Рішення № 32213083, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9651/13 01.07.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (ДП "НДТІ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "АНТАРЕС" про стягнення 61 167, 69 грн., за участю представників позивача - Краль О.В., довіреність від 03.04.2013 року, відповідача - Ушакевич М.П., довіреність від 07.02.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 60 000, 00 грн. боргу, 400, 00 грн. інфляційних втрат та 767, 69 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором № 40-12 від 12.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.06.2013 року.

17.06.2013 року через канцелярію суду позивач подав клопотання про стягнення з відповідача сплаченої позивачем вартості квитків у розмірі 353, 73 грн., пов'язаної з явкою представника позивача у судове засідання господарського суду м. Києва, а також 50, 86 грн. вартості отриманих статистичних довідок, які прийняті судом.

У судовому засіданні 01.07.2013 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем 40 000, 00 грн., відповідно до якого зменшив позовні вимоги з 61 167, 69 грн. на 21 167, 69 грн. Крім того, позивач подав клопотання про стягнення з відповідача сплаченої позивачем вартості квитків у розмірі 470, 42 грн., пов'язаної з явкою представника позивача у судове засідання, яке прийнято судом.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2013 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого частково заперечував проти позовних вимог, який прийнято судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2012 року між Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (ДП "НДТІ") (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "АНТАРЕС" (замовник) було укладено договір № 40-12, за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає роботу: «Розробка технології виготовлення гарячепресованих труб сплаву ВТ1-0 з заготівлі, отриманої методом електронно-променевого переплаву (ЕЛП) в умовах ВАТ «ВТЗ». Зміст і терміни виконання головних етапів визначаються за календарним планом (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору (п. п. 1.1, 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору за виконаний об'єм роботи відповідно до умов даного договору відповідач перераховує позивачеві 50 000, 00 грн. без урахування ПДВ, ставка ПДВ 20% - 10 000, 00 грн. Разом з урахуванням ПДВ - 60 000, 00 грн. Оплата за виконані етапи здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт (п. 2.2. договору).

По завершенню етапів робіт, згідно з календарним планом, позивач надає відповідачеві акт здачі-приймання робіт, а відповідач зобов'язується в 10 денний термін направити позивачеві підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову. У разі мотивованої відмови відповідача сторони укладають двосторонню угоду з перерахуванням необхідних доопрацювань і термінів їх виконання (п. 3.1, п. 3.2. договору).

Згідно з п. 9.2. договір договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання обов'язків сторонами.

Поясненнями позивача, частково відповідача та підписаними актами здачі-прийняття робіт № 1 від 30.10.2012 року на суму 20 000, 00 грн.; № 2 від 28.11.2012 року на суму 20 000, 00 грн., а також направленим відповідачеві для підписання та оплати актом здачі-прийняття № 3 від 20.12.2012 року на суму 20 000, 00 грн. стверджується факт виконання позивачем за договором робіт на загальну суму 60 000, 00 грн.

Відповідач за виконані роботи у строк не розрахувався і мав заборгованість у розмірі 60 000, 00 грн.

Однак, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 40 000, 00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 11663._6р0 від 25.06.2013 року та поясненнями сторін у судовому засіданні.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з виконання робіт, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у передбачений договором строк, і має заборгованість перед позивачем у сумі 20 000, 00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 40-12 від 12.10.2012 року у розмірі 20 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 767, 39 грн. за уточненим розрахунком суду, в іншій частині позову про стягнення 3% річних слід відмовити.

Позов в частині стягнення інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 119, 90 грн. за уточненим розрахунком суду, в іншій частині позову про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства, Пленумом Вищого господарського суду України винесено постанову № 7 від 21.02.2013р. " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", визначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 50, 86 грн. витрат за отримані статистичні довідки та 824, 15 грн. витрат з оплати позивачем вартості квитків, пов'язаної з явкою представника позивача у судове засідання господарського суду м. Києва, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, які наведені у відзиві, спростовуються зібраними у справі доказами та матеріалами справи.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "АНТАРЕС" (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 10; код 20056770) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (ДП "НДТІ") (49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, вул. Писаржевського, б. 1А; код 05757883) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 39 коп. 3 % річних, 119 (дев'ятсот шістнадцять) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 61 коп. судового збору, 50 (п'ятдесят) грн. 86 коп. витрат за отримані статистичні довідки та 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 15 коп. витрат з оплати позивачем вартості квитків, пов'язаної з явкою представника позивача у судове засідання господарського суду м. Києва.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.07.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна