Ухвала суду № 32210192, 05.07.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1603/2097/2012

Номер провадження 11/786/479/2013

Категорія-ч.3ст15.ч.5ст185 КК-ОТЗ

Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Лариса Іванівна

Доповідач ап. інст. Кисіль А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого -судді Кисіля А.М.

суддів Маліченка В.В., Голубенко Н.В.

секретаря Погорілої Ю.І.,Жури Н.І.

з участю прокурора Болгара В.В.

представника цивільного позивача ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8

їх захисників - адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальну справу за апеляційними скаргами: старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області Болгара В.В. з внесеними змінами, представника цивільного позивача ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Полтаванафтогаз» Шевченка В.О., адвоката ОСОБА_9 у інтересах засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_10 у інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_4 на вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 березня 2013 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новаки Лубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, гр. України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

- за ч. З ст. 15, ч. 5 ст.185 КК України на підставі ст. 69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 292 КК України - виправдано.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Новаки Лубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_2, гр. України, освіта середня, неодруженого, працюючого ПП «ОСОБА_17» слюсарем, раніше не судимого,

- за ч. З ст. 15, ч. 5 ст.185 КК України на підставі ст. 69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ч. З ст. 292 КК України - виправдано.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, гр. України, освіта середня, одруженого, працюючого у ПП , раніше не судимого, -

- за ч. З ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України на підставі ст. 69 КК України на 2( два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

-за ч. З ст. 292 КК України - виправдано.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, гр. України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

- за ч. З ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ч. З ст. 292 КК України - виправдано.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця та жителя АДРЕСА_5, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працюючого ПП водій, раніше не судимого,

- за ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця с. Засулля Лубенського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_6, гр.України, освіта середня, одруженого, працює торговим представником ТОВ «Степ», раніше не судимого,

- за ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_13 і ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк: засудженому ОСОБА_3 терміном на 2 (два) роки 6 (шість) місяців, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 терміном на 2 (два) роки, кожному та засудженому ОСОБА_6 терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 терміном на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України на засуджених покладено обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця

проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ «Полтаванафтогаз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків завданих злочином на суму 423784 гривні 81 коп. залишено без задоволення.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно із вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він для вчинення крадіжок газоконденсату з магістрального продуктопроводу УППГ «Харківці» - РПГРС ЦВНГ-2 у вересні 2011 року створив організовану злочинну групу, залучивши до її складу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Для забезпечення можливості вчинення таких крадіжок придбав шланги високого тиску, труби, з'єднання, помпові ключі під кран, вантажні автомобілі «ЗІЛ-130» та «ГАЗ-53», бортові кузови яких обладнав спеціальними металевими ємностями для перевезення викраденого газового конденсату, мобільні телефони, радіостанції і підібрав ділянку місцевості для викрадення газоконденсату із трубопроводу.

Крім цього, ОСОБА_3, як керівник організованої групи, заздалегідь заготував гумові ємності об'ємом 12 та 4 м3, гумовий шланг високого тиску, кульові крани, мобільні телефони «Нокія 1280», які позначив відповідними цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 8, 11 та встановив на них картки мобільних операторів «Київстар», які протягом крадіжки газоконденсату періодично змінював і в пам'яті яких записав тільки номери помічених телефонів і радіостанції та інші інструменти необхідні для скоєння крадіжки.

ОСОБА_3, для замаскованого транспортування викраденого газового конденсату восени 2011 року орендував гаражне приміщення в с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, де зберігав вказані вище гумові ємності та вантажні автомобілі з фіктивними державними номерами НОМЕР_1 та 028-18 СК.

ОСОБА_4, будучи учасником організованої групи, за вказівкою ОСОБА_3 зобов'язаний був проводити викачування викраденого газового конденсату із трубопроводу до автомобіля „ЗІЛ-130", яким керував ОСОБА_5, а після заволодіння конденсатом маскувати вказане місце та на автомобілі «ВАЗ 2121» разом з ОСОБА_6 здійснювати супроводження вантажного автомобіля з викраденим газовим конденсатом до с. Тарандинці.

ОСОБА_5, будучи учасником організованої злочинної групи, надавав допомогу ОСОБА_4 проводити викачування конденсату до цистерни автомобіля, яким в подальшому керував та мав доставити його до с. Тарандинці.

ОСОБА_6, будучи учасником організованої злочинної групи, під час вчинення крадіжки газового конденсату, сприяв вчиненню вказаної крадіжки шляхом нагляду за навколишньою обстановкою та своєчасного повідомлення співучасників щодо появи працівників охорони, а після разом з ОСОБА_4, здійснював супроводження вантажного автомобіля з викраденим газовим конденсатом до гаражного кооперативу у с. Тарандинці.

Крім того, безпосередньо 24 липня 2012 року, до участі в крадіжці газового конденсату, ОСОБА_3, в якості пособників були залучені ОСОБА_7 і ОСОБА_8

24 липня 2012 року з метою викрадення газового конденсату у вечірній час за вказівкою ОСОБА_3, саме ОСОБА_6 і ОСОБА_5 прибули до гаражу, що у АДРЕСА_7, де останній сів за кермо вантажного автомобіля «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_1 та вирушив до місця врізки у трубопровід, який знаходився поруч із с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області.

ОСОБА_6 на автомобілі повернувся до м. Лубни, де у заздалегідь обумовленому місці зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і привіз їх на заздалегідь визначене місце нагляду за навколишньою обстановкою до с. Березова Лука. При цьому, обоє були забезпечені засобами зв'язку і мали повідомити про небезпеку до моменту закінчення крадіжки.

Сам ОСОБА_6 поїхав до с. Ручки Гадяцького району Полтавської області та спостерігав за навколишньою обстановкою.

До місця викрадення газоконденсату на автомобілі «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2, також, прибули і ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3, перебуваючи поруч від місця вчинення крадіжки газоконденсату, керував діями усіх учасників групи за допомогою засобів зв'язку.

ОСОБА_4, з метою проведення завантаження газового конденсату у ємність вантажного автомобіля, дістався до місця крадіжки самостійно куди приїхав на автомобілі «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_1 і ОСОБА_5, та починаючи з 21.30 год. 24 липня до 5 год. слідуючого дня, завантажили 7080 л. конденсату вагою 5 317,08 кг, вартістю 35 258 гривень 40 коп. (із розрахунку 7080 х 4.98 грн., тобто вартість 1 л газового конденсату на момент вчинення крадіжки).

Викрадений газовий конденсат на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 мали намір доставити до с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області для подальшої реалізації, але по шляху руху були затримані працівниками правоохоронних органів.

На вирок суду подані апеляції:

- прокурора, який приймав участь по справі, де той у своїх змінах просить частково змінити вирок суду та перекваліфікувати дії усіх засуджених на більш тяжкий злочин, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та істотно порушено вимоги кримінального закону, а саме, безпідставно засуджені були виправдані у вчиненні ними злочину передбаченого ч.3 ст.292 КК України; крім цього, на думку прокурора усіма засудженими вчинено закінчений злочин, призначене покарання ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 є занадто м'яким і не відповідає тяжкості вчиненому та їх особам.

Дії ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 просить перекваліфікувати на ч.5 ст.185 та визнати їх винними і за ч.3 ст.292 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів: ОСОБА_3 - 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, кожного на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а дії ОСОБА_7 і ОСОБА_8 перекваліфікувати на ч.2 ст.185 КК України і призначити кожному по 2 роки позбавлення волі.

В апеляції представник цивільного позивача, просить скасувати вирок суду у частині відмови у задоволенні цивільного позову та постановити новий вирок, яким позов ПАТ «Укрнафта» до засуджених задовольнити повністю на суму 423784,81 грн.

В своїх апеляціях адвокат ОСОБА_9 у інтересах засудженого ОСОБА_3 і засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і його адвокат ОСОБА_10 ставлять питання про перекваліфікацію їх дій на ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 КК України, оскільки вони були лише співучасники вчиненого замаху на крадіжку газоконденсату та не перебували у організованій групі.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Болгара В.В. про постановлення нового вироку та необхідності правильної кваліфікації дій винних за ч.3 ст.292, ч.5 ст.185, ч.2 ст.185 КК України із призначенням ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 більш суворого покарання, виступ представника цивільного позивача про скасування вироку суду та постановлення нового вироку із задоволенням цивільного позову, вислухавши заперечення адвокатів ОСОБА_10, та ОСОБА_9, які просили відмовити у апеляції прокурора і задовольнити їх апеляції щодо виключення кваліфікуючої ознаки при крадіжці,- вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи, вислухавши усіх засуджених під час судових дебатів та у останньому слові, провівши часткове судове слідство, в межах апеляції поданих учасниками судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора з внесеними змінами і представника цивільного позивача, інших учасників судового розгляду необхідно залишити без задоволення, а вирок суду без зміни з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи у суді першої інстанції та в апеляційному суді засуджені свою вину у вчиненні замаху на вчинення крадіжки газоконденсату за встановлених судом обставин визнали повністю, вказуючи, що лише діяли як співвиконавці, не перебуваючи у складі організованої групи, саме ОСОБА_3 виявив місце врізки у газопровід та згодом вирішили разом здійснити крадіжку газової рідини, але були затримані працівниками міліції під час її транспортування від місця завантаження.

Сформульовані у вироку висновки суду про винність засуджених у вчиненні корисливого злочину за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, посилання прокурора в апеляції про необхідність перекваліфікації дій засуджених осіб на закінчений злочин, крадіжку газоконденсату, а саме щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ч.2 ст.185 КК України та щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 за ч.5 ст.185 КК України і останніх за ч.3 ст.292 КК України не відповідають даним викладеним у матеріалах справи. Проведене часткове слідство у апеляційному суді показало, що даних які б свідчили про закінчений злочин у справі немає.

Виправдовуючи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5, суд першої інстанції послався на відсутність доказів вини у їх діях і визнав що немає складу злочину передбаченого ч.3 ст.292 КК України.

Наводячи мотиви для їх виправдання, суд не звернув уваги, що у діях виправданих ним осіб відсутня, на думку колегії суддів, і об'єктивна сторона такого діяння, оскільки диспозицією ст.292 КК України передбачено, що відповідальність настає у випадку пошкодження чи руйнування магістральних нафтопроводів, об'єктів, споруд технологічно пов'язаних із ними, а також незаконне втручання в роботу такого обладнання якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначеного трубопроводу або створило небезпеку для життя людей.

Суспільно не безпечних наслідків, які б були у причинному зв'язку із діями засуджених не настало.

У справі мається дані, що трубопровід був пошкоджений, але із ладу він та споруди на ньому, засоби зв'язку, сиг налізація, автоматика тощо, які забезпечують нормальне його функціонування, не вийшли.

Допитаний у апеляційному суді представник ПАТ ОСОБА_2 указав, що до будь-яких наслідків таке пошкодження трубопроводу не призвело. Технологічних порушень транспортування чи витоку із трубопроводу газоконденсату не було допущено. Про випадок вчинення крадіжки їм стало відомо лише з даних повідомлених працівниками міліції і саме за їх клопотанням було надано інформацію про можливе викрадення газоконденсату на вказану кількість, що нічим не підтверджується.

Вбачається, що кримінальне правопорушення може бути лише коли маються наслідки пошкодження трубопроводу і його нормальної роботи або створення небезпеки для життя людей, тобто припинення подачі пально-мастильних ма теріалів на всьому трубопроводі, так і на окремих його ділянках, створення реальної можливості настання вибуху, пожару та інших тяжких наслідків.

Не здобуто даних і про зміни в технічній системі трубопроводу, які б порушували його нормальне функціонування, не встановлено заподіяну шкоду. Ці зміни в технічній системі трубопроводу також не були зафіксо вані.

Із справи вбачається, що лише після встановлення факту крадіжки газоконденсату та затримання осіб причетних до пошкодження трубопроводу стало відомо і представникам НГВУ «Полтаванафтогаз» про такі дії, ними факт такої крадіжки своєчасно не був виявлений, не зафіксовано які втрати понесло підприємство прямими незаконними діями, як це відобразилося на навколишній обстановці, чи була небезпека для настання вибуху і так далі.

А тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 правильно виправдані за ч.3 ст.292 КК України.

Доводи прокурора в апеляції про інше нічим не підтверджуються, оскільки їх дії, які виразилися в пошкодженні магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів не призвели до порушення нормальної роботи ПАТ "Укрнафта".

Твердження засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в апеляціях та у своїх виступах про недоведеність вини у вчиненні злочину в складі організованої групи є суперечливими і не вмотивованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам по справі та здобутим доказам.

Зокрема, організована злочинна діяльність групи осіб у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджується самими показаннями їх в якості підозрюваних та поясненнями даними під час відтвореннями обстановки та обставин події проведених із ними, де вони вказували що група зорганізувалася для вчинення крадіжок газоконденсату для чого було вчинено пошкодження трубопроводу. У них вилучили предмети, які ті залучали для такої незаконної діяльності а саме: рації, таємні мобільні телефони, спеціально пронумеровані а у телефонних книгах було зазначено лише шість номерів інших співучасників, які були вилучені у кожного з фігурантів.

Крім цього, виявлено та вилучено у ОСОБА_3 гарнітури до вказаних телефонів. У них у користуванні знаходилися три вантажні автомобіля «ЗИЛ 130» та «ГАЗ 53» зі спеціально обладнаними металевими ємкостями для перевозки викраденого конденсату, шість рацій, що підтверджується легалізованими матеріалами ОТЗ №2, 1, 5 та роздруківками табуляграм телефонних дзвінків вилучених у фігурантів мобільних телефонів з топографічною прив'язкою, проведеними обшуками за місцем мешкання обвинувачених, та в гаражних боксах в с. Тарандинці, оглядами автомобілів «ЗИЛ 130», «ВАЗ 2121», «ВАЗ 21099», з яких вбачається характерна наявність в співучасті обвинувачених ознак зорганізованості, таких як група діяла у кількості понад 3 особи, всі учасники групи були знайомі до вчинення злочинів. Таким діям передувала ретельна підготовка та таємність, а саме виготовлення незаконної врізки в продуктопровід, придбання відповідних інструментів для її виготовлення, автомобілів та ємкостей для перевозки викраденого газового конденсату, оренда приміщення для зберігання та переховування викраденого, знаходження каналів збуту, придбання техніки для сповіщення кожного зі співучасників, зокрема мобільних телефонів та відповідних рацій.

Стійкість вказаної групи виразилася і в стабільному їх складі, тісними стосунками між її учасниками. У них був єдиний план, який був усно розроблений у загальних рисах, доведений до кожного із учасників організованої групи і відповідно до якого вони діяли.

Із даних по справі вбачається, що ОСОБА_3 безпосередньо зорганізував всіх співучасників, довів кожному свій план вчинення злочину, який ті одобрили, під час вчинення злочинів, по телефону та рації координував дії співучасників.

ОСОБА_4 безпосередньо завантажував в спеціально обладнаний автомобіль «ЗИЛ 130» викрадений газовий конденсат, після чого ховав сліди перебування на місці транспортного засобу, маскував закінчення відводу.

ОСОБА_5 керував автомобілем «ЗИЛ 130» з викраденим газовим конденсатом з місця завантаження до місця орендованої бази в с. Тарадненці.

ОСОБА_6 керував автомобілем «НИВА», яким доставляв співучасників до місця скоєння злочину, після вчинення якого забирав ОСОБА_4 та здійснював разом з останнім супроводження автомобіля «ЗИЛ 130».

ОСОБА_7, поза межами організованої групи виконував функцію спостерігача під час крадіжки за оточуючою обстановкою, з метою сповіщення спільників в разі небезпеки, після завершення крадіжки забирав ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та разом з ними здійснював супроводження автомобіля «ЗИЛ 130».

ОСОБА_8, також, не перебуваючи у організованій групі виконував функцію спостерігача з метою сповіщення спільників в разі небезпеки.

Колегія суддів , також вважає, що посилання прокурора в апеляції щодо необхідності перекваліфікації дій обвинувачених на закінчену крадіжку, спростовується даними викладеними у матеріалах справи і висновок місцевого суду про необхідність перекваліфікації дій усіх засуджених на незакінчений злочин, а саме ч.3 ст.15 і ч.5 ст.185, та ч.3 ст.15 і ч.2ст.185 КК України є правильним, оскільки ст.15 КК України передбачено, що замах на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину , якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причини, що не залежали від її волі .

Правильно встановив місцевий суд, що після вчинення крадіжки газоконденсату, що не заперечується усіма обвинуваченими, вони тіль-но від'їхали від місця завантаження, як їх невідомі їм особи стали переслідувати, від них вони намагалися втекти, але неподалік біля с.Березова Лука Гадяцького району у полі вони були затримані працівниками правоохоронних органів та не змогли доставити викрадений конденсат до с. Тарандинці Лубенського району.

Про неможливість розпорядитися викраденим свідчать і дані, що містяться у матеріалах ОТЗ, де встановлено, що незаконні дії членів організованої групи по крадіжці газоконденсату та їх переміщення контролювалися працівниками оперативних служб і, як наслідок, вони були затриманні під час незакінченого замаху на таку крадіжку, що свідчить про неможливість їх розпорядитися викраденим на власний розсуд, а тому злочин слід визнати незакінченим.

За таких мотивів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора у частині необхідності кваліфікації дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на закінчений злочин (крадіжка) є неправильна і спростовується наведеними доказами та матеріалами справи.

Слід визнати, що підсудні вчинили незакінчений замах на вчинення крадіжки газоконденсату.

Дії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) газового конденсату в ніч з 24 на 25 липня 2012 року, вчиненою організованою групою.

А дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.3ст.15 та ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Правильно вказав місцевий суд, що обставини, які пом'якшують покарання у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є наявність на утриманні у кожного неповнолітніх дітей, врахував у ОСОБА_6 - незадовільний стан його здоров'я, а саме відповідно до виписки медичної карти № 1041/74 Лубенської ЦРЛ він потребує хірургічного втручання з метою видалення металевої конструкції з нижньої кінцівки, має необхідність у проходженні обстеження в умовах центру планування сім'ї та репродукції людини, що підтверджується випискою з медичної карти, тяжких наслідків завданих злочином не настало, вчинено незакінчений замах на крадіжку,усі щиро розкаюються у вчиненому, відсутні будь-які тяжкі наслідки від таких дій, всі особи мають позитивні характеристики, вперше притягуються до такої відповідальності, також слід врахувати, що вони довгий час до винесення вироку перебували під вартою.

У ході апеляційного розгляду справи засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 добровільно у рівних частках відшкодували витрати на ліквідацію врізки у сумі 21 428грн.41 коп.

Щодо покарання визначеного обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то воно з врахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, їх другорядної ролі як пособників під час його вчинення крадіжки, відсутність обставин, які обтяжують їх покарання та враховуючи обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, мають позитивні характеристики то колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо призначення винним більш суворого покарання не підлягає задоволенню і визнає, що призначене судом їм покарання відповідає ст. 65 КК України і є достатнім та необхідним для їх виправлення.

Відповідно до ст.75 КК України всі вони можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства.

Разом із тим у апеляції прокурора не ставилося питання про скасування вироку суду та постановлення нового з відповідних мотивів, а лише його змінити, погіршивши становище засуджених, що є недопустимим та суперечить вимогам ст. 355 КПК України (1960р.), а тому за таких підстав, керуючись ст.365,366 КПК 1960 року, розділу 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області Болгара В.В. з внесеними змінами та представника цивільного позивача ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Полтаванафтогаз» Шевченка В.О. і засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_9 у інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_6 та його адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 березня 2013 року щодо засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ч.3 ст.15,ч.5ст.185 КК України і засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, залишити без змін.

С У Д Д І :

Голубенко Н.В. Кисіль А.М. Маліченко В.В.