Ухвала суду № 3221529, 23.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                            № К-26678/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Меньшикова О. Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Святославь”

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. у справі № 25/504-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Святославь”

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Шубенко О. М.,

відповідача – Колбасов Ю. О.,

третьої особи – не з’явились,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Святославь”, з урахуванням послідуючих змін до позовної заяви,подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 19.08.2005р. № 0002702340/1 та від 27.07.2005р. № 0002702340/0 про визначення суми податкового зобов’язання по єдиному податку в розмірі 1632735 грн., в т. ч. 1088490 грн. основного платежу та 544245 грн. штрафних санкцій.

      Постановою Господарського суду міста Києва від 20.03.2006р. у справі № 25/504-Апозов задоволено.

      В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що відповідно до умов укладених між третьою особою та позивачем договорів останній мав особисто виконувати свій обов’язок щодо перевезень пасажирів та не мав права передоручати його виконання іншим особам; позивач надавав послуги з організації перевезення пасажирів, а саме перевезення здійснювали приватні перевізники; порушення умов договору перевезення не може бути підставою для донарахування єдиного податку, оскільки позивач фактично не отримував коштів за здійснені перевезення, а таке донарахування є порушенням основних принципів оподаткування, які виключають подвійне оподаткування.

      Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р.постанову від 20.03.2006р. по даній справі скасовано, в позові відмовлено повністю.

      Постанова мотивована тим, що за даними оперативної звітності позивач фактично виконав перевезення 13546700 платних пасажирів, оскільки реалізував таку кількість квитків вартістю 0,75 грн., 1 грн. та фактично отримав виручку в розмірі 13214000 грн., а задекларував згідно поданого розрахунку лише 2329170 грн.

      Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 47 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п. 4.3. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування і звітності суб’єктів малого підприємництва”, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2, ч. ч. 1, 9 ст. 9, ст. ст. 70, 71 КАС України.

      Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог касаційної скарги заперечив.

      Третя особа заперечення на касаційну скаргу не подала.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт № 217/23-80/31449614 від 25.07.2005р. про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.04.2005р. в якому зазначено, зокрема, про не нарахування і несплату позивачем до бюджету єдиного податку в розмірі 1088400 грн. у зв’язку з фактичним наданням послуг по перевезенню на суму 13214000 грн., тоді як задекларовано 2329170 грн.; рішення № 6429/10/23-807 від 19.08.2005р. про результати розгляду первинної скарги.

      Відповідно до абз. 5 ст. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

      Із встановлених судами фактичних обставин справи слідує, що позивач уклав з третьою особою договори про перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, однак ці послуги надавались безпосередньо приватними підприємцями перевізниками згідно укладених з позивачем договорів, які й отримували виручку за надання цих послуг. Позивач отримував виручку лише за організацію таких перевезень та плату за оренду транспортних засобів, які і включались ним до обсягів отриманих доходів.

      Таким чином, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, безпосередньо позивачем виручка від надання послуг по перевезенню пасажирів не отримувалась, а дані служби перевезень про фактичне надання позивачем послуг по перевезенню 13546700 платних пасажирів без відповідних первинних документів не є належним підтвердженням надання таких послуг та отримання за це виручки.

      Додатково необхідно зазначити, що порушення позивачем вимог Закону України “Про автомобільний транспорт” в даному випадку не може бути підставою для визначення йому податкових зобов’язань по єдиному податку.

      За вказаних обставин, наявності порушень норм матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції – залишенню в силі як така, що скасована помилково.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія “Святославь” задовольнити.

      Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду міста Києвавід 20.03.2006р. у справі № 25/504-А.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 29.09.2008р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                   Міненко О. М.