Рішення № 32189242, 25.06.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари № справи 361/2207/13-ц

№ провадження 2/361/1160/13

25.06.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Білик Г.О.

при секретарі Наумець І.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ним права особистої власності на квартиру АДРЕСА_1.

Свій позов обґрунтовує тим, що вищевказану квартиру АДРЕСА_1 відповідно до рішення № 1944 Броварської міської ради народних депутатів від 19.06.1990 року було надано члену житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» ОСОБА_2, яка доводиться матір'ю позивачу, на склад сім'ї з двох чоловік. Квартира була придбана за кошти ОСОБА_2, так як остання, як член ЖБК «Молодіжний» в 1989 році отримала ссуду на будівництво спірної кооперативної квартири в сумі 9 033 руб. 00 коп., особисто виплатила пайовий внесок за вказану квартиру в сумі 10 323 рубля 78 копійок (в цінах 1990 року) у серпні 1992 року.

В 1990 році виконавчим комітетом Броварської міської ради виданий ордер на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_2 на сім'ю з двох осіб, згодом в 1995 році ОСОБА_2 згідно ордеру на житлове приміщення обміняла спірну квартиру на хвартиру АДРЕСА_2.

05 травня 1995 року ОСОБА_2 згідно ордеру на житлове приміщення № 761 (обмінний) від 05 травня 1995 року/обміняла вищезазначену квартиру АДРЕСА_2.

22 жовтня 1996 року рішенням № 256 виконкому Броварської міської ради позивачу передано у власність квартиру АДРЕСА_1.

Як стверджує в тексті позову ОСОБА_1, пай на квартиру не вносився зі спільних коштів подружжя у період його сумісного проживання з ОСОБА_3, як подружжям, тому він не є спільною власністю подружжя, а відтак спірна квартира придбана за особисті кошти позивача та належить йому особисто.

В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представник позивача пояснила, що про порушення права позивача як власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 дізнався в червні 2012 року після того як його колишня дружина ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про поділ майна набутого в шлюбі, а відтак даний позов подано до суду в межах трирічного строку звернення до суду відповідно ч.2 ст. 72 СК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'являлась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити в зв'язку зі спливом строку позовної давності, так як шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний більше ніж три роки тому.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала щодо його задоволення, суду пояснила, що вона працювала на заводі БЗП бригадиром, вступила в члени ЖБК «Молодіжний», де нею за особисті кошти була придбана спірна квартира, на яку в 1990 році вона отримала ордер на двох чоловік, на себе та молодшого сина ОСОБА_5, згодом шляхом обміну вона та молодший син переїхали в квартиру АДРЕСА_2, а старший син ОСОБА_1, якому вона за особисті кошти придбала квартиру, разом з сім'єю переїхав проживати в спірну квартиру.

Свідок ОСОБА_6, допитаний на стороні позивача, який доводиться батьком позивачу, суду пояснив, що спірну кооперативну квартиру виплачувала для сина його колишня дружина ОСОБА_2 за свої особисті кошти.

Свідок ОСОБА_2, допитаний на стороні позивача, який доводиться чоловіком відповідачу ОСОБА_2 суду пояснив, що його дружина стояла в черзі на кооперативну квартиру від заводу БЗП, яку отримала, пай виплатила особисто за свої кошти та подарувала синові.

Допитана в судовому засіданні на стороні відповідача ОСОБА_3 свідок ОСОБА_7 ( матір відповідача) пояснила суду, що нею з чоловіком були подаровані на весілля кошти, подружжю в сумі 12 тис. руб. а також грошові кошти в сумі 4 тис. рублів на перший внесок виплати за спірну квартиру та пояснила, що також додатково надавали кошти на ремонт квартири в сумі 800 рублів.

Суд вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 повно і всебічно з'ясувавши обставини в справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 є матір'ю позивача.

Позивач ОСОБА_1 з 13 лютого 1988 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, який було розірвано 08 липня 2009 року ( а.с. 6).

Відповідно свідоцтва за № 256 від 21 січня 2003 року, що видане виконкомом Броварської міської ради, право приватної власності на двохкімнатну кооперативну квартиру в ЖБК «Молодіжний» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема архівного витягу від 08 серпня 2012 року за № 05-07/49 члену ЖБК «Молодіжний» ОСОБА_2 видано ордер на заселення двохкімнатної квартири, житловою площею 31,7 кв.м., на сім'ю з двох осіб за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Броварської міської ради народних депутатів № 1944 від 19 червня 1990 року ( а.с.7).

Згідно довідки №91 від 14 листопада 2011 року ( а.с.8 ) встановлено, що ОСОБА_2 дійсно була членом ЖБК «Молодіжний», пайовий внесок за квартиру повністю нею виплачений в серпні 1992 року в сумі 10 323 рублів 78 коп. ( в цінах 1990 року).

ОСОБА_2, будучи членом вказаного кооперативу в 1989 році отримала ссуду на будівництво спірної кооперативної квартири в сумі 9 033 руб. 00 коп., особисто виплатила пайовий внесок за вказану квартиру в сумі 10 323 руб. 78 коп., в тому числі вступний внесок 3 100 руб. Вказані грошові кошти вносились нею особисто через ощадну касу.

В 1990 році виконавчим комітетом Броварської міської ради виданий ордер на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_2 на сім'ю з двох осіб.

05 травня 1995 року ОСОБА_2 згідно ордеру на житлове приміщення № 761 (обмінний) від 05 травня 1995 року обміняла вищезазначену квартиру на квартиру АДРЕСА_2.

22 жовтня 1996 року рішенням № 256 виконкому Броварської міської ради позивачу передано у власність квартиру АДРЕСА_1.

Факт особистого внесення ОСОБА_2 пайових внесків за спірну квартиру підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_2

Таким чином судом встановлено, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана за кошти матері позивача ОСОБА_2.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що кооперативна квартира АДРЕСА_1 була придбана не за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а за особисті кошти матері позивача, а відтак є особистим майном ОСОБА_1

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 08 липня 2009 року, про порушення права позивача як власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 дізнався в червні 2012 року після подання ОСОБА_3 до суду позову про поділ майна набутого в шлюбі - вищевказаної спірної квартири.

Відповідно ч.2 ст. 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права власності.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що з даним позовом позивач звернувся до суду 11 березня 2013 року, тобто в межах визначеного законодавством трирічного строку позовної давності.

Відповідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті підстави, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 146 Житлового кодексу поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

Відповідно до підпункту а) ч. 1 ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9, пай повинен бути внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок подарованих подружжю коштів, або отриманих ним у позичку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В ході розгляду справи судом достовірно встановлена та обставина, що спірна кооперативна квартира була отримана та виплачена матір'ю позивача ОСОБА_2

Належних і допустимих доказів на підтвердження заперечень позовних вимог ні відповідачем ОСОБА_3, ні її представником ОСОБА_4 до суду надано не було, твердження в частині того, що спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя не підтверджені в ході розгляду справи та спростовані поясненнями свідків, допитаних на стороні позивача.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що кооперативна квартира АДРЕСА_1 була придбана не за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а відтак є особистим майном позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.57 СК України, ст.ст. 251, 253, 257, ч.5 ст.267, 392 ЦК України, ст.ст.57, 60, 213 - 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г. О. Білик