Ухвала суду № 32211941, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. Київ К/9991/63476/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012

у справі № 2а-15776/11/0170/6

за позовом Приватного акціонерного товариства «Приморець»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приморець» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (правонаступником якої є Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби) № 0000592304 від 21.11.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012, позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Приморець» з питань взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Експортно-Імпортна компанія «Верес» та МПП «Фірма «КОН» за період з 01.08 по 31.08.2011, складено акт № 2296/23-4/25134285 від 11.11.2011, в якому зафіксовані порушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що спричинило заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.11.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000592304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 306 250 грн., в т.ч.: 245 000 грн. основного платежу та 61 250 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що між ПАТ «Приморець» та МПП «Фірма КОН» були укладені договори №№ 69, 70, 71 від 15.07.2011, на виконання умов яких ПАТ «Приморець» перерахувало в якості передплати 1 470 000 грн., у т.ч. ПДВ 245 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту за серпень 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний