи (договір, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення), судова колегія вважає безпідставним неприйняття їх судом першої інстанції до уваги.

Більш того, відповідно до пунктів 3, 91, 96, 99, 101 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 № 668, передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду. При цьому, замовник - сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням інвестора розміщує замовлення на виконання робіт (будівництво об'єкта), приймає закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплачує їх; субпідрядник - підрядник, який в порядку, визначеному договором підряду, та на підставі договору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт.

Отже, підтвердженням виконання підрядних робіт є акт приймання-передачі, складений між замовником (яким може бути і генеральний підрядник, як сторона договору) та підрядником (субпідрядником).

За цих обставин, висновок суду першої інстанції про не підтвердження виконання та пов'язаності підрядних робіт із господарською діяльністю позивача, належними первинними документами з підстав відсутності в актах виконаних робіт посилання на первісного замовника виконання робіт не заснований на нормах законодавства.

Колегія суддів зазначає, що факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Вироку суду або постанови про закриття справи за нереабілітуючих підстав, як правового наслідку розгляду кримінальної справи, суду не надано.

Тому, посилання суду першої інстанції на матеріали кримінальної справи, з урахуванням вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є безпідставним.

Що стосується висновків відповідача про нікчемність укладених з контрагентами правочинів колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

В обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції посилається на аналіз пояснень керівника ПП "Пан Буд" Першикова Р.С. З цього приводу судова колегія вважає за необхідним зауважити наступне.

Зазначена особа пояснила, що на ПП «Пан Буд» він не підписував податкові накладні та господарські договори як директор. З урахуванням викладеного, судом першої інстанції на підставі вказаного доказу й зроблено висновок про те, що первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, з огляду на відсутність у них обов'язкових реквізитів - підпису неповноважної особи.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Джерела обізнаності свідка можуть бути різними - безпосереднє сприйняття певної обставини (тоді показання свідка будуть первинним доказом), сприйняття інформації про обставину з інших джерел (похідний доказ).

Суд оцінює показання свідка у сукупності з іншими доказами та з урахуванням ступеня довіри до нього, яка формується під час спостереження за поведінкою свідка, заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі, щодо показань свідка тощо.

Зазначена особа у суді у якості свідка не допитувалась, тому посилання, як на доказ, на пояснення цієї особи є неправомірним, з урахуванням приписів процесуального права.

Судова колегія вважає, що зазначеними вище матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

Допустимість показань цієї особи на думку суду обмежується Цивільним кодексом для підтвердження певних угод й інших дій, що мають юридичне значення. Не можна підтверджувати показаннями свідків: обставини, що ґрунтуються на угоді, виконаній в письмовій формі (ст. 202), договір доручення (ст. 191) та інші договори, урегульовані статтями 244, 257, 324, 332-349, 375, 386, 396, 414 цього Кодексу.

Більш того, згідно з п.п.36.1, п.п.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на валові витрати та податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач в порушення вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Матеріали справи, крім акту перевірки позивача, інших доказів в спростування реальності здійснення позивачем господарських операцій не містять.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали справи дають підставу колегії судів для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.03.13р. по справі №827/4/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.03.13р. по справі №827/4/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольський морський учбовий центр" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 04.01.13 року № 0000140222 та №0000150222.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян