Постанова № 32213953, 25.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" червня 2013 р. Справа № 906/165/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Житомирсь-кої міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 04.04.2013р. у справі № 906/165/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління освіти Житомирської міської ради

за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відпові-дача: 1. Житомирського екологічного ліцею №24

2. Комунального підприємства «Агенство з управління майном» Жито-

мирської міської ради

3. Головне управління Державного казначейства України у Житомирській

області

про стягнення 4 777 грн. 43 коп. безпідставно набутих коштів,-

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.04.2013р. у справі № 906/165/ 13-г (суддя Ляхевич А.А.) задоволено позовні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_1.) до Управління освіти Житомирської міської ради (надалі в тексті - Управління), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житомирського екологічного ліцею №24, Комунального підприємства «Агенс-тво з управління майном» Житомирської міської ради (надалі в тексті - Комунальне підприємство) про стягнення 4 777 грн. 43 коп. безпідставно набутих коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Житомирський екологічний ліцей №24 відноситься до пільгової категорії платників земельного податку як заклад освіти, а тому не сплачує земельного податку, тому такі витрати не могли підлягати відшкодуванню По-зивачем ні Житомирському екологічному ліцею №24, ні Управлінню освіти. Місцевий суд дійшов висновку, що будь-яких правових підстав для отримання та збереження Відповідачем коштів у сумі 4 777 грн. 43 коп., сплачених підприємцем ОСОБА_1 в якості земельного податку немає.(арк. справи 60-63).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області у даній справі, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку Скарж-ника, судом першої інстанції не взято до уваги, що бюджетні організації, в тому числі заклади ос-віти сплачують земельний податок при наданні в платне користування (оренду) третім особам, на загальних підставах, а орендар зобов'язаний відшкодовувати податок у повному обсязі виходячи з вимог господарських договорів. Скаржник також зауважує, що Управління освіти Житомирської міської ради, як і Житомирський екологічний ліцей №24 обслуговуються централізованою бухгал-терією і не мають власних рахунків в банківських установах, відтак - участь Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, враховуючи вимоги Бюджетного ко-дексу України була обов'язковою, що залишено без уваги господарським судом Житомирської об-ласті.( арк.справи 70-75).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 17.05.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 68).

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Скаржни-ка, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволен-ня.(арк.справи 99-101).

Сторони не забезпечили явку своїх представників у призначені на 18 та 25 червня 2013р. судові засідання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому поряд-ку.(арк.справи 99-101). Залучене апеляційним судом в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області не забезпечило явку свого представника, відзиву на апеляційну скаргу та-кож не надало.

Проте, така неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, ухвалами від 17.05. 2013р. та 18.06.2013р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи надають можливість розглянути скаргу по суті.(арк.справи 107-112).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1-орендар та КП «Агентство з управлін-ня майном» Житомирської міської ради-орендодавець 05.01.2010р. уклали договір оренди неру-хомого майна №844 (надалі в тексті - Договір), згідно до п.п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне погодинне користування підвальні приміщення Житомирсь-кого екологічного ліцею №24 для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Житомирського екологічного ліцею №24 вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 298 317 грн. без ПДВ, загальною площею 446,4 м2. Орендна плата по цьому договору розраховується за фактичне пого-динне використання орендованих приміщень протягом місяця на підставі довідки-підтвердження від балансоутримувача і складає 28 грн. 08 коп. за 1 годину без ПДВ і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.(п.3.3 Договору).

Умовами п.6.8 Договору передбачено обов'язок орендаря протягом 5 днів із дати укладен-ня цього договору укласти з балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат за комунальні послуги, включаючи електроенергію, опалення, газ, воду, каналізацію, вивезення сміт-тя тощо. Приймати участь у загальних витратах пов'язаних з експлуатацією будинку, пропор-ційно розміру орендованої орендарем площі.(п.6.10 Договору). Крім того, відповідно до п.6.11 орендар зобов'язаний відшкодовувати балансоутримувачу не пізніше 10 числа послідуючого місця суму земельного податку, яка визначається згідно довідки міського відділу земельних ресурсів.

Договір діє з 05.01.2010р. по 05.01.2011р.(п.8.1 Договору), його підписано директором Ко-мунального підприємства та ФОП ОСОБА_1, скріплено відбитком печатки першого.(арк.справи 27-28).

Матеріалами справи стверджується, що 05.01.2010р. на підставі акту приймання-передачі балансоутримувач передав, а орендар - прийняв відповідно до договору №844 від 29.12.2009р. в платне погодинне користування підвальні приміщення Житомирського екологічного ліцею №24 за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Житомирського екологіч-ного ліцею №24 загальною площею 446,4 м2 для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів.

З матеріалів справи вбачається, що Житомирський екологічний ліцей №24 та ФОП ОСОБА_1 05.01.2010р. уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача по комунальних послугах та витрат на утримання орендованого нерухомого майна, згідно до п.1.1 якого балансо-утримувач Житомирський екологічний ліцей №24 забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 446,4 м2, а також, утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутри-мувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Крім пропор-ційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих по-слуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користува-чів: за кількістю джерел електрообладнання. За відсутності лічильників за обліком спожитих полуг окремим споживачем або з інших поважних причин, застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.02.2011р. №118 ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на переукладання договору оренди підвальних приміщень Житомирсь-кого екологічного ліцею №24 для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів.(арк.справи 30).

Відповідно до зазначеного рішення, ФОП ОСОБА_1-орендар та КП «Агентство з управ-ління майном» Житомирської міської ради-орендодавець 17.02.2011р. уклали договір оренди не-рухомого майна №1219, згідно до п.п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в стро-кове платне погодинне користування підвальні приміщення Житомирського екологічного ліцею №24 загальною площею 446,4 м2 для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів за адресою: АДРЕСА_1, які перебувають на балансі Житомирського екологічного ліцею №24, з орендною платою у розмірі 31 грн. за 1 годину без ПДВ за базовий місяць розрахунку. Строк дії Договору з 01.03.2011р. по 01.03.2012р.(п.8.1 Договору).(арк.справи 35-36).

Крім того, 03.02.2011р. Житомирський екологічний ліцей №24 та ФОП ОСОБА_1 уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача по комунальних послугах та витрат на ут-римання орендованого майна. Згідно додатку №1 до даного договору оплата комунальних послуг орендарем здійснюється за опалення згідно площі 446,4 м2, електроенергію та холодну воду - згідно показників лічильників.(арк.справи 13-15).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2012р. ФОП ОСОБА_1-орендар та КП «Агентство з управління майном» Житомирської міської ради-орендодавець уклали договір оренди нерухомого майна №1451, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне по-годинне користування підвальні приміщення Житомирського екологічного ліцею №24 загальною площею 446,4 м2, з орендною платою у розмірі 33 грн. за 1 годину без ПДВ за базовий місяць ро-зрахунку.(арк.справи 31-33). Крім того, Управління освіти Житомирської міської ради надіслало підприємцю ОСОБА_1 розрахунок земельного податку на 2010 рік, відповідно до площі 446,4 м2 частини будівлі, що орендується, річна сума земельного податку складає 2 148 грн. 53 коп.(арк. справи 47).

Матеріали справи свідчать, що виставлені Відповідачем рахунки №267 від 04.12.2010р. про сплату земельного податку за 2010 рік на суму 1 897 грн. 44 коп.; №90 від 09.04.2010р. про сплату земельного податку за 2010 рік на суму 187 грн.; №22 від 22.02.2012р. про сплату земельного по-датку за 2011 рік в сумі 2 159 грн. 05 коп. та №25з від 01.03.2012р. про сплату штрафної санкції за невчасну сплату та пені на загальну суму 533 грн. 94 коп. - були повністю оплачені Позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції №324 від 09.04.2010р. про сплату земельного податку за 2010 рік згідно рахунку №90 від 09.04.2010р. в сумі 187,00 грн.; квитанція №11 від 08.12.2010р. про сплату земельного податку за 2010 рік в сумі 1897,44 грн.; квитанція № 2410042 від 12.03.2012р. про сплату 533,94 грн. штрафної санкції та пені згідно рахунку №25з від 01.03. 2012р.; квитанція №2410041 від 12.03.2012р. про сплату земельного податку згідно рахунку №22 від 22.02.2012 р. в сумі 2159,05 грн.(арк.справи 11-12, 21, 22, 46).

Пропозиція повернути 4 991 грн. 75 коп. незаконно отриманого земельного податку за 2009 -2011 роки та штрафу, яка вбачається з листа ФОП ОСОБА_1 від 02.07.2012р. - відхилена Управ-лінням освіти Житомирської міської ради (лист №1515 від 03.08.2012р.) з мотиву безпідставності вимог з повернення компенсації земельного податку.(арк.справи 18-20).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає за-доволенню, з урахуванням наступного:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'-єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

Вбачається, що з моменту здачі-прийняття нежитлових приміщень за актом від 05.01.2010 р. - між сторонами виникли відносини оренди комунального майна, оскільки орендою, згідно ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,- є засноване на договорі стро-кове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької дія-льності. Аналогічно, за договором найму (оренди), відповідно до ст.759 ЦК України, наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на встановлений договором строк.

Частиною 1 ст.796 ЦК України встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або ін-шої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка приля-гає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, на-дані в оренду, справляється орендна плата.

Водночас, згідно п.4 ст.12 зазначенеого Закону, від сплати земельного податку звільняю-ться, зокрема, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпе-чення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Колегія суддів разом з тим зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, роз-міри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку також визначав Закон України «Про плату за землю», який втратив чинність 01.01.2011р. у зв'язку із вступом в силу Податкового кодексу України (надалі в тексті - ПК України), завданням якого є регулювання від-носини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначається вичерпний пе-релік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників по-датків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обо-в'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

У відповідності до п.14.1.72 ст.14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних зе-млекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за договорами оренди Пози-вачеві передавались підвальні приміщення школи, які не є окремою будівлею школи, а знаходять-ся безпосередньо в будівлі школи, вхід та вихід до нього проводиться через загальні двері школи. Тому, місцевий суд вважав, що норма п.284.3 ст.284 ПК України не могла бути застосована до пра-вовідносин оренди приміщення Житомирського екологічного ліцею №24, а Позивач не повинен був оплачувати виставлені Відповідачем рахунки щодо земельного податку.

Проте, висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасними, позаяк такі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно з ч.282.1.8 ст.282 ПК України від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а ч.284.3 ст.284 зазначеного Кодексу встановлено, якщо платники по-датку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини- податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будів-лями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказам Держстандарту України від 17 серпня 2000р. N507: будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворю-ють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розмі-щення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Отже, виходячи з офіційного визначення понять будівлі, приміщення в тому числі підземні є частиною будівлі.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України), земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Частиною 3 ст.79 ЗК України, встановлено, що право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Апеляційний суд вважає за можливе застосувати таку характеристику до земельної ділянки, на якій розташований Житомирський екологічний ліцей №24, оскільки в силу ст.92 ЗК України, зміст права постійного користування земельною ділянкою відрізняється від права власності лише від-сутністю у користувача права розпоряджатись земельною ділянкою.

До матеріалів справи Позивачем надано копії квитанцій за № 324 від 09.04.2010р. на суму 187 грн., №11 від 08.12.2010р. на суму 1 897 грн. 44 коп., №2410041 від 12.03.12р. на суму 2 159 грн. 05 коп., що підтверджують сплату податку на землю за період з 2010 по 2011 роки.

Статтею 797 ЦК України встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або ін-шої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали справи, сторонами у договорі №844 від 05.01.2010р. погодили роз-мір орендної плати, який становить 28 грн. 08 коп. за 1 годину без ПДВ у місяць і вноситься орен-дарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що Позивач як орендар частини будівлі зобов'-язаний сплачувати орендну плату, розмір якої встановлено п.3.3 Договору, до складу якої не вклю-чалась компенсація по сплаті земельного податку. Між тим, не будучи платником земельного по-датку Позивач, згідно п.6.11 Договору, не пізніше 10 числа послідуючого місяця зобов'язаний від-шкодувати балансоутримувачу суму земельного податку, яка визначається згідно довідки місько-го відділу земельних ресурсів.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів не вважає визначальним помилкове зазна-чення сторонами в рахунках та квитанціях про оплату призначення платежу як земельний пода-ток, оскільки зазначені суми є саме відшкодуванням суми земельного податку, платником якого в силу Договору оренди став орендодавець. Отже, нарахування останнім сум у якості податку на землю та надання Позивачу рахунків на їх оплату, вбачаються такими, що ґрунтуються на умовах укладеного сторонами Договору оренди, не суперечать нормам законодавства та підтверджені ма-теріалами справи.

Проте, безпідставне нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату земель-ного податку, що вбачається з рахунку Відповідача №25з від 01.03.2012р. спростовує заперечення Управління освіти стосовно невірного визначення відповідача у справі і суперечить умовам Дого-вору, оскільки останнім передбачено відповідальність орендаря у формі пені лише за несвоєчасну сплату орендної плати.

Тому, колегія суддів звертає увагу, що зобов'язання з безпідставного набуття або збере-ження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, змістом яких є обов'язок особи, яка на-була майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої право-вої підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому.

Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, зго-дом відпала (частина перша статті 1212 ЦК). Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'я-зує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Оскільки, нарахування Відповідачем 533 грн. 94 коп. штрафних санкцій та пені за несвоє-часну сплату земельного податку і сплата Позивачем даної суми згідно квитанції №24100042 від 12.03.2012р. не мають правових підстав - вимога Позивача про стягнення 533 грн. 94 коп. безпід-ставно отриманих коштів обґрунтована і згідно ст.33 ГПК України, підлягає задоволенню.

При цьому, з огляду на те, що Управління освіти Житомирської міської ради є органом міс-цевого самоврядування і фінансується з бюджету і до нього заявлено як до суб'єкта господарю-вання, який здійснює свою господарську діяльність згідно із Законом України «Про місцеве са-моврядування в Україні», місцевому господарському суду, при розгляді справи, необхідно було встановити (у відповідності Розділу ІІІ цього Закону та Бюджетного кодексу України) можливість виконання Відповідачем прийнятого господарським судом рішення про стягнення грошових ко-штів.

Так, зокрема, згідно зі ст.1 Бюджетного кодексу України, цим Кодексом регулюються від-носини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звіту-вання про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відпо-відальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утво-рення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслу-говування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням на-цііональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюд-жетними коштами.

Тому, господарський суд Житомирської області до винесення рішення у даній справі, за власною ініціативою мав залучити до участі у справі Головне управління Державного казначейс-тва України у Житомирській області, але всупереч приписам ст.27 ГПК України - не зробив цього.

Враховуючи зазначені обставини, з мотивів викладених вище, колегія суддів вважає, що з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, рішення суду першої інстанції належить змінити через по-рушення норм матеріального права та невідповідність обставинам справи висновків місцевого гос-подарського суду.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єк-тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні не відповідають обстави-нам справи через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи - апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 04.04. 2013р. у даній справі з підстав п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України - зміні.

В зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з Позивачa належить стягнути ви-трати Відповідача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, оскільки саме з його вини завдана шкода.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти Житомирської міської ради на рішення господар-ського суду Житомирської області від 04.04.2013р. у справі № 906/165/13-г - задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його в наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути за рахунок бюджету м.Житомира в особі Головного управління Державної казна-чейської служби України в Житомирській області, яке здійснює розпорядження бюджетними кош-тами 533 грн. 94 коп. шкоди, завданої Управлінням освіти Житомирської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Стягнути з Управління освіти Житомирської міської ради яке знаходиться у м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 7 (код ЄДР 02143235) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 192 грн. 29 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити."

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління ос-віти Житомирської міської ради 764 грн. 10 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеля-ційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №906/165/13-г повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.