Ухвала суду № 32195484, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/101/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "2 К ІМПЕКС" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "2 К ІМПЕКС" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "2 К ІМПЕКС" (далі - ТОВ"2 К ІМПЕКС") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012 №0002742220, №0002752220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "2 К ІМПЕКС" з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по правовідносинах з ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Укртехномас-Сервіс» та ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 05.12.2012 №5643/22-222-33345976.

Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ "2 К ІМПЕКС":

- п.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», ТОВ «Укртехномас-Сервіс» та ТОВ «Леміш Груп» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012;

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 809521,00 грн., у тому числі за січень 2010 р. на суму 11016,00 грн., за лютий 2010 р. на суму 6170,00 грн., за березень 2010 р. на суму 48163,00 грн., за квітень 2010 р. на суму 39169,00 грн., за травень 2010 р. на суму 50395,00 грн., за червень 2010 р. на суму 57944,00 грн., за липень 2010 р. на суму 45553,00 грн., за серпень 2010 р. на суму 54415,00 грн., за вересень 2010 р. на суму 49255,00 грн., за жовтень 2010 р. на суму 70349,00 грн., за листопад 2010 р. на суму 78629,00 грн., за грудень 2010 р. на суму 92600,00 грн., за травень 2011 р. на суму 80716,00 грн., за червень 2011 р. на суму 54068,00 грн., за липень 2011 р. на суму 71079,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 060 276,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. на суму 106628,00 грн., за 2 квартал 2010 р. на суму 299893,00 грн., за 3 квартал 2010 р. на суму 495000,00 грн., за 2010 р. на суму 823 533,00 грн., за 2 квартал 2011 р. на суму 155 001,00 грн., за 3 квартал 2011 р. на суму 236 743,00 грн.

На підставі акту перевірки, 18.12.2012 ДПІ у Дніпровському районі прийняті податкові повідомлення-рішення №0002742220, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 060 276,00 грн. за основним платежем та 205883,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0002752220, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 809521,00 грн. за основним платежем та 168686,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за №168/97-ВР (чинного на момент формування позивачем податкового кредиту), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього ж пункту Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.1 статті 5 цього Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи зі змісту пункту 1.32 ст. 1 цього Закону, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до матеріалів справи, 1 січня 2010 року між ТОВ « 2 К ІМПЕКС» та ТОВ «Леміш Груп», від імені якого діяв ОСОБА_3, було укладено договір №010110, відповідно до умов якого ТОВ «Леміш Груп» (виконавець) приймає на себе зобов'язання по наданню ТОВ « 2 К ІМПЕКС» (замовник) послуг щодо передпродажної підготовки товарів, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити належним чином надані йому послуги. Замовник передає виконавцю товар: м'ясо яловичина охолоджена, імпортованого замовником із США. Виконавець проводить обвалку, сортування, фасування, пакування у вакуумну упаковку. Передача замовником товару, м'ясо яловичина охолоджена, виконавцю для проведення виконавцем обвалки, сортування та вакуумної упаковки товару оформлюється замовником видатковою та податковою накладними. Товар передасться виконавцю по собівартості. Передача виконавцем товару замовнику для подальшої його реалізації покупцям оформлюється виконавцем видатковою та податковою накладними. Виконавцем товар замовнику передається по найменуванням та цінам, сформованим після обвалки, сортування, фасування та пакування товару.

Також, позивачем укладено ідентичний договір від 1 серпня 2010 року №010810 з ТОВ «Укртехномас-Сервіс», від імені якого діяв ОСОБА_4

Здійснення вказаних правочинів не підтверджено належними первинними документами, а саме позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, які не містять жодного посилання на прізвище та ініціали осіб, якими їх було підписано. Інших документів, які б могли підтвердити товарність таких правочинів, зокрема акту виконаних робіт, документів щодо транспортування товарів, місця передачі товару та документів, осіб, якими така передача здійснювалась, транспортування та отримання товару, місця його обробки, пакування, засобів перевезення та інших доказів реального здійснення господарських операцій, позивачем суду не надано.

При цьому, зазначений акт перевірки містить посилання на те, що позивачем не було надано до перевірки первинні фінансово - господарські документи з питань взаємовідносин з ТОВ "Укртехномас-Сервіс" та ТОВ "Леміш Груп".

Відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Крім того, статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту прийняття рішення позивачем не було надано документів, на відсутність яких відповідач посилався в акті перевірки. Жодних посилань на неможливість їх надання позивачем також не наводилося ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи.

При цьому, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2012 ОСОБА_3 (який діяв від імені ТОВ «Леміш Груп») було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_3, в травні 2009 p., на прохання осіб, за грошову винагороду погодився зареєструвати в органах державної влади на своє їм'я суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Леміш Груп».

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2012 встановлено, що ОСОБА_4 (який діяв від імені ТОВ "Укртехномас-Сервіс") у травні-червні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив злочин, передбачений статтею 205 Кримінального кодексу України. Зазначена постанова містить посилання на те, що створення ТОВ "Укртехномас-Сервіс" мало на меті складання фіктивних господарських угод та інших фіктивних первинних документів, в результаті якої державі була спричинена велика матеріальна шкода.

Таким чином, правочини позивача з ТОВ «Леміш Груп» та з ТОВ "Укртехномас-Сервіс" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому вказані послуги не відносяться до складу валових витрат та не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Також, 01 травня 2011 року між позивачем та ТОВ «ВСТК», від імені якого діяв ОСОБА_5 укладено договір №010511, відповідно до умов якого ТОВ «ВСТК» (виконавепь) приймає на себе зобов'язання по наданню ТОВ « 2 К ІМПЕКС» (замовник) послуг щодо передпродажної підготовки товарів та інформаційно-консультаційних послуг.

ТОВ «ВСТК» 26 липня 2011 року листом №001 повідомило ТОВ « 2 К ІМПЕКС» про передачу прав вимоги, згідно яких обов'язки ТОВ «ВСТК» буде виконувати ТОВ «Гражданпромспецпроект». Сторони взаємних претензій не мали. 01 липня 2011 року між ТОВ « 2 К ІМПЕКС» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», від імені якого діяв ОСОБА_6, укладено договір №010711, відповідно до умов якого, ТОВ «Гражданпромспецпроект» (виконавець) приймає на себе зобов'язання по наданню ТОВ « 2 К ІМПЕКС» (замовник) послуг щодо передпродажної підготовки товарів та інформаційно-консультаційних послуг.

Проте, позивачем не надані належні докази надання та отримання інформаційно-консультаційних послуг, відсутній перелік та вартість послуг, крім того доцільність та наявність економічного ефекту від операцій з отримання вказаних послуг позивачем також належним чином не обґрунтовано з урахуванням їх значної вартості, а тому вказані консультаційні послуги не відносяться до складу валових витрат та не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012 №0002742220, №0002752220.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні аозову, а тому апеляційну скаргу ТОВ"2 К ІМПЕКС" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "2 К ІМПЕКС" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.