Постанова № 32181611, 10.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/3344/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Денисенко А.В. Дубова Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ-ДІСТРІБУШН» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року № 0000521502, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» 04 березня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби, у якому просило визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року № 0000521502, відповідно до якого ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 149678,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, відповідачем було встановлено, що розмір від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) не відповідає результатам перевірки. Податкова декларація за лютий 2011 року подана ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» 13.04.2011, але станом на 01.04.2011 податкового боргу підприємство не має. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби за результатами перевірки було складено податкове повідомлення-рішення № 0003591502 від 14 листопада 2012 року, відповідно до якого платнику податків зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149678,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було скасоване Державною податковою службою у Дніпропетровській області, проте, за результатами розгляду скарги платника податків ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» було збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 149678,00 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000521502 від 31 січня 2013 року. Позивач вважає таке рішення суб'єкта владних повноважень необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам податкового законодавства.

Додатково позивач зазначає, що відповідачем було двічі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, а саме 11 серпня 2011 року та 23 жовтня 2012 року, що не передбачено Податковим кодексом України. Також позивач вважає, що камеральну перевірку ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» було проведено відповідачем з порушенням строків визначених Податковим кодексом України, а саме 23 жовтня 2012 року, тобто через 17 місяців після того, як закінчився відведений законом строк для проведення такого роду перевірок.

Позивач зазначає, що зважаючи на відсутність порушень платником податків обчислення податку на додану вартість у податковій звітності за лютий 2011 року та відсутність податкового боргу, збільшення грошового зобов'язання з ПДВ платнику податків на суму 149678,00 грн., яку платник податків вказав в декларації за лютий 2011 року як суму на яку зменшується його податковий борг, протирічить вимогам статті 54 та статті 200 Податкового кодексу України, тому що сума 149678,00 грн. підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що дії відповідача є правомірними, а неправильне відображення позивачем у декларації з ПДВ за лютий 2011 року рядку 20.1 вплинуло на розрахунки підприємства з бюджетом у квітні 2011 року і тому саме підприємством, із урахуванням помилки було погашено донараховані податкові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням, яке було узгоджене та проведено по особовому рахунку підприємства лише 11.04.2011. Стосовно посилання позивача на повторне проведення камеральної перевірки, то представник відповідача зазначив, що камеральна перевірка, яка оформлена актом від 17 серпня 2011 року стосувалась своєчасності надання податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року, а не задекларованих у ній показників.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» (код ЄДРПОУ 34735353) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 201333 /а.с. 13/.

ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» 13 квітня 2011 року подало до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звітну податкову декларацію з податку на додану вартість № 23162 за лютий 2011 року, в якій у рядку 20.1 визначило суму зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 149678,00 грн. /а.с. 18-20/.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складно акт № 1716/15-231/34735353 від 23 жовтня 2012 року /а.с. 14-16/.

З тексту даного акту судом встановлено, що розмір від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) не відповідає результатам перевірки. Податкова декларація за лютий 2011 року подана ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» 13.04.2011, але станом на 01.04.2011 податкового боргу підприємство не має.

Висновками акту № 1716/15-231/34735353 від 23 жовтня 2012 року встановлено, що в порушення п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового боргу України зменшується сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1) у розмірі 146678,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року (від 13.04.2011 реєстр. № 23162).

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби на підставі акту № 1716/15-231/34735353 від 23 жовтня 2012 року було складено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 14 листопада 2012 року № 0003591502 /а.с. 17/.

ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» 26 листопада 2012 року подало до Державної податкової служби у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року № 0003591502 /а.с. 26-28/.

За результатами поданої скарги Державна податкова служба у Дніпропетровській області прийняла рішення про результати розгляду скарги за вих. № 242/10/10-25 від 18.01.2013, яким скасувала податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2012 року № 0003591502 та збільшила грошове зобов'язання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» по податку на додану вартість на суму 149678,00 грн. /а.с. 29-31/.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби на підставі акту № 1716/15-231/34735353 від 23 жовтня 2012 року було складено нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000521502 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 149678,00 грн. /а.с. 32/.

За результатами розгляду повторної скарги на повідомлення-рішення № 0000521502 від 23 жовтня 2012 року Державна податкова служба у Дніпропетровській області прийняла рішення про результати розгляду скарги за вих. № 1613/6/10-415 від 20.02.2013, про яким відмовила у задоволенні повторної скарги ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» /а.с. 33-35/.

Також судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було проведено ще одну камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 2710/15-231/34735353 від 17 серпня 2013 року /а.с. 22-23/ та якою встановлено ненадання звітності за звітний період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, декларацію з ПДВ за лютий 2011 року, подано з порушенням терміну подання, а саме 13.04.2011.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом визначено наступне.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Зі змісту п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

У ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У абз. 1 п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Проаналізувавши зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що оскільки граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року це 20 березня 2011 року, що в свою чергу є неділею - вихідним днем, то відповідно до вимог п. 49.20 Податкового кодексу України, останнім днем строку для подання податкової звітності є наступний операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем, тобто 21 березня 2011 року. З огляду на викладе, згідно змісту п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби мала право на проведення камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року до 20 квітня 2011 року, проте, не зважаючи на це відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року - 23 жовтня 2012 року та складно акт № 1716/15-231/34735353.

Отже, суд вважає, що відповідач не мав достатніх повноважень на проведення 23 жовтня 2012 року саме камеральної перевірки даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН».

Нормами Податкового кодексу України не надано права податковій інспекції проводити повторні перевірки платника податків за один і той самий звітний (податковий) період, проте, таке право встановлене у положеннях Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98.

Так, відповідно до п. 4 даного Указу визначено, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

З огляду на викладене, суд вважає, що йому не було надано інформації про наявність рішення вищестоящого контролюючого органу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби щодо призначення повторної перевірки даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН».

У зв'язку з чим, суд вважає протиправною повторну камеральну перевірку даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН».

З приводу збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 149678,00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 4.6.2-4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935 (який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 1492 від 25.11.2011, проте, його норми були чинними на момент подання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року мало право на віднесення суми 149678,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, але помилково віднесло її на зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, якого, як встановлено судом, на той період у підприємства не було.

Відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналізуючи питання правомірності збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 149678,00 грн., суд вважає, що податковим органом безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000521502 від 31 січня 2013 року оскільки, даними діями суб'єкт владних повноважень позбавив ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» можливості надіслання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації, оскільки у випадку віднесення суми 149678,00 грн. до податкового кредиту, у підприємства виникне зобов'язання сплатити нараховану суму грошового зобов'язання до бюджету.

Згідно п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки та винесення рішення належним чином не довів.

У зв'язку з чим суд вважає адміністративний позов ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000521502 від 31 січня 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «НТ-ДІСТРІБУШН» за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 149678,00 грн. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ-ДІСТРІБУШН» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року № 0000521502 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000521502 від 31 січня 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби щодо збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ-ДІСТРІБУШН» (код ЄДРПОУ 34735353) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 149678,00 грн. (сто сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТ-ДІСТРІБУШН» (код ЄДРПОУ 34735353) судовий збір у розмірі 1497,00 грн. (одна тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко