Постанова № 32207858, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 907/125/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Львівської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р.у справігосподарського суду Закарпатської областіза позовомпрокурора міста Ужгорода, м. УжгороддоУжгородської міської ради, м. Ужгородза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Ужгородського дочірнього підприємства туристсько-оздоровчого комплексу "Світанок" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", м. Ужгород, 2) Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист", м. Ужгород, 3) ОСОБА_4, с. Баранинці, Ужгородський район провизнання недійсними частково рішень за участю представників:

позивача: не з'явився,

прокуратури: Томчук М.О. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 01.08.2012р. № 000606),

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1-3: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Ужгорода звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання недійсними частково рішень Ужгородської міської ради №518 від 24.05.2012 р. щодо припинення приватному Закарпатському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" права постійного користування земельною ділянкою 0,1890 га по АДРЕСА_1 та № 520 від 24.05.2012 р. про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 площею 0,1890 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 з подальшою передачею її в оренду залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013 р. у справі № 907/125/13-г залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. з даної справи, позов залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані судові акти мотивовані тим, що прокурор не обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та постановою, заступник прокурора Львівської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.1997р. рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів "Про виділення та приватизацію земельних ділянок" № 161 вирішено надати Ужгородському готельному комплексу "Світанок" Закарпатського обласного дочірнього підприємства "Закарпаттуритс" в постійне користування земельну ділянку площею 1,65 га по АДРЕСА_1 в м. Ужгород з наступною видачею державного акта.

Пунктом 2.2. розпорядження міського голови "Про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" №27 від 29.01.1998 р. погоджено розміщення та діяльність Ужгородського готельного комплексу "Світанок" обласного дочірнього підприємства "Закарпаттурист" за адресою АДРЕСА_1.

В подальшому на підставі вказаного рішення, готельному комплексу "Світанок" ОДП "Закарпаттурист" 25.06.1998 р. видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №00003 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 201.

Згідно договору купівлі - продажу від 18.05.2011 р. Закарпатським обласним Закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" продано громадянину ОСОБА_4 10/100 частки будівель комплексу (будівель спального корпусу№3) в АДРЕСА_1 загальною площею 920,5 м.кв., яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,1890 га.

14.10.2011 р. головою правління Приватного Закарпатського обласного акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" ОСОБА_6 подано до Ужгородської міської ради заяву про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,1890 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

24.05.2012 р. Ужгородською міською радою прийнято рішення №518 "Про припинення права користування земельними ділянками", частиною 4 якого вирішено припинити Приватному Закарпатському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Закарпаттурист" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1890 га. по АДРЕСА_1. Вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЗК №0000, виданого 25.06.1998 р.

24.05.12 р. Ужгородська міська рада прийняла рішення №520, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1890 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 в м. Ужгород з подальшою передачею в оренду.

06.11.2012 р. на вимогу прокуратури міста Ужгород Державною інспекцією сільського господарства проведено перевірку законності прийняття Ужгородською міською радою вищевказаних рішень, за результатами якої перший заступник начальника інспекції 19.11.2012 р. звернувся з клопотанням до Ужгородського міського голови про приведення у відповідність до вимог чинного земельного законодавства вищевказаних рішень, у зв'язку з порушенням вимог ст. 120 ЗК України, а прокурор в свою чергу звернувся з даним позовом до господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках. Згідно ст. 36-1 даного Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень державних інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це у позовній заяві.

Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р.: державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п. 5 цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначається, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Прокуратурою міста у позовній заяві в обґрунтування порушення інтересів держави зазначено, що оскаржувані рішення Ужгородської міської ради прийняті з порушенням таких принципів земельного законодавства, установлених ст. 5 Земельноного кодексу України, як поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Також в позовній заяві зазначено, що оскаржуваними рішеннями щодо припинення землекористування та надання дозволу на розробку документації із землеустрою для подальшої передачі в оренду ОСОБА_4 порушено право власності територіальної громади на землі рекреаційного призначення, які вилученні з порушенням вимог законодавства, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земель рекреаційного призначення. Зокрема оскаржуваним рішенням зменшується площа земель рекреаційного призначення шляхом припинення права розпорядження, користування, володіння земельною ділянкою площею 0, 1424 га, що негативно вплине на охоронювані державою суспільні інтереси, у тому числі територіальної громади м. Ужгорода.

Прокурор доводить факт незаконного вилучення земельної ділянки з тих підстав що відповідно до ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. ДП ТОК "Світанок" згідно п.1.6. Статуту є підприємством - правонаступником філії Ужгородського туристичного-оздоровчого комплексу "Світанок" у всій сукупності прав та обов'язків, у тому числі прав землекористувача згідно Державного акту серії І-ЗК №000031 виданому 25.06.1998р. готельному комплексу "Світанок" ОДП "Закарпаттурист", відтак згоду ПАТ "Закарпаттурист" на вилучення земельної ділянки здійснила неналежна особа, тобто не землекористувач, що суперечить вимогам земельного законодавства.

Залишаючи позов прокурора без розгляду, господарський суд попередніх інстанцій виходив з того, що наявність факту порушення земельного законодавства з боку фізичної та юридичної особи недержавної форми власності у правовідносинах, що виникли між ними, не може свідчити про порушення інтересів держави, щодо захисту яких прокурор реалізує свої повноваження у силу положень Закону України "Про прокуратуру" та ст. 29 ГПК України, а відсутність органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах свідчить про недоведеність порушень інтересів держави у зазначених прокурором обставинах.

Однак з такими висновками суду попередніх інстанцій колегія не погоджується, оскільки вони суперечать наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, та зроблені без врахування того, що за твердженням прокурора порушення земельного законодавства допущені не з боку фізичної та юридичної особи недержавної форми власності, а з боку самої Ужгородської міськради, яка всупереч інтересам територіальної громади, держави передала землі рекреаційного призначення іншому суб'єкту господарювання, зменшивши фактично їх площу, що свідчить про правомірність звернення прокурора для захисту інтересів держави до господарського суду з даним позовом, у якому прокурор відповідно до вимог ст. 29 ГПК України виступає у статусі позивача.

За таких обставин, оскільки судом першої та апеляційної інстанції неналежним чином досліджено обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, висновок судів про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, колегія визнає таким, що підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2013р. у справі №907/125/13-г скасувати.

Справу направити до господарського суду Закарпатської області для розгляду.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко