Постанова № 32213751, 01.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 922/159/13-г

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Ткаченко Н.І.,

за участю представників сторін:

від апелянта -- ОСОБА_1 - за довіреністю від 07.08.2012р.;

ліквідатор - Антоненко Д.О. - свідоцтво від 26.04.2013р. НОМЕР_1 ;

від кредитора - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

інші кредитори - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (вх. № 1485Х/2)

на постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р.

у справі № 922/159/13-г

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. (суддя Чистякова І.О.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у розмірі 432000,00 грн., а також вимоги по сплаті судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство у розмірі 5735,00грн.; строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали з дня прийняття господарським судом постанови; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припинено стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; скасовано арешти, накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; заборонено накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута; задоволено клопотання представника ініціюючого кредитора про призначення ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Антоненка Д.О.; призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Антоненка Дмитра Олександровича; затверджено розмір винагороди ліквідатора у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в сумі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень; зобов'язано ліквідатора в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника; встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до боржника - 60 днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом; зобов'язано ліквідатора в строк до 15 жовтня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст.1,5,47,48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.58,128 ГК України, ст.53 ЦК України мотивована доведеністю матеріалами справи наявності кредиторської заборгованості боржника перед кредиторами у сумі 38911370,88грн., що виникла у зв'язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав. Вимоги ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_4 у сумі 432000грн. підтверджуються договорами від 03.01.2008р. №03/01/08 та від 05.01.2009р. №05/01/09, рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 22.02.2010р. у справі №5/2-2010, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. у справі №16/54-10, наказом місцевого господарського суду від 19.04.2010р. №16/54-10, постановою про відкриття виконавчого провадження Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 07.05.2010р. та у повному обсязі визнані боржником. Крім того, боржником подані документи, які підтверджують наявність кредиторської заборгованості перед ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «САЙН», ПАТ Банком «Траст» та ОСОБА_6, яка у повному обсязі визнана боржником. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх існуючих кредиторів, що свідчить про неплатоспроможність ФОП ОСОБА_5 та про відсутність можливості виконати свої зобов'язання перед кредиторами у повному обсязі.

ПАТ "ОТП Банк" з постановою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013 р. у справі №922/159/13-г та провадження у даній справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення третейського суду не може свідчити про безспірність кредиторських вимог в розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство), а отже вимоги ФОП ОСОБА_7 не можуть бути підставою для визнання боржника банкрутом. Крім того, скаржник вказує на те, що судом не проведено аналізу фінансово-майнового стану боржника та не встановлено вартість активів та пасивів боржника, також безпідставно включено до складу заборгованості банкрута грошові вимоги банку, що не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності та, відповідно, заставне майно,що перебуває у заставі з цих підстав. На думку апелянта, активів боржника, які не перебувають у заставі, достатньо для задоволення вимог ініціюючого кредитора, а отже відсутні підстави для порушення справи про банкрутство.

Ліквідатор відзивом від 20.06.2013р. заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі №922/159/13-г - без змін. При цьому вказує на те, що ПАТ «ОТП Банк» в розумінні ст.1 Закону про банкрутство не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство ОСОБА_5 і не є стороною у справі про його банкрутство, внаслідок чого не має права на апеляційне оскарження постанови від 15.04.2013р. як сторона у справі. Також зазначає, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2013р. у справі №646/1858/13-ц підтверджено факт виникнення зобов'язань у ОСОБА_5 як у фізичної особи-підприємця, а не як у громадянина за кредитними договорами від 21.07.2006р. № CM-SME 700/012/2006 та від 01.11.2007р. № CM-SME 700/150/2006, укладеними з ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»). Крім того, на думку ліквідатора, перевірка достатності активів боржника фізичної особи - підприємця для задоволення вимог його кредиторів не передбачена при винесенні постанови про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом в порядку вимог ст. 47,48 Закону про банкрутство, оскільки на відміну від загальної процедури склад пасиву боржника (вимоги кредиторів, які підлягають задоволенню) визначається після визнання боржника-підприємця банкрутом, здійснення публікації і пред'явлення кредиторами відповідних вимог.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В. (т.2, а.с.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі №922/159/13-г скасувати та припинити провадження у справі.

Ліквідатор заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта і ліквідатора, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ініціюючий кредитор) звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», посилаючись на наявність у ФОП ОСОБА_5 заборгованості перед ним у розмірі 432000грн., що підтверджується договорами від 03.01.2008р. №03/01/08 та від 05.01.2009р №05/01/09, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 22.02.2010р. у справі №5/2-2010, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. у справі №16/54-10, наказом господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. № 16/54-10 та постановою про відкриття виконавчого провадження Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (т.1, а.с.4-7).

17.01.2013р. місцевим господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 за заявою ФОП ОСОБА_4 (т.1, а.с.2,3).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, боржник має статус суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина-підприємця), ФОП ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.10.2002р. (номер запису про державну реєстрацію 24800170000006254, за адресою: 61009, м.Харків, вул. Достоєвського, буд. 39/9) (т.1, а.с.27).

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2008р. між ФОП ОСОБА_4 (виконавцем) та ФОП ОСОБА_5 (замовником) укладений договір №03/01/08, за умовами якого виконавець надає замовнику консультаційно-юридичні послуги, пов'язані із фінансово-господарською діяльністю замовника (т.1, а.с.11).

Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що виконані роботи по даному договору оформляються актами приймання-передачі наданих послуг після виконання виконавцем зобов'язань, встановлених цим договором.

Відповідно до п.3.3 цього договору плата за надані послуги виконавця становить 20000грн. за один календарний місяць.

Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги на протязі 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі надання послуг.

05.01.2009р. між сторонами договору складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 03.01.2008р. №03/01/08, у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_4 в період з 03.01.2008р. по 31.12.2008р. у повному обсязі надані консультативно-юридичні послуги відповідно до умов договору від 03.01.2008р. №03/01/08. Замовник не має претензій по якості наданих послуг (т.1, а.с. 13).

В матеріалах справи відсутні докази оплати послуг боржником, а отже зобов'язання ФОП ОСОБА_5 у відповідності до умов вищевказаного договору не виконані.

Також, 05.01.2009р. між ФОП ОСОБА_4 (виконавцем) та ФОП ОСОБА_5 (замовником) укладений договір №05/01/09, за умовами якого виконавець надає замовнику консультаційно-юридичні послуги, пов'язані із фінансово-господарською діяльністю замовника (т.1, а.с.14).

Відповідно до п.3.3 даного договору плата за послуги виконавця становить 24000грн. за один календарний місяць.

Згідно з п.3.5 даного договору замовник зобов'язується здійснити оплату наданих послуг протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

01.09.2009р. між сторонами договору підписаний акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 05.01.2009р. №05/01/09, у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_4 в період з 05.01.2009р. по 31.08.2009р. належним чином та в повному обсязі надані консультаційно-юридичні послуги відповідно до умов договору від 05.01.2009р. №05/01/09. Відповідно до п.3.3 договору та враховуючи надання послуг протягом восьми місяців, розмір наданих послуг становить 192000грн. (т.1, а.с.16).

22.02.2010р. рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» у справі №5/2-2010 позовну заяву ФОП ОСОБА_4 задоволено повністю; стягнуто з поточного рахунку ФОП ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_4 432000грн., з яких 240000грн. - сума заборгованості за договором від 03.01.2008р. №03/01/08 та 192000грн. - сума заборгованості за договором від 05.01.2009р. №05/01/09 (т.1, а.с.17-19).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. у справі №16/54-10 задоволено заяву ФОП ОСОБА_4 про видачу виконавчого документу; видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 22.02.2010р. у справі №5/2-2010 (т.1, а.с.20-22).

19.04.2010р. господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання ухвали господарського суду від 19.04.2010р. (т.1, а.с.23)

07.05.2010р. Державним виконавцем Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №19142177 на підставі наказу господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. №16/54-10 та встановлено строк на добровільне виконання виконавчого документа до 14.05.2010р. (т.1, а.с.25).

31.03.2010р. державним виконавцем надіслано до банку боржника платіжну вимогу від 31.08.2010р. №798/5, яка повернута ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника (т.1, а.с.26).

Боржник у своєму відзиві на заяву про порушення справи про банкрутство зазначає про відсутність у нього коштів для задоволення вимог всіх кредиторів (т.1,а.с.73).

Листом від 15.04.2013р. боржник надав до господарського суду Харківської області письмові пояснення, у яких зазначив, що він має кредиторську заборгованість перед іншими кредиторами, яка виникла у зв'язку із здійсненням ним підприємницької діяльності, на загальну суму 38911370,88грн., а саме: перед ПАТ «ОТП Банк» - на суму 11476548,79грн., перед ТОВ «САЙН» - на суму 11592480,50грн., перед ПАТ Банк «Траст» - на суму 11074441,59грн., перед ФОП ОСОБА_4 - на суму 432000грн. та перед ОСОБА_6 - на суму 2397900грн. (т.1, а.с.83, 84).

Листом від 23.01.2013р. Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ у Харківській області повідомило, що за даними автоматизованого обліку інформаційного забезпечення «ДАІ-2000» УДАІ ГУМВС України в Харківській області за ОСОБА_5 зареєстровані транспортні засоби: NISSAN INFINITI, (2004), сірий, № дв. НОМЕР_2, №куз. НОМЕР_3, NISSAN INFINITI, (2004), сірий, № куз. НОМЕР_3, ВАЗ 21093 (1990), білий №дв. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5, ВАЗ 21093 (1990), білий № куз.НОМЕР_6, ВАЗ 21093 (1994), білий, №дв. НОМЕР_7, № куз. НОМЕР_8 (т.1,а.с.74).

Відповідно до довідки Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 01.02.2013р. у боржника відсутня на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми (т.1, а.с.75).

З довідки, наданої ПАТ «ОТП Банк» від 16.10.2012р. №89-1-89-1-2/2434, вбачається, що ФОП ОСОБА_5 станом на 10.10.2012р. має заборгованість: згідно з договором про надання кредитної лінії № СR 08-106/700 від 05.03.2008р. - у розмірі 185785,66 доларів США (в т.ч. прострочена заборгованість - 27321,45 доларів США), сума процентів становить 10887,69 доларів США (в т.ч. прострочені проценти -9228,48 доларів США, проценти на прострочену заборгованість -- 611,02 доларів США), пеня за прострочену заборгованість - 8296,17гривень; за договором про надання кредитної лінії № СR 08-257/700 від 23.05.2008р. - у розмірі 266042,51 доларів США, сума процентів становить 3359,88 доларів США, пеня за прострочену заборгованість - 46632,12 грн.; згідно з кредитним договором № СМ-SМЕ 700/012/2006 від 21.07.2006р. - у розмірі 309544,72 доларів США (в т.ч. прострочена заборгованість - 99155,60 доларів США), за даним договором нараховані проценти (непрострочені та прострочені); за кредитним договором від 01.11.2007р. № СМ-SМЕ 700/150/2007 - у розмірі 902666,64 доларів США (в т.ч. прострочена заборгованість - 35 000,00 доларів США), за даним договором нараховані проценти (непрострочені та прострочені) (т.1,а.с.95).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між ЗАТ «ОТП Банк» та боржником кредитних договорів від 01.11.2007р. № СМ-SМЕ700/150/2007 та від 21.11.2006р. №СМ-SМЕ700/012/2006, на виконання яких між тими ж сторонами укладено договори іпотеки від 21.11.2006р. № СР-SМЕ700/012/2006/1 та від 01.11.2007р. № РМ-SМЕ700/150/2007/1 і №РМ-SМЕ700/150/2007/2 (т.1,а.с.133-193).

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки від 01.11.2007р. №РМ-SМЕ700/150/2007/2 для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_5 боргових зобов'язань, визначених у ст.2 цього договору. він надає в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 164кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.151-153).

Також, ОСОБА_5 передано в іпотеку ЗАТ «ОТП Банк» за іпотечним договором від 01.11.2007р. №РМ-SМЕ700/150/2007/1 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху №1-11 в літ. «А-5» загальною площею 165,1кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1,а.с.154-157).

Матеріалами справи підтверджується укладення між ЗАТ «ОТП Банк» та ФОП ОСОБА_5 договорів про надання кредиту від 05.03.2008р. №CR 08-106/700 та від 23.05.2008р. №CR 08-257/700 (т.2, а.с.56-92).

Відповідно до висновку про вартість майна від 17.06.2013р. до звіту про оцінку вартості нежитлових приміщень цокольного поверху №№ 1,2,2а,3,3а,4,7 та приміщень першого поверху №№1-3,5,5а зальною площею 322,7кв.м в будівлі літ. «А-5» по АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_5, вартість цих приміщень становить 1662300грн. (т.4,а.с.2-35).

Відповідно до висновку про вартість майна від 17.06.2013р. до звіту про оцінку вартості нежитлових приміщень підвалу №№1,1а,2а 1-го поверху, №№6,10,13,14,16,19, антресолі №20,21 в будівлі літ. «А-5» зальною площею 270,6кв.м по АДРЕСА_2 які належать ОСОБА_5, вартість вказаних нежитлових приміщень становить 1393800грн. (т.4,а.с.37-60).

Згідно з висновком про вартість майна від 10.06.2013р. до звіту про оцінку майна: обладнання дублювання SBL-FL 18, 2004р.в, що належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою : АДРЕСА_3. вартість обладнання дублювання SBL-FL 18, 2004р.в, становить 71125,16грн. (т.4, а.с.61-79).

Також проведено оцінку товарно-матеріальних цінностей боржника та встановлено, що їх вартість становить 3054015грн, що підтверджується звітом про оцінку майна товарно-матеріальних цінностей від 17.06.2013р. (т.4, а.с.80-143).

Згідно звіту про оцінку вартості майна 100% корпоративних прав ПП «Тексінвест Компані», що належать ОСОБА_5. від 17.06.2013р., вартість об'єкта оцінки становить 187000грн. (т.4, а.с.147-158).

Враховуючи викладене, загальна вартість активів боржника становить 20865265,56Згрн.

З матеріалів справи вбачається, що у ФОП ОСОБА_5 наявна кредиторська заборгованість перед ОСОБА_6, яка звернулась до боржника з кредиторськими вимогами на суму 2399047грн., виникнення якої вона обґрунтовує договором позики від 11.03.2008р., укладеним між нею та боржником, та договором застави (т.5,а.с.131-139).

14.03.2008р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 11.03.2008р. між ОСОБА_6 та боржником укладений договір застави, за умовами якого ФОП ОСОБА_5 передав в заставу ОСОБА_6 товари в обороті на загальну суму 4738821,10грн. (т.5, а.с.134-139).

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ВАТ Банком «Траст» (заставодержателем) та ФОП ОСОБА_5 (заставодавцем) укладений договір застави товарів в обороті від 24.03.2010р., за умовами п.1.1 якого цей договір забезпечує виконання вимог заставодержателя за кредитною угодою від 27.02.2008р. №36, укладеною між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути надані йому кредитні кошти з максимальним лімітом заборгованості 5000000дол. США.

Предметом застави є товари в обороті, вартість яких становить 4682154,46грн. (розділ 2 даного договору). (т.5,а.с.143-145).

Отже, як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, активи боржника (все нерухоме майно) знаходяться під обтяженням, є предметом застави (іпотеки), та на них не може бути звернуто стягнення, тому вони не можуть бути використані для погашення будь-якої заборгованості, крім тієї, яку вони забезпечують, зокрема, для погашення заборгованості, що виникла у зв'язку з підприємницькою діяльністю боржника.

Крім того, як свідчать матеріали справи, боржник має заборгованість перед ТОВ «САЙН» в сумі 12465726,13грн., що підтверджується матеріалами справи (т.5,а.с.2-130).

Постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі №922/159/13-г визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з підстав, викладених вище (т.І, а.с. 99-108).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділом VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту Закон про банкрутство) (в редакції чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство) передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 47 Закону про банкрутство.

При прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (як за загальною процедурою з особливостями, встановленими статтями 47-49 Закону про банкрутство) в суді повинен бути доведений факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ч.4 ст.205 Господарського кодексу України, відповідно до положень якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Відповідно до приписів абзацу 4 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Положеннями частини 2 статті 47 вказаного Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Зважаючи на те, що дана справа порушена за спрощеною процедурою банкрутства, для порушення справи про банкрутства повинні бути встановлені ознаки незадоволення вимог кредиторів протягом трьох місяців неплатоспроможності боржника, невиконання ним грошових зобов'язань протягом трьох місяців та безспірності вимог ініціюючого кредитора, визначення ринкової вартості майна встановлюється на стадії ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення ініціюючого кредитора з заявою про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5 стала наявність заборгованості ФОП ОСОБА_5 перед ФОП ОСОБА_4, яка виникла за договорами від 05.01.2009р. №05/01/09 та від 03.01.2008р. №03/01/08 та є безспірною, що підтверджується вказаними договорами, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 22.02.2010р. у справі №5/2-2010, ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. у справі №16/54-10, наказом господарського суду Харківської області від 19.04.2010р. № 16/54-10 та постановою про відкриття виконавчого провадження Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Посилання апелянта на відсутність доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції з наступних підстав.

Положеннями абзацу 8 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про третейський суд» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський розгляд - це процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом.

Виходячи з положень ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, вимог Закону України "Про третейські суди" та ст. 1 ГПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Згідно з ч.10 ст.38 Закону України «Про третейські суди» обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови досліджено договори від 03.01.2008р. №03/01/08 та від 05.01.2009р. № 05/01/09 та акти здачі-приймання наданих послуг, надано їм відповідну правову оцінку, та встановлено факт надання послуг ФОП ОСОБА_4 і невиконання прийнятих на себе грошових зобов'язань ФОП ОСОБА_5

За таких обставин, місцевий господарський суд врахував вимоги Закону України "Про третейські суди", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 35, 43 ГПК України, повторно встановив наявність безспірності вимог ініціюючого кредитора, та дійшов обґрунтованого висновку про доведення ініціюючим кредитором обставин безспірності його грошових вимог до боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

Також, судом першої інстанції правомірно встановлено, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника пов'язані з його підприємницькою діяльністю, є безспірними, підтверджені виконавчим документом, матеріалами справи, складають більше 300 мінімальних заробітних плат, оскільки вимоги ініціюючого кредитора становлять 432000грн. тоді як триста мінімальних заробітних плат відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2013рік» -344100грн., що не погашені протягом більше ніж три місяці після встановленого для їх оплати строку, повністю визнані та не оспорюються боржником.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд виходив з того, що ФОП ОСОБА_5 неспроможний виконати грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) встановлено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі, по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен встановити активи і пасиви боржника, їх наявність або відсутність та розмір.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що загальний розмір кредиторської заборгованості боржника, що виникла у зв'язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав, складає 38911370,88грн., тоді як загальна вартість майна ФОП ОСОБА_5 становить 20865265,56грн. (все нерухоме майно боржника перебуває в заставі), а отже майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі.

Отже, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредитором ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 432000грн., які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Доводи апелянта про наявність у боржника активів, достатніх для задоволення вимог ініціюючого кредитора, не приймаються до уваги, оскільки апелянтом не надано, а в матеріалах справи відсутні докази наявності у ФОП ОСОБА_4 майна, не обтяженого заставою, та грошових коштів, які б могли погасити вимоги ініціюючого кредитора та інших кредиторів у повному обсязі.

Вищезазначене свідчить про те, що відновити свою платоспроможність боржник може не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими статтями 91-92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що у боржника відсутні активи, на які можливо звернути стягнення, відсутній план погашення боргів, відсутні пропозиції щодо укладення мирової угоди, а також є наявні правові підстави вважати, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, апеляційний господарський суд підтримує постанову місцевого господарського суду про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом і застосування процедури ліквідації, передбаченої статтями 91-92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI.

Згідно з частиною 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Зважаючи на те, що відповідно до матеріалів справи боржник має у власності нерухоме майно, а згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, яке в разі визнання такого боржника банкрутом відповідно до статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включається до складу ліквідаційної маси, місцевим господарським судом правомірно було призначено ліквідатора.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що судом першої інстанції правомірно застосовані положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до набрання чинності змін згідно із Законом України від 22.12.2011р. №4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки відповідно до п.1.1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, тобто після 19.01.2013р. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 3 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI)» зазначено, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

За таких обставин, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що оскільки провадження у справі порушено до набрання чинності Закону України від 22.12.2011р. №4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме 17.01.2013р. то під час розгляду справи та прийняття постанови про визнання боржника банкрутом повинні застосовуватись положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, яка діяла до набрання чинності змін згідно із Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VІ, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та скасування постанови господарського суду Харківської області від 30.03.2011р. у справі № 5023/6997/11, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ слід залишити без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі 922/159/13-г - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ на постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі №922/159/13-г залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. у справі 922/159/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 25.06.2013р.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В.Лакіза