Ухвала суду № 3221530, 23.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                            № К-38965/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Меньшикова О. Я.,

розглянувши касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2006р. у справі № 2-23/10428-2006А

за позовом Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя”

до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Абдурахманова А. З.,

відповідача – Лукпанова К. В.,

встановив:

      Джанкойським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (правонаступником якого є позивач)подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.03.2006р.: № 0001101530/0 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 344228 грн. 34 коп. за затримку на 271 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 688456 грн. 68 коп., № 0001121530/0 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 15638 грн. 84 коп. за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 73 194 грн. 20 коп., № 0001111530/0 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 201 323 грн. 89 коп. за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 1006 619 грн. 45 коп.

      Постановою Господарського суду Автономної республіки Крим від 28.08.2006р. у справі № 2-23/10428-2006Апозов задоволено.

      В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без посилання на відповідний акт перевірки; відповідач не прийняв до уваги договір розстрочки, укладений між ним та позивачем; за порушення сплати розстрочених сум сплати узгоджених податкових зобов’язань штрафні санкції не передбачені; позивач своєчасно сплачував суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість; неправомірне застосування відповідачем положень п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; до особового рахунку позивача внесені дані про оплату зобов’язань без урахування зазначеного в платіжних дорученнях призначення платежу; відповідачем невірно розраховано суму штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні № 0001121530/0.

      Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2006р.постанову від 28.08.2006р. по даній справі змінено, позов задоволено частково: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.03.2006р. № 0001111530/0 в частині застосування штрафних санкцій на суму 193798 грн. 49 коп.,                      № 0001121530/0 в частині застосування штрафних санкцій на суму 6794 грн. 02 коп., № 0001101530/0 в частині застосування штрафних санкцій на суму 272543 грн. 03 коп.; в решті позову відмовлено.

      Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішені спору не було враховано відсутність в деяких платіжних дорученнях призначення платежу, а тому відповідачем правомірно за цими платіжними дорученнями перераховувались зазначені в них суми на погашення податкового боргу.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати в задоволеній частині, позовні вимоги залишити без задоволення посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду – без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.03.2006р. відповідачем складений акт № 839/15-2/03348100 про результати невиїзної документальної перевірки з питання сплати податку на додану вартість в якому зазначено про виявлення несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 31.12.2002р. – 27.06.2003р., що є порушенням вимог пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, і зазначене порушення стало підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

      Додатково судом першої інстанції встановлено своєчасну сплату позивачем податкових зобов’язань за спірний період згідно наданих платіжних доручень та зарахування відповідачем цих платежів на погашення не поточних податкових зобов’язань, а податкового боргу, який виник раніше.

      Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни; обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

      Відповідно до п. 1.2) Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

      Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п. 1.3) цього Закону.

      Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу) (п. 1.11) зазначеного Закону).

      Згідно абзацу другого пункту 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

      Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону).

      Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

      Зазначені та інші положення чинного законодавства, не надавали права податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків. В даному випадку застосування відповідачем пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 вказаного закону є помилковим.

      Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що є спеціальним законом з питань оподаткування, визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і ніяким чином не забороняє та не робить неможливим надсилання контролюючим органом прийнятого ним податкового повідомлення-рішення про зобов’язання сплатити узгоджену суму податкового зобов’язання.

      Зазначення апеляційним господарським судом про неврахування судом першої інстанції відсутності в деяких платіжних дорученнях призначення платежу без ідентифікації останніх та відмову в позові в цій частині є помилковим, оскільки вказане не спростовує висновку про неможливість органів державної податкової служби самостійно зараховувати сплачені платником платежі за узгодженими податковими зобов’язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше.

      За вказаних обставин, наявності порушень норм матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції – залишенню в силі як така, що скасована помилково.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

      Скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної республіки Кримвід 28.08.2006р. у справі № 2-23/10428-2006А.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 29.09.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                   Міненко О. М.