Рішення № 32185177, 26.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/1076/13 Головуючий 1-інстанції - Іващенко С.О.

Справа № 2033/7973/12 Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - кредитні РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсним договору поруки,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року звернувся з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором № 76/2007 від 30 травня 2007 року в розмірі 2639607,11 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 2039227 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами за період з 01 червня 2008 року по 31 липня 2008 року в розмірі 345,55 грн.; суми штрафу в розмірі 600 000 грн. за невиконання прийнятих зобов'язань; суми штрафу за недоотримання строків сплати нарахованих процентів в розмірі 34,56 грн. Стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами за період з 01 червня 2008 року по 31 липня 2008 року за кредитним договором № 76/2007 від 30 травня 2007 року в розмірі 345,55 грн.

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір поруки № 64-706-П від 30 травня 2007 року та стягнути на її користь судові витрати.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2012 року позов ПАТ «Мегабанк» задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість у розмірі 2639261,56 грн., що складається з суми несплаченого кредиту у розмірі 2039227 грн.; суми штрафу у розмірі 600 000 грн. та суми штрафу за недотримання строків сплати нарахованих процентів, у розмірі 34, 56 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Мегабанк» суму несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 345,55 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Мегабанк» судові витрати, сплачені ним при подачі позовної заяви, а саме: судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати як незаконне та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Мегабанк» відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом порушені норми матеріального і процесуального права і взагалі не враховані обставини і докази, на які він посилався, не надана їм оцінка, а врахована лише позиція позивача.

Вказує, що позивачем не надано до суду письмових доказів, а саме з якого моменту настало порушення основного зобов'язання, а додана тільки копія вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором, але позивач не надав доказів про отримання ним цієї вимоги.

Вважає, що, оскільки він не отримував вимоги позивача щодо погашення основного зобов'язання, то позивачем був пропущений строк, протягом якого він мав право звернутися до нього, як поручителя ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» з вимогою погасити зобов'язання за кредитним договором.

Таким чином, не має правових підстав для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та у задоволенні позову має бути відмовлено.

Крім того, стягнення заборгованості з поручителів за кредитним договором передчасне, оскільки кредитор - ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» знаходиться в процедурі санації, а вимоги кредитора - ПАТ «Мегабанк» будуть задоволенні у вказаній процедурі.

Зазначає, що суд, відкривши провадження у справі, порушив правила територіальної підсудності, оскільки позивач повинен був подати позов до Київського районного суду міста Харкова: за місцем виконання кредитного договору, яким є вул. Артема, 30 у місті Харкові. Грошові кошти, які кредитор заборгував перед Банком, він може сплатити тільки безпосередньо в установі ПАТ «Мегабанк» за вищевказаною адресою.

Вказує, що суд також неправомірно прийняв позовну заяву у своє провадження, оскільки ні він, ні ОСОБА_4, які є основними поручителями за кредитним договором, мають нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, не зареєстровані та території Фрунзенського району міста Харкова.

Позивач, в особі представника за довіреністю, на апеляційну скаргу подав заперечення, в яких просить про її відхилення і залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Іншими відповідачами та третьою особою рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що рішення районного суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 30.05.2007 року між ВАТ ( нині ПАТ) «Мегабанк» та ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод" був укладений кредитний договір № 76/2007, за умовами якого позивач надав ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод" (позичальнику) кредит в сумі 2 400 000 грн. строком до 29.05.2008 р. зі сплатою 17,8% річних.

У той же день для забезпечення виконання ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод" зобов'язань за цим кредитним договором між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 64-705-П., а також договір поруки № 64-706-П від між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_4, які відповідали перед позивачем за порушення зобов'язань позичальником як солідарні боржники у тому ж обсязі, що й позивальник, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів по ньому, неустойки та відшкодування збитків.

04.06.2007 року між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки за № 64-706-П/1, згідно якого останній відповідає перед позивачем за виконання позичальником частини його зобов'язань, а саме за сплату нарахованих процентів згідно з умовами кредитного договору за період з 01.06.2008 р. до 31.07.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України за порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки позичальником умови договору з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не були виконані, відповідно до умов договору поруки 05.08.2008 року кредитор направив на адресу ОСОБА_3 як поручителя вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 30.05.2007 року ( а.с.58,59 т.2), яка не була ним виконана.

Відповідно до ч.1 ст.113 ЦПК України позови декількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред»являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

При цьому закон не зобов»язує позивача здійснювати вибір суду залежно від об»єму заявлених до кожного з відповідачів вимог, тому позивач правомірно звернувся до Фрунзенського районного суду міста Харкова: за місцем проживання відповідача ОСОБА_5

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2008 року задоволено позов ВАТ «Мегабанк» до ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 640 200 грн., і це рішення набрало законної сили. За цим рішенням виданий судовий наказ № 47\157-08 від 08.07.2008 року та відкрито зведене виконавче провадження.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2008 р. по справі № Б-39\190-08 порушено провадження у справі про визнання ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» банкрутом.

Суду апеляційної інстанції надані ухвала господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 року по справі № Б-39/02-09 за заявою ТОВ «ТД ІТРЗ» до ВАТ « Ізюмський тепловозоремонтний завод» м.Ізюм про визнання банкрутом, якою визнані вимоги ПАТ «Мегабанк» в сумі 2642161,29 грн., з яких 600000,00 грн. неустойки, які забезпечені заставою та документи, які свідчать про реалізацію заставного майна Ізюмського тепловозоремонтного заводу ( а.с.173-195 т.2)

Проте, представник позивача стверджує, що на день розгляду справи в апеляційній інстанції ПАТ «Мегабанк» не одержав від виконання вищевказаного рішення, від реалізації заставного майна від боржника або від будь-кого з солідарних боржників погашення заборгованості за кредитним договором повністю або частково.

Представниками відповідача ОСОБА_3 та ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» ці твердження не спростовані, тому доводи апеляційної скарги про можливість задоволення вимог кредитора за рахунок реалізації заставного майна є припущеннями і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судова колегія доходить висновку, що рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог ПАТ « Мегабанк» до ОСОБА_3 не підлягає скасуванню чи зміні з мотивів, наведених в його апеляційній скарзі.

Проте, вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат суд першої інстанції припустився помилки, оскільки стягнув з відповідачів понесені позивачем судові витрати у солідарному порядку, що суперечить вимогам ст.88 ЦПК України, згідно яким такі стягнення здійснюються в дольовому порядку. У зв»язку з наведеним рішення в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2012 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (вул.Артема,30 місто Харків 61002 кор.рах.32001179300 в Управлінні НБУ Харківської області, МФО 351447, код ЄДРПОУ 09804119) витрати зі сплати судового збору з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2 по 824 (вісімсот двадцять чотирі) грн. 50 коп. з кожного, а з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_3, - 51,00 грн. та по 10,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

В частині вирішення позовних вимог ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором вказане рішення залишити без змін.

В частині вирішення позовних вимог ПАТ «Магабанк» до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Мегабанк» про визнання недійсним договору поруки рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалось.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -