Постанова № 32207927, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5028/12/40/2012(5028/2/120/2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Акулової Н.В., суддів:Алєєвої І.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р.та рішеннягосподарського суду Чернігівської області від 31.07.2012р.у справі№5028/12/40/2012(5028/2/120/2011) господарського суду Чернігівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"до 1. Виконавчого комітету Ніжинської міської ради 2. Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації"за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 3. ОСОБА_6 4. ОСОБА_7 5. ОСОБА_8 6. ОСОБА_9 7. ОСОБА_10 8. ОСОБА_11 9. ОСОБА_12 10. ОСОБА_13 11. ОСОБА_14 12. ОСОБА_15 13. ОСОБА_16 14. ОСОБА_17 15. ОСОБА_18провизнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії,

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 27.06.2013р. №02-5/549 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Акулової Н.В., суддів Алєєвої І.В., Владимиренко С.В.

За участю представників:

- позивача: Мельникова В.В., дов. №1/2 від 02.01.2013р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

- третьої особи1: ОСОБА_21, дов. №2110 від 15.12.2011р.;

- третьої особи2: ОСОБА_21, дов. №2127 від 19.12.2011р.;

- третьої особи3: не з'явилися;

- третьої особи4: не з'явилися;

- третьої особи5: ОСОБА_21, дов. №2114 від 15.12.2011р.;

- третьої особи6: ОСОБА_21, дов. №2136 від 19.12.2011р.;

- третьої особи7: ОСОБА_21, дов. №2122 від 16.12.2011р.;

- третьої особи8: ОСОБА_21, дов. №2112 від 15.12.2011р.;

- третьої особи9: ОСОБА_21, дов. №2140 від 20.12.2011р.;

- третьої особи10: ОСОБА_21, дов. №2116 від 15.12.2011р.;

- третьої особи11: ОСОБА_21, дов. №2120 від 16.12.2011р.;

- третьої особи12: ОСОБА_21, дов. №2106 від 15.12.2011р.;

- третьої особи13: ОСОБА_21, дов. №2125 від 18.12.2011р.;

- третьої особи14: не з'явилися;

- третьої особи15: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на квартири №3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, 39 в житловому будинку АДРЕСА_1, зобов'язання Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєструвати права власності позивача на вказані квартири.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012р. у справі №5028/2/120/2012 (суддя Лавриненко Л.М.) у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Чернігівоблбуд" на квартири №3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, 39 в житловому будинку АДРЕСА_1, Чернігівської області відмовлено повністю. Провадження у справі в частині зобов'язання Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєструвати право власності Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на вказані квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012 р. у справі №5028/2/120/2011 в частині припинення провадження у справі. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєструвати право власності Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на квартири №3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, 39 в житловому будинку АДРЕСА_1. В решті рішення господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012р. у справі №5028/2/120/2011 залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 31.07.2012 р. у справі №5028/2/120/2011 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представником третіх осіб 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 ОСОБА_21 подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідачем-1 подані клопотання, в якому заперечуючи проти позову вважає оскаржувані судові рішення законними і обґрунтованими, та просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідачем-2 подано клопотання, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін та розглядати справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального прав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з аналізу матеріалів справи, на підставі рішення виконкому обласної ради депутатів трудящих № 819 від 12.10.1960р. було створено обласний ремонтно-будівельний трест. Згідно п.1.3 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", затвердженого на конференції тресту 20.01.1990р. та зареєстрованого рішенням Деснянського районного виконкому Ради народних депутатів 28.02.1990р. №58, Чернігівоблбуд - є орендним підприємством і правонаступником державного підприємства Чернігівського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту Міністерства житлово-комунального господарства УРСР, працюючого на підставі договору про умови організації виробництва і матеріального стимулювання між облжитлокомунуправлінням Чернігівського облвиконкому і колективом Чернігівського ремонтно-будівельного тресту на умовах оренди майна від 31.03.1989р. і додаткової угоди до нього. Відповідно до п. 1.1, 2.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого рішенням зборів засновників (протокол №7 від 13.04.1995р.) та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів за розпорядженням №385-р. від 27.11.1995р., Закрите акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" створено в результаті викупу майна і шляхом перетворення обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" за рішенням засновників (протокол №7 від 13.04.1995р.) і є правонаступником суб'єкта підприємницької діяльності обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд". Публічне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд", відповідно до п.п.1.4, 1.5 Статуту, затвердженого зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" (протокол №1 від 27.05.2011р.) та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Чернігівської міської ради Чернігівської області 27.07.2011р., створено згідно установчих зборів засновників від 13.04.1995р. № 7 шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд", і відповідно є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства "Чернігівоблбуд" та Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд".

Позивач, посилаючись на встановлення судовими рішеннями його права власності на квартири № 3, 12,14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38, 39 в житловому будинку АДРЕСА_1 що не потребує, на його думку, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України доказуванню, та відмову Виконавчого комітету Ніжинської міської ради в оформленні права власності на спірні об'єкти нерухомості та КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" - в реєстрації спірних об'єктів нерухомості через неподання усіх необхідних документів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, позивач листом №1/286 від 30.10.2009р. звернувся до виконавчого комітету Ніжинської міської ради з проханням видати свідоцтво про право власності ЗАТ "Чернігівоблбуд" на об'єкти нерухомості, зокрема квартири №№3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38 в житловому будинку по АДРЕСА_1 в якому також зазначив про надання ним КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" правовстановлюючих документів. За заявою №1/287 від 30.10.2009р. про реєстрацію прав власності на нерухоме майно позивач звернувся до КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" з проханням оформити право приватної власності на нерухоме майно: квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 за №№3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38. Листом №804 від 10.11.2009р. КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що в перелічених квартирах по АДРЕСА_1 проживають громадяни на підставі виданих Ніжинським міськвиконкомом ордерів, та ці квартири є предметом спору, що знаходиться у компетенції судових органів, бо фактично тут має місце юрисдикційна, а не виконавча діяльність, тобто діяльність по визначенню обсягу та належності певних спірних питань, додатково вказав, що надане заявником судове рішення, постанова, ухвала не відносяться до правовстановлювальних документів, які підлягали б державній реєстрації. Реєстратором КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення №1012 від 24.12.2009р. про відмову в реєстрації, в якому зазначено про відмову в підготовці проекту рішення стосовно замовлення ЗАТ "Чернігівоблбуд" від 30.10.2009р. №1/286 про оформлення права власності з послідуючою видачею свідоцтва на квартири №№3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38 в житловому будинку по АДРЕСА_1 з посиланням на п.п.6.1, 6.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, через ненадання заявником в повному обсязі документів, які б давали можливість проаналізувати відношення ЗАТ "Чернігівоблбуд" до квартир №№3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38 в житловому будинку по АДРЕСА_1; приватизацію квартири №38 і проведення відповідної реєстрації прав власності, та неприйняття на даний час рішень від компетентних органів про анулювання приватизації або прав власності на цю квартиру, та неможливість виконання підготовки проекту рішення про оформлення права власності за ЗАТ "Чернігівоблбуд" на квартири №№3, 12, 14, 15, 18, 20, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 38 в житловому будинку по АДРЕСА_1.

Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що наказом Чернігівського обласного відділу комунального господарства №159 від 11.11.1960р., до складу державного обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівського облкомунгоспу з 01.10.1960р. входило Ніжинське ремонтно-будівельне управління. Виконкомом Ніжинської міської ради народних депутатів 21.10.1986р. було прийнято рішення №362 "Про державне будівництво", п.4 якого було надано дозвіл Ніжинському ремонтно-будівельному управлінню побудувати 5-ти поверховий 45-ти квартирний житловий будинок (з дольовою участю інших підприємств комунального господарства міста) по АДРЕСА_1. Відвід земельної ділянки площею 0,4га під будівництво 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснено міськземфондом Ніжинському ремонтно-будівельному управлінню (висновок №10 за жовтень 1986р.). Архітектурно-планове завдання видано забудовнику Ніжинському ремонтно-будівельному управлінню 04.11.1986р. За наказом керуючого Чернігівським обласним ремонтно-будівельним трестом від 31.12.1987р. №86 на базі Ніжинської госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці було організовано Ніжинську спеціалізовану госпрозрахункову ремонтно-будівельну дільницю.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що п.1.2 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту "Чернігівоблбуд", затвердженого на конференції тресту 20.01.1990р. та зареєстрованого рішенням Деснянського районного виконкому Ради народних депутатів 28.02.1990р. № 58, визначено структурним підрозділом тресту ремонтно-будівельну дільницю у м. Ніжині. Пунктом 2.5 Статуту Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого рішенням зборів засновників протокол №7 від 13.04.1995р. та перереєстрованого виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів згідно розпорядження №385-р. від 27.11.1995р., визначено, що товариство у своєму складі має структурні підрозділи, зокрема ремонтно-будівельну дільницю у м. Ніжині.

З акту від 19.06.1996р. прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва 45-тиквартирного житлового будинку в м. Ніжині по вул. Семашко,7 зазначено, що замовником будівництва є Ніжинське ремонтно-будівельне управління. При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач звернувся з вимогами про визнання за ним права власності саме на квартири в житловому будинку АДРЕСА_1.

Водночас з наданого позивачем Положення про ремонтно-будівельну дільницю Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого радою ЗАТ "Чернігівоблбуд" (протокол №17 від 20.12.1995р.), судами попередніх інстанцій зазначено про відсутність в ньому відомостей про створення дільниць на базі управлінь, тоді як Положення про Ніжинське ремонтно-будівельне управління, інші правовстановлюючі документи, які б підтверджували, що ремонтно-будівельна дільниця у м. Ніжині і Ніжинське ремонтно-будівельне управління є одним і тим же структурним підрозділом не надані судам ні позивачем, ні державним реєстратором виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ні виконавчим комітетом Ніжинської міської ради.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позачерговими загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" від 05.10.1999р. (протокол №3) було прийнято рішення на базі Ніжинської РБД створити дочірнє підприємство Ніжинське РБД "Чернігівоблбуд". Наказом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" №47 від 05.10.1999р. "Про організацію дочірнього підприємства Ніжинське РБД "Чернігівоблбуд", дочірньому підприємству "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця" були передані основні виробничі фонди на суму 237658грн. (додаток №4). Судами попередніх інстанцій також зазначено про наявність в матеріалах справи копії акта від 30.09 - 05.10.1999р. передачі основних фондів у власність Ніжинського РСУ на суму 237658грн., у тому числі житлового будинку по АДРЕСА_1, підписаного комісією управління ЗАТ "Чернігігвоблбуд", затвердженого керівником ЗАТ "Чернігівоблбуд" Демшевським В.Ф. 05.10.1999р., без підпису начальника ДП "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця". У п.9.7 Положення про ремонтно-будівельну дільницю Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд", затвердженого радою ЗАТ "Чернігівоблбуд" протокол №17 від 20 12.1995р., визначено, що реорганізація структурного підрозділу тягне за собою перехід прав і обов'язків, які належали структурному підрозділу до його правонаступника. За копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, 24.11.1999р. виконавчим комітетом Ніжинської міської ради було зареєстровано Дочірнє підприємство "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця". Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.12.2002р. у справі №4/150б/77б/26б затверджено звіт ліквідатора, припинено провадження у справі, а Дочірнє підприємство "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд" ліквідовано, на підставі якої розпорядженням виконкому Ніжинської міської ради від 02.06.2003р. №155 скасовано державну реєстрацію Дочірнього підприємства "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд". Зважаючи на зазначене, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги твердження позивача, що Ніжинське ремонтно-будівельне управління і ремонтно-будівельна дільниця у м. Ніжині є один і тим же структурним підрозділом, внаслідок не надання доказів наведеного.

Посилання позивача на передачу спірного майна в оренду ДП "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" за договором оренди від 05.10.1999р. судами попередніх інстанцій підставно не прийнято до уваги, оскільки за умовами п.1.1 цього договору в оренду передавалось майно, яке знаходилось на виробничій базі Дочірнього підприємства "Ніжинська РБД" за адресою м. Ніжин, вул. Шолом-Алейхема, 4а. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій зазначено, що за наказом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" №47 від 05.10.1999р., дочірньому підприємству "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця" передані в оренду основні виробні фонди на суму 164233грн. та виробничі запаси на суму 4165,5грн. Крім того, надав належну правову оцінку поданому позивачем акту передачі основних фондів в оренду станом на 01.03.2000р. в обґрунтування передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 в оренду Дочірньому підприємству "Ніжинська ремонт-будівельна дільниця" суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги через відсутність в ньому відомостей, до якого документу він складений. При цьому, попередніми судовими інстанціями також зазначено й про ненадання позивачем доказів внесення змін до наказу №47 від 05.10.1999р. Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" "Про організацію дочірнього підприємства Ніжинське РБД "Чернігівоблбуд" та статуту Дочірнього підприємства щодо майна, яке передається новоствореному підприємству.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, п.5 рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради народних депутатів від 21.01.1997р. №5 "Про постановку на квартирний облік та надання квартир", вирішено у зв'язку з прийняттям в експлуатацію 43-квартирного житлового будинку ремонтно-будівельного управління по АДРЕСА_1 затвердити рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємств та організацій міста, які приймали участь у будівництві та видати ордери. Однак належних та допустимих доказів, які підтверджують, що вказаний житловий будинок не був переданий у власність новоствореного Дочірнього підприємства "Ніжинська ремонтно-будівельна дільниця" ЗАТ "Чернігівоблбуд", та наявності правових підстав у ЗАТ "Чернігівоблбуд" розпоряджатися у 2004 році об'єктами житлового фонду юридичної особи, ліквідованої у 2002р. відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказів наявності його права власності на спірні квартири позивач всупереч ст.43 Господарського процесуального кодексу України судам попередніх інстанцій не надав.

Щодо посилань позивача на наявність судових рішень на підтвердження його права власності на спірні квартири, суди попередніх інстанцій зазначили про здійснення судами в цих рішеннях правової оцінки фактів, а не встановлення факту права власності позивача на спірні квартири.

З огляду на зазначене, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій зазначили про ненадання позивачем правовстановлювальних документів, на підставі яких здійснюється оформлення права власності та проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, та, як наслідок, відсутність у відповідачів підстав для оформлення та реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомості. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено про нездійснення відповідачами дій, які б свідчили про невизнання чи оспорювання ними права власності позивача на об'єкти нерухомості.

Врахував вищевикладені обставини, приписи ч.1 ст.316, ст.ст.326, 327, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.22 Господарського кодексу України, вірно вказав, що відмова у здійсненні оформлення за позивачем права власності з підстав ненадання ним усіх необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням чи невизнанням такого права, та не свідчить про порушення відповідачами права або інтересу позивача на спірне майно, суд апеляційної інстанції правильно погодився з вірним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірні квартири.

Поряд з цим, відносно заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на спірні квартири суд першої інстанції припинив провадження у справі, посилаючись на те, що вони не підлягають вирішенню у господарських судах України, а є вимогами щодо вчинення дій суб'єктами владних повноважень. Натомість суд апеляційної інстанції, вірно вказав, що наведена позовна вимога є похідною від вимоги про визнання права власності на майно і заявлена позивачем як спосіб реалізації захисту права власності, керуючись приписами, визначеними ст.101, п.2 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, скасував рішення суду в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та прийняв в цій частині нове рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Водночас, враховуючи приписи п.2 ч.2 ст.4, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", оскарження позивачем прийнятих у даній справі рішення та постанови у повному обсязі, прийнятих за позовними вимогами майнового та немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягав сплаті скаржником за поданою касаційною скаргою мав складати 802,9грн. (за вимогу немайнового характеру) та 16390,2грн. (за вимогу майнового характеру), тоді як скаржником було сплачено лише 8195,1грн. за платіжним дорученням №444 від 07.12.2012р., що свідчить про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж визначено законодавством, у зв'язку з чим слід стягнути зі скаржника на користь Державного бюджету України 8998грн. судового збору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. у справі №5028/12/40/2012(5028/2/120/2011) - без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" (14000, м. Чернігів, вул.Горького, 2, код ЄДРПОУ 03333653) на користь Державного бюджету України (рахунок - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код банку - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код бюджетної класифікації 22030004, символ звітності банку 254) 8998(вісім тисяч дев'ятсот дев'яноста вісім)грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Чернігівської області видати відповідний наказ.

Витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на скаржника.

Головуючий суддя:Н. Акулова Судді: І. Алєєва С. Владимиренко