Постанова № 32207864, 18.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5008/486/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаГанчак В.І. (дов. від 01.04.2013 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р.зі скаргоюПриватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К."на діїМіського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській областіу справі № 5008/486/2011 господарського суду Закарпатської областіза позовомПриватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К."доПриватного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"простягнення 112 676, 94 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Аміра Т.Ч.Ч.К." звернулось до господарського суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області, в якій просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність міського ВДВС Ужгородського МУЮ ГУЮ у Закарпатській області, що полягає у неповерненні приватному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошових коштів, отриманих в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно платіжних доручень № 954 від 18.05.2012 р. на суму 4 262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 р. на суму 426,20 грн., № 956 від 18.05.2012 р. на суму 159 362,12 грн., №958 від 18.05.2012 р. на суму 85 630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 р. на суму 84 127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 р. на суму 137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 р. на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 р. на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 р. на суму 8 412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 р. на суму 10 365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 р. на суму 15 936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 р. на суму 8 563,00 грн., №1023 від 01.06.2012 р. на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 р. на суму 99 649,67 грн.

- зобов'язати міський ВДВС Ужгородського МУЮ ГУЮ у Закарпатській області повернути приватному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошові кошти, отримані згідно вищезазначених платіжних доручень.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається, зокрема, на приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", стверджуючи, що перерахування будь-яких коштів з рахунків боржника під час дії мораторію та в межах зупиненого виконавчого провадження є незаконним, у зв'язку з чим вважає незаконною бездіяльність органу ДВС щодо неповернення таких коштів.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 р. у даній справі (суддя Якимчук Л.М.) скаргу приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." задоволено частково; зобов'язано міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції повернути публічному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" з депозитного рахунку грошові кошти у розмірі 477 458,67 грн., сплачені згідно платіжних доручень: № 954 від 18.05.2012 р. на суму 4 262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 р. на суму 426,20 грн., № 956 від 18.05.2012 р. на суму 159 362,12 грн., №958 від 18.05.2012 р. на суму 85 630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 р. на суму 84 127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 р. на суму 137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 р. на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 р. на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 р. на суму 8 412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 р. на суму 10 365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 р. на суму 15 936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 р. на суму 8 563,00 грн., №1023 від 01.06.2012 р. на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 р. на суму 99 649,67 грн. У задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльність міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, що полягає у неповерненні публічному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошових коштів у розмірі 477 458,67 грн. відмовлено.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції погодився з доводами скаржника щодо неправомірності перерахування органом ДВС грошових коштів боржника на свій депозитний рахунок під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, задовольнивши скаргу в частині зобов'язання повернути вказані кошти боржнику. В частині визнання протиправною бездіяльність органу ДВС щодо повернення вказаних грошових коштів суд відмовив скаржнику, мотивуючи відмову тим, що приписи Закону України "Про виконавче провадження" та положення Інструкції про проведення виконавчих дій, не містять правової норми, яка б передбачала підстави для повернення перерахованих боржником коштів під час дії мораторію.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Мирутенко О.Л., судді Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 р. залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р. у даній справі, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." відмовити.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зазначаючи про неправильне застосування приписів Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", а також порушення норм процесуального права, а саме - статті 1212 Господарського процесуального кодексу України. Стосовно порушень норм матеріально права, скаржник посилається на ненадання судами належної правової оцінки тим положенням законодавства, якими передбачені випадки, на які не розповсюджується заборона на задоволення вимог кредиторів під час дії мораторію, а стосовно порушень норм процесуального права - посилається на неправомірне зобов'язання органу ДВС вчинити дії, які чинним законодавством не передбачені, встановивши при цьому відсутність неправомірності дій чи бездіяльності цього органу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011 р. у даній справі було задоволено позов приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист Закарпаття" кошти в сумі 104 891,61 грн.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом Закарпатської області було видано наказ № 5008/486/2011 від 27.07.2011 р., у зв'язку з пред'явленням до виконання якого міським відділом Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову від 04.08.2011 р.

05.09.2011 р. заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції було об'єднано у зведене виконавче провадження виконання рішень у справах господарського суду Закарпатської області № 5008/248/2011, № 5008/102/2011, № 5008/256/2011, №5008/258/2011, № 5008/486/2011, де боржником виступало публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття".

15.09.2011 р. начальником міського ВДВС Ужгородського МУЮ було винесено постанову № 9-898/11 про арешт коштів боржника - публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 р. у справі № 5008/1483/2011 було порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", якою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема, зупинено виконання боржником грошових зобов'язань до закінчення провадження у справі.

На підставі вказаної ухвали суду заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції 31.10.2011 р. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 5008/486/2011.

Судами встановлено, що після введення мораторію та зупинення виконавчого провадження публічним акціонерним товариством "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" було перераховано на депозитний рахунок міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції кошти на загальну суму 477 458,67 грн. згідно наступних платіжних доручень: № 954 від 18.05.2012 р. на суму 4 262,00 грн., № 955 від 18.05.2012 р. на суму 426,20 грн., №956 від 18.05.2012 р. на суму 159 362,12 грн., № 958 від 18.05.2012 р. на суму 85 630,00 грн., № 960 від 18.05.2012 р. на суму 84127,00 грн., № 963 від 18.05.2012 р. на суму 137,33 грн., № 964 від 18.05.2012 р. на суму 51,00 грн., № 965 від 18.05.2012 р. на суму 510,00 грн., № 961 від 21.05.2012 р. на суму 8 412,70 грн., № 962 від 21.05.2012 р. на суму 10 365,63 грн., № 957 від 21.05.2012 р. на суму 15 936,21 грн., № 959 від 21.05.2012 р. на суму 8 563,00 грн., №1023 від 01.06.2012 р. на суму 25,81 грн., № 1024 від 01.06.2012 р. на суму 99 649,67 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 р. провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" було припинено та припинено дію мораторію, вжитого ухвалою суду від 26.10.2011 р. у вказаній справі.

В подальшому, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.10.2012 р. у справі № 5008/977/2012 знов було порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані обставини стали підставою для звернення приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." зі скаргою на дії органу ДВС з посиланням на незаконність перерахування публічним акціонерним товариством "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" коштів на депозитний рахунок міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Задовольняючи скаргу приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." в частині зобов'язання міського ВДВС Ужгородського МУЮ повернути приватному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошові кошти, отримані згідно вищезазначених платіжних доручень, місцевий суд, позицію якого підтримав апеляційний суд, посилався, зокрема, на приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", зазначаючи про незаконність перерахування вказаних коштів з рахунків боржника під час дії мораторію та в межах зупиненого виконавчого провадження. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльність міського ВДВС Ужгородського МУЮ щодо повернення вказаних грошових коштів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", мотивуючи відмову тим, що приписи Закону України "Про виконавче провадження та положення Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, не містять правової норми, яка б передбачала підстави для повернення перерахованих боржником коштів під час дії мораторію.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, суперечливими, недостатньо обґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам, що ставляться процесуальним законодавством щодо розгляду господарськими судами заяв на дії органу ДВС, передбачених статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів статті 1212 Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає подані стягувачем, боржником або прокурором скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

При розгляді скарги на підставі статті 1212 Господарського процесуального кодексу України господарський суд в першу чергу перевіряє, які саме норми Закону України "Про виконавче провадження" Державною виконавчою службою (державним виконавцем) було порушено, і, дійшовши висновку про неправомірність дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби (державного виконавця), суд відповідно до положень Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган Державної виконавчої служби усунути допущені у виконавчому провадженні порушення або здійснити певні виконавчі дії.

Відтак, якщо судом встановлено, що з боку органу ДВС відсутні неправомірні дії чи бездіяльність під час виконавчого провадження, суд зобов'язаний відмовити у задоволенні скарги на дії чи бездіяльність органу ДВС.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду скарги приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." на бездіяльність міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, судом першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, було встановлено, що органом ДВС не вчинено жодних дій чи бездіяльності, які б не відповідали вимогам закону, тобто суди не дійшли висновку про неправомірність дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби (державного виконавця).

Однак, при цьому, суд прийняв рішення про зобов'язання міського ВДВС Ужгородського МУЮ вчинити дії, які полягали у поверненні приватному акціонерному товариству "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошових коштів з депозитного рахунку органу ДВС.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги, що жодним нормативно-правовим актом, зокрема, приписами Закону України "Про виконавче провадження" та положеннями Інструкції про вчинення виконавчих дій не передбачено правової норми про наявність у органу ДВС права не приймати кошти на свій депозитний рахунок з будь-яких підстав або зобов'язання органу ДВС повертати перераховані боржником кошти, що також підтверджував суд першої інстанції, мотивуючи відмову у задоволенні скарги приватного підприємства "Аміра Т.Ч.Ч.К." в частині визнання протиправною бездіяльність міського ВДВС Ужгородського МУЮ, вбачається, що рішення суду про зобов'язання органу ДВС вчинити вказані дії є таким, що суперечить Конституції України, оскільки судом зобов'язано посадову особу вчинити дії, які не передбачені чинним законодавством та виходять за межі її повноважень.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду скарги на бездіяльність органу ДВС було порушено норми процесуального права, колегія суддів, беручи до уваги доводи касаційної скарги, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки передбачені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області для прийняття відповідного рішення з врахуванням вказівок даної постанови та з огляду на приписи законодавства про виконавче провадження.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р. у справі № 5008/486/2011 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова