Постанова № 32207874, 25.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 5/6-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К.,розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" на ухвалу та постановугосподарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 рокуу справі № 5/6-11 господарського суду Вінницької областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Транспорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто"про визнання банкрутом,за участю представників: від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Гіндрюк Т.С., дов. № 217/13-Н від 28.02.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" - Спасибко А.В., дов. б/н від 07.06.2012 року; від Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" - Заболотній С.Г., дов. № 336/11.5.2 від 13.07.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області 10.12.2010 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія транспорт" порушено провадження у справі № 5/6-11 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхесіменто" (далі - ТОВ "Конхесіменто").

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року у справі № 5/6-11 відмовлено у визнанні кредиторських вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Господарник" (далі - ТОВ "Господарник") до ТОВ "Конхесіменто" в сумі 2971576,03 грн. Визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Промсервіс" до боржника в сумі 35853868,15 грн., з них: 17367210,12 грн. в четверту чергу, 18486658,03 грн. в шосту чергу, 125,00 грн. в першу чергу. Визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") до боржника в сумі 30788406,28 грн., з них: 1647368,38 грн. в шосту чергу та 29140912,90 грн. в четверту чергу, 125,00 грн. в першу чергу. Зобов'язано арбітражного керуючого (розпорядника майна) Болховітіна В.М. надати до суду уточнений реєстр вимог кредиторів по справі № 5/6-11.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11 (головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Тимошенко О.М., суддя - Коломис В.В.) апеляційні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Господарник" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року у справі № 5/6-11- без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11, ТОВ "Господарник" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені в первісній заяві ТОВ "Господарник" вимоги в повному обсязі. Припинити провадження у справі № 5/6-11 про банкрутство ТОВ "Конхесіменто".

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Господарник" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також, не погоджуючись із ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11 скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 6, 14, 31 Закону про банкрутство, ст. ст. 115, 116 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ "Господарник" про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Конхесіменто" з сумою 2 971 576,03 грн.

Розглянувши вказану заяву ТОВ "Господарник", суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у визнанні його вимог до ТОВ "Конхесіменто".

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Відповідно до положень цієї ж статті конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.02.2011 року в газеті "Голос України" № 21 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Конхесіменто".

Граничний строк подачі заяв про включення до складу кредиторів з грошовими вимогами до боржника - 04.03.2011 року, тоді як заява ТОВ "Господарник" згідно відтиску поштового штампу на конверті була надіслана до господарського суду Вінницької області 31.05.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі і постанові дійшли обґрунтованих висновків щодо відмови в задоволенні заяви ТОВ "Господарник" про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Конхесіменто" у розмірі 2971576,03 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2011 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява № 102-120-1-5/850 від 04.03.2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з вимогами до боржника за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року у сумі 30 252 144,77 грн.

20.07.2011 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява № С02-120-1-5/2599 від 18.07.2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції з уточненням розміру грошових вимог та визнання кредиторських вимог в сумі 30 788 406,28 грн.

Перевіривши обґрунтованість грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" поданими документами, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про визнання та включення вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника в сумі 30 788 406,28 грн., з них: 1647368,38 грн. в шосту чергу та 29140912,90 грн. в четверту чергу, як вимоги, що не забезпечені заставою, 125,00 грн. в першу чергу.

В касаційній скарзі, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції, незаконно віднесено його вимоги до четвертої черги задоволення, тобто такі, що не забезпечені заставою боржника.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, такі доводи скаржника є безпідставними, виходячи з такого.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про визнання кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" мотивована невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором № 010/03-11/22 від 18.05.2007 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником усіх прав та обов'язків якого відповідно до п. 1.3. Статуту АТ "Райффайзен Банк Аваль" в новій редакції є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Вінницької обласної дирекції і ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості", правонаступником якого є ТОВ "Конхесіменто" відповідно до п. 1.4. Статуту, був укладений кредитний договір № 010/03-11/22, згідно якого Банк відкрив боржнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 25000000,00 гривень строком до 17.05.2012 року із сплатою 15,5% річних. Згідно Додаткової Угоди № 1 від 10.10.2007 року до вищезазначеного кредитного договору, сторони прийшли до згоди, зокрема, встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами нарівні 13,5% річних з 10.10.2007року.

Всього боржником отримано кредитних коштів в сумі 25000000,00 грн., погашено 1295000,00 грн. Відповідно залишок заборгованості становить 23705000,00 грн. Крім того, згідно з уточненням, заявником було нараховано заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 5435912,90 грн. та пеня за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату відсотків 1647368,38 грн. Тому, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило визнати його вимоги до ТОВ "Конхесіменто" в сумі 30788406,28 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.05.2007 року між ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір іпотеки, згідно якого передано в іпотеку земельну ділянку (кадастровий номер 0510100000:02:045:0013, загальною площею 0,6073 га) та нерухоме майно, зокрема виробничу будівлю літ."А", загальною площею 6048 кв.м., склад літ."Б" загальною площею 145,6 кв.м. та виробничо-побутовий корпус літ."В" загальною площею 1209,8кв.м.

Протягом 2007-2008 років вказаний предмет іпотеки знищено. На їх місці створено новий торгово-офісний комплекс літ."А" з прибудовами літ."АГ", літ."А2", літ."А3", літ."А4", літ."А5", літ."А6", підвалами "П/А1", "П/А2", "П/А3", "П/А4", "П/А6", тамбуром "а" загальною площею понад 21000кв.м.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями Ленінського районного суду Вінницької області по справах № 2-2135/11, № 2-2129/11, № 2-2127/11 залишеними без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що предмет іпотеки - земельна ділянка і нерухоме майно є відмінними від земельної ділянки та нерухомого майна, що перебуває у ТОВ "Конхесіменто".

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до боржника в сумі 30788406,28 грн., з них: 1647368,38 грн. в шосту чергу та 29140912,90 грн. в четверту чергу, 125,00 грн. в першу чергу.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, доводи скаржника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зводяться до переоцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції про відхилення посилань скаржників про безпідставність порушення провадження у даній справі, оскільки винесені судові акти у справі неодноразово переглядались в апеляційному та касаційному порядку, за результатами їх перегляду не було встановлено неправомірності порушення справи про банкрутство.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5/6-11 залишити без змін.

Головуючий Погребняк В.Я.

Судді Катеринчук Л.Й.

Міщенко П.К.