Рішення № 32203380, 21.12.2011, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1080/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді Кононенко О.М.

при секретарі: Кудлач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ПАТ «Юнікон»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа за позовом ПАТ «Юнікон»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу. В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством „Юнікон" і фізичною особою ОСОБА_1 26 червня 2009 року було укладено Договір надання послуг зберігання №25/06/КВМ за умовами якого позивач прийняв на зберігання цеглину будівельну за заставною вартістю 134396,64 грн., що підтверджується актами прийому-передання на відповідальне зберігання від №1/КВМ від 09.07.2009 року, №00000089 від 30.07.2009 року. У подальшому відповідач забрав частину цеглини, а саме забрав товар на суму 17663,56 грн., що підтверджується актами зняття з відповідального зберігання №00000113 від 14.11.2009 року, №00000114 від 18.11.2009 року, №00000115 від 29.12.2009 року. Таким чином, на зберіганні у позивача залишається цеглина будівельна на суму 116733,08 грн. Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг зберігання товару на відкритому складському майданчику складає із розрахунку 3,00 грн. за 1 кв.м., у тому числі ПДВ 20%, за кожний календарний місяць зберігання що складає 360 грн., у тому числі ПДВ, в календарний місць. За неповний місяць зберігання оплата здійснюється як за повний. Згідно до пункту 3.3. Договору, поклажодавець оплачує послуги зберігача з відповідального компенсацію витрат зберігача щомісячно не пізніше за п'ять банківських днів наступних за останнім днем календарного місяця на підставі виставлених рахунків-фактур зберігача шляхом внесення грошових коштів до каси зберігача. За положеннями п.2.5. Договору -Поклажодавець зобов'язався зняти із зберігання весь Товар не пізніше за закінчення терміну дії цього Договору. Відповідно до п. 8.1. Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2009 року, підписаної сторонами договору) договір діяв по 31.03.2010 року. Строк Договору закінчився, однак відповідач не зняв зі зберігання товар, що знаходиться на зберіганні позивача, та неоплатив послуги, надані позивачем в період з березня 2010 року по червень 2010 року. Відповідачу були виставлені рахунки-фактури для оплати наданих послуг, однак оплату за послуги відповідач не здійснив. На даний час заборгованість відповідача перед позивачем складає 1440 грн. із розрахунку 360 грн. х 4 місяці = 1440 грн. Предявлена на адресу відповідача претензія №372 від 24.0б.2010 року на суму 48133,24 грн., залишена без відповіді.

Відповідно до п.4.6. Договору в разі прострочення оплати послуг зберігання більш одного календарного місяця, Поклажодавець сплачує Охоронцеві штраф у розмірі 20% заставної вартості Товару, що знаходиться на зберіганні на момент початку прострочення.

Прострочення оплати послуг за березень-червень 2010 року склало більше ніж один календарний місяць. Заставна вартість Товару, що знаходиться на зберіганні в період прострочення, складала 116733,08 грн. Таким чином, штраф, належний до стягнення з відповідача, за прострочення оплати складає 23346,62 грн. із розрахунку 116733,08 грн. х 20%=23346,62 грн.

За умовами п.4.7. Договору, якщо поклажодавець не зніме з відповідального зберігання Товар протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня припинення Договору, Поклажодавець сплачує Зберігачу штраф у розмірі 20% заставної вартості Товару, що знаходиться на зберіганні на момент припинення договору.

Заставна вартість Товару, що знаходиться на зберіганні на момент припинення Договору, складала 116733,08 грн. Відповідач не зняв Товар із зберігання після закінчення терміну дії Договору 31.03.2010 року. Таким чином, штраф, належний до стягнення з Відповідача, за невиконання зобов'язань по зняттю товару із зберігання в розмірі складає 23346,62 грн. із розрахунку 116733,08 грн. х 20%=23346,62 грн.

Відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості за послуги, надані позивачем в період з березня 2010 року по червень 2010 року, в розмірі 1440 грн., штраф за прострочення оплати в розмірі 23346,62 грн., штраф за невиконання зобов'язань по зняттю товару із зберігання в розмірі 23346,62 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за послуги та штрафи, всього 48 133, 24 грн. ( 1440 грн. + 23346,62 грн. + 23346,62 грн.= 48133,24 грн.).

Позивач надав 12 жовтня 2011 року письмові пояснення позову, де вказав, що відповідач під час розгляду справи погасив заборгованість за період зберігання за період з березня 2010 року по червень 2010 року, всього 1440 грн. та судові витрати.

21.12.2011 року позивач уточнив свої вимоги, зменшив їх та просив стягнути з відповідача тільки суму штрафу за прострочення оплати в розмірі 23346,62 грн. , та штраф за не зняття товару із зберігання у розмірі 23346,62 грн., всього просив стягнути на їх користь 46 693, 24 грн.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, уточнені вимоги підтримує в повному обсязі, на винесення заочного рішення згодна.

Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики суду не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладання розгляду справи не направив. Зі згоди представника позивача суд ухвалив заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно положень ч.ч.1,3 ст.946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

У судовому засідання встановлено, що між Приватним акціонерним товариством „Юнікон" і фізичною особою ОСОБА_1 26 червня 2009 року було укладено Договір надання послуг зберігання №25/06/КВМ (а.с.6-12). Факт прийняття товару, будівельної цегли, за заставною вартістю 134396,64 грн. підтверджується актами прийому-передання на відповідальне зберігання від №1/КВМ від 09.07.2009 року, №00000089 від 30.07.2009 року (а.с.13,14). Відповідач забрав частину цеглини, а саме на суму 17663,56 грн., що підтверджується актами зняття з відповідального зберігання №00000113 від 14.11.2009 року, №00000114 від 18.11.2009 року та актом №00000115 від 29.12.2009 року (а.с.15,16,17).

24.06.2010 року на адресу відповідача позивачем направлена претензія про сплату заборгованості за зберігання товару у сумі 1440 грн. за період з березня-червня 2010 рік та штраф за просрочку оплати послуг у розмірі - 23346,62 грн. та штраф за невиконання зобовязань за зняття товару зі зберігання 23346,62 грн., а всього 48133,24грн.( а.с.22).

За довідками позивача від 11.10 2011 року станом на 11.10.2011 року відповідачем сплачена заборгованість за зберігання у сумі 1440 грн. та судові витрати у сумі 601, 34 грн. та на зберіганні у позивача залишилася будівельна цегла у кількості 59620 грн. на суму 95 229, 63 грн. ( а.с.64-65).

За приписами ст.ст.11, 60 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. ст. 526, 599 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 3.3 Договору Оплату послуг за зберігання товару компенсацію витрат Зберігача у відповідності до п. 3.2 даного Договору, Поклажодавець здійснює щомісячно не пізніше пяти банківських днів наступних за останнім днем календарного місяця на підставі розрахунків-фактур Зберігача шляхом внесення готівки грошових коштів в касу Зберігача (а.с.7).

Відповідно до п.4.6 зазначеного вище Договору між сторонами, у разі якщо просрочка по сплаті послуг за зберігання продовжується більш, як один календарний місяць, Поклажодавець сплачує Зберігачу штраф у розмірі 20% заставної вартості Товару, що знаходиться на зберіганні на момент початку просрочки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про просрочку відповідачем сплати за зберігання товару більш, як один місяць, оскільки заборгованість за зберігання товару відповідачем 1440 грн. була сплачена після подання позову до суду, а тому вимоги позивача щодо сплати штрафу згідно умов п. 4.6 Договору підлягають частковому задоволенню із розрахунку 20 % вартості товару що знаходиться на зберіганні на момент початку просрочки у розмірі 95 229, 63 грн., що підтверджується довідкою позивача ( а.с. 65), та що складає суму 19045,93грн.( 95 229, 63 грн. х 20% = 19045,93грн.).

Відповідно до положень ч.3 ст.552 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин. Тому, керуючись зазначеними положеннями закону та враховуючи обставини справи, а саме те, що розмір штрафу значно перевищує розмір збитків, і відповідач вже сплатив суму заборгованості за зберігання в розмірі 1440 грн., суд вважає можливим застосувати зазначену норму закону, і зменшити розмір штрафу до 1440 грн., а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу за просрочку по сплаті послуг за зберігання у сумі 1440 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу за незняття з відповідального зберігання товару у розмірі 23346,62 грн., то в цій частині вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, відповідного належного розрахунку штрафу згідно умов п. 4.7 Договору, що унеможливлює встановити його фактичний розмір на відповідний період.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 599, 611, 936, 946 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 80, 88, ч.2 ст.197, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Юнікон»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( инд. Номер НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон»( код ЄДРПОУ 23647276), суму штрафу за просрочку сплати послуг за зберігання товару у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Кононенко