Постанова № 32187112, 04.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.07.2013 р. справа №913/1024/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська», смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область на рішення господарського суду Луганської областівід07.05.2013 рокуу справі№ 913/1024/13 (суддя Голенко І.П.)за позовомДержавного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське», смт. Ювілейне, м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика Луганська», смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська областьпро стягнення 148 242грн. 00коп. ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське», смт. Ювілейне, м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика Луганська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області заборгованості у розмірі 148 242 грн. 00 коп., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами № 3 від 01.01.2009 року, № 43 від 04.01.2011 року, № 03 від 03.01.2012 року про надання послуг.

Господарський суд Луганської області рішенням від 07.05.2013 року у справі № 913/1024/13 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика Луганська», смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2013 року у справі № 913/1024/13 скасувати.

Уточнень апеляційних вимог від заявника апеляційної скарги не надходило.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

На думку заявника скарги позивачем пропущений строк позовної давності щодо пред'явлення боргу у сумі 5 167грн.20коп., якій виник за договором № 3 від 01.01.2009 року, у зв'язку з не оплатою рахунку № 35 від 31.03.2010 року, тому вважає підлягаючою до стягнення суму 143 074грн.80коп.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вищевказаних представників за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Представник позивача у відзиві № 1/03-976 від 19.06.2013 року повідомив, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2013 року у справі № 913/1024/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Державним підприємством «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» (виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» (замовник) 01.01.2009 року укладено договір № 3 про надання послуг.

Витяг зі статуту відповідача, витяги з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 339701 від 27.05.2010 року, № 339590 від 07.05.2013 року свідчать про те, що Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» є юридичною особою із новим найменуванням в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» та зміною найменування Закритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська».

04.01.2011 року між ДП «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» (виконавець) та ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» укладено договір № 43 про надання послуг.

03.01.2012 року між ДП «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» (виконавець) та ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» укладено договір № 03 про надання послуг.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вищевказаних договорів виконавець зобов'язувався надавати послуги банного комплексу працівникам ЗАТ ГЗФ «Луганська», а замовник - своєчасно здійснювати оплату за надані послуги у строки та на умовах передбачених договорами.

Замовник здійснює оплату за надані послуги щомісячно протягом 10 днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування плати за надані послуги. Вартість послуг визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною договорів (п.п.2.1 - 2.3 п.2 договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначених договорів, позивачем надані послуги обумовлені вищевказаними договорами про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (наданих послуг).

За договором № 3 від 01.01.2009 року надані послуги на суму 41379грн.60 коп., про що свідчать акти № 2/1 від 31.03.2010 на суму 5167,20 грн., № 2/1 від 30.04.2010 на суму 4023,60 грн., № 2/1 від 31.05.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 30.06.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 31.07.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 31.08.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 3 0.09.2010 на суму 4023,60грн., акт № 2/1 від 29.10.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 30.11.2010 на суму 4023,60 грн., акт № 2/1 від 31.12.2010 на суму 4023,60 грн.

Позивачем для оплати наданих за договором № 3 від 01.01.2009 року послуг виставлені відповідачеві рахунки-фактури № 35 від 31.03.2010, № 51 від 30.04.2010, №66 від 31.05.2010, №80 від 30.06.2010, № 95 від 31.07.2010, № 111 від 31.08.2010, № 126 від 30.09.2010, № 140 від 29.10.2010, № 155 від 30.11.2010, № 170 від 31.12.2010 року.

За договором № 43 від 04.01.2011 року позивачем відповідачеві надані послуги на суму 51 350 грн. 40 коп., про що свідчать акти виконаних робіт (наданих послуг) № 2/1 від 31.01.2011 на суму 4023,60грн., № 2/1 від 28.02.2011року на суму 4534,80грн., №2/1 від 31.03.2011 на суму 4279,20грн., № 2/1 від 30.04.2011 на суму 4279, 20 грн., № 2/1 від 31.05.2011 на суму 4279, 20 грн., № 2/1 від 30.06.2011 на суму 4279, 20 грн., № 2/1 від 29.07.2011 на суму 4279, 20 грн., № 2/1 від 31.08.2011 на суму 4279, 20 грн., № 2/1 від 30.09.2011 на суму 4279,20 грн., № 2/1 від 31.10.2011 на суму 4279,20 грн., №2/1 від 30.11.2011 на суму 4279,20 грн., № 2/1 від 30.12.2011 на суму 4279,20 грн.

Виставлені рахунки-фактури №2 від 31.01.2011, № 17 від 28.02.2011, № 30 від 31.03.2011, № 44 від 30.04.2011, № 58 від 31.05.2011, № 75 від 30.06.2011, № 88 від 29.07.2011, № 101 від 31.08.2011, № 115 від 30.09.2011, № 131 від 31.10.2011, № 143 від 30.11.2011, № 158 від 30.12.2011.

За договором № 03 від 03.01.2012 року позивачем відповідачеві надані послуги на суму 55512 грн. 00 коп., про що свідчать акти виконаних робіт (наданих послуг) № 2/1 від 31.01.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 29.02.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 30.03.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 28.04.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 31.05.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 29.06.2012 на суму 4446,00 грн., № 2/1 від 31.07.2012 на суму 4446,00грн., № 2/1 від 31.08.2012 на суму 4878,00 грн., № 2/1 від 30.09.2012 на суму 4878,00грн., №2/1 від 31.10.2012 на суму 4878,00 грн., № 2/1 від 30.11.2012 на суму 4878,00грн., № 2/1 від 31.12.2012 на суму 4878, 00 грн.

Виставлені рахунки-фактури № 2 від 31.01.2012, № 16 від 29.02.2012, № 29 від 30.03.2012, № 42 від 28.04.2012, № 56 від 31.05.2012, № 69 від 29.06.2012, № 83 від 31.07.2012, № 98 від 31.08.2012, № 114 від 30.09.2012, № 130 від 31.10.2012, № 141 від 30.11.2012, № 153 від 31.12.2012.

Всього позивачем відповідачеві надані послуги на суму 148242грн.00коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач направив відповідачеві претензію № 1/03-195 від 04.02.13 про сплату заборгованості за договорами №3 від 01.01.2009, №43 від 04.01.2011, № 03 від 03.01.2012 у розмірі 148 242грн.00коп., яка залишена без відповіді та без виконання.

На момент вирішення господарським судом спору по суті, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо розрахунку за надані послуги у сумі 148 242 грн.00коп.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договорами виконав, а відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг у сумі 148242грн.00коп., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 148 242 грн. 00 коп. по оплаті наданих послуг, за умовами договорів №3 від 01.01.2009 року, №43 від 04.01.2011 року, № 03 від 03.01.2012 року.

Доводи заявника скарги про пропуск позивачем строку позовної давності щодо пред'явлення боргу у сумі 5 167грн.20коп., якій виник за договором № 3 від 01.01.2009 року, по рахунку № 35 від 31.03.2010року не підтверджені матеріалами справи.

Так, за приписами статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В акті звірки розрахунків від 10.12.2012 року, якій підписаний сторонами, підтверджена заборгованість відповідача в тому числі і за договором № 3 від 01.01.2009 року у сумі 41 379грн. 60коп., до якого входить сума 5167грн.20коп., пред'явлена за рахунком-фактурою № 35 від 31.03.2010 року, тобто акт звірки є доказом переривання строку позовної давності.

Крім того, відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи сторонами, під час розгляду справи у суді першої інстанції, не заявлялись вимоги щодо застосування судом строку позовної давності.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2013 року у справі № 913/1024/13 про задоволення позовних вимог в пред'явленій до стягнення сумі 148 242 грн. 00коп. є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська», смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2013 року у справі № 913/1024/13 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Луганської області 5 - ДАГС