Постанова № 32209834, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К-23786/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Васильченко Н.В. Розваляєвої Т.С.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі № 2а-46072/09/1670 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство палива та енергетики України, про стягнення економічних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернулась із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство палива та енергетики України, про стягнення економічних санкцій в розмірі 92322,33 грн.

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області обґрунтовані тим, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» безпідставно застосовувало підвищені тарифи на природний газ, встановлені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008р. № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу», оскільки цей наказ офіційно не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, застосування його положень є необґрунтованим.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року, у задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області відмовлено з тих підстав, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008р. № 247 прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і не потребує додаткової реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі посвідчення від 18.05.2009р. № 000200 Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області здійснила перевірку дотримання ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» з 01.06.2008р. по 21.08.2008р. порядку правильності формування та застосування цін (тарифів) на реалізацію природного і скрапленого газу, його транспортування розподільчими мережами, постачання.

Внаслідок перевірки виявлено отримання ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» необґрунтованої виручки в розмірі 30 774,11 грн. в результаті завищення вартості природного газу при реалізації його бюджетним установам, промисловим підприємствам та іншим споживачам за рахунок витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України» відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008р. № 247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу», який не набрав чинності.

На підставі акту перевірки від 05.06.2009р. № 000160 Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення від 15.06.2009р. № 85/1 про застосування до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» економічних санкцій в розмірі 92322,33 грн. за порушення у період з 01.06.2008р. по 21.08.2008р. державної дисципліни цін.

При прийнятті оскаржуваного рішення Державна інспекція з контролю за цінами керувалась ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та п. 1 Указу Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008р. № 247 прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і не потребує додаткової реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними враховуючи наступне.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Порядок набрання чинності актами Кабінету Міністрів України регламентовано статтею 55 Закону № 279-VI. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Таким чином, законодавством чітко визначено, що раніше дня свого опублікування постанови Кабінету Міністрів України юридичної сили набрати не можуть.

Отже, цим Законом встановлено дату набрання чинності нормативно-правовим актом з дня його офіційного опублікування. Іншої дати, такої як "дата, з якої змінюються правовідносини, що регулюються нормативно-правовим актом", законодавством не передбачено.

Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації (стаття 1).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі - Положення), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Наказом № 247 було затверджено витрати Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу (пункт 1) та установлено, що реалізація природного газу для установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, і промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання здійснюється з урахуванням визначених витрат (пункт 2).

На думку колегії суддів, ураховуючи коло суб'єктів, на яких поширював свою дію наказ № 247, він мав міжвідомчий характер, а тому підлягав державній реєстрації.

Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, оскільки наказ № 247 не пройшов державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, то колегія суддів вважає, що цей наказ не міг бути застосований, а відтак і включення витрат Товариством до структури регульованих цін (тарифів) на газ природний для споживачів, затверджених цим наказом, було неправомірним.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 22 січня 2013 року (справа № 21-408а12).

Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Постановила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», третя особа Міністерство палива та енергетики України про стягнення економічних санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» (код 05524660) в дохід державного бюджету (код 21081100 на р/р у Гадяцькому районі № 31118106700032, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698301) суму економічних санкцій в розмірі 92 322,33 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: