Рішення № 32180639, 29.01.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/306/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Бескровної О.Л.

при секретарі - Стрижак О.О.

за участю представника позивача - Паршевої І.І.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення суми неврахованої електроенергії у розмірі 3852,14 грн., зазначивши в обгрунтування позовних вимог наступне. Відповідач ОСОБА_3 відповідно до договору дарування є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 626 ЦК України Донецька філія ДП «Регіональні електричні мережі» та ОСОБА_3 знаходились у цивільно-правових правовідносинах, про що свідчить особовий рахунок споживача електроенергії. Відповідно до абз. 5 п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ № 1357, споживач зобов»язаний своєчасно сплачувати використану електроенергію, а також здійснювати інші платежі. Посилаючись на ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», зазначив, що ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» зазначив, що електроенергія, яку споживач відповідач, є видом комунальних послуг, які повинні сплачуватись у повному обсязі. Так, при проведенні перевірок додержання вимог ЗУ «Про електроенергетику», Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999р., у відповідача були виявлені порушення, а саме підключення до мережі поза прибором обліку, які відповідно до п.53 Правил, були викладені у актах №22774 від 31.03.2009р. (826,52 грн.) ; №23147 від 26.05.2009р. (410,34 грн.); №23983 від 13.10.2009р. (1025,85 грн.); №24991 від 09.03.2010р. (1077,14 грн.); №25681 від 18.05.2010р. (512,29 грн.). Загалом сума заборгованості за невраховану електроенергію складає 3 852,14 грн. Порядок визначення об»єму і вартості електроенергії, неврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджений Національною комісією регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, визначений у Методиці визначення об»єму і вартості електроенергії, неврахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕН, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2008р.№562. Сума заборгованості відповідача була підрахована з урахуванням величини розрахункового споживання електроенергії за добу; кількості днів з дня контрольної перевірки показів прибору обліку; тарифів для населення, що діяли у вказаний період. З огляду на те, що відповідач порушив абз. 5 п. 42 ПКЕН і не сплачував своєчасно послуги енергопостачання, а також не виконував свої зобов»язання належним чином, відповідно до ст. 526 ЦК України, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії суму неврахованої електроенергії у розмірі 3852,14 грн.

У судовому засіданні представник позивача Паршева І.І. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні тим, що викладені в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з»явилася, надала суду заяву, відповідно до якої просить справу слухати з участю її представника ОСОБА_2, позовні вимоги не визнає з огляду на наступне. Позивач необґрунтовано вказує на те, що вона постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, оскільки її місцем мешкання є : АДРЕСА_2, у зв»язку із чим вважає, що у жодних правових відносинах з позивачем до 02 липня 2012 року не перебувала. Особовий рахунок споживача електроенергії вона оформила на своє ім»я тільки після смерті матері, яка фактично була споживачем електроенергії, що не є підставою виникнення відповідно до ст. 11 ЦК України цивільних правовідносин. Вважає, що позивач не має жодного належного документу у підтвердження факту того, що вона була споживачем послуг Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», більш того, позивач не повідомив її про необхідність оформлення особового рахунку на власника будинку. Договір дарування не свідчить про те, що вона користувалася послугами енергопостачальника. Крім того, її мати постійно сплачувала усі комунальні послуги, про що свідчать квитанції за 2008р. - 2012р., а суму, яку позивач просить з неї стягнути, вважає фінансовою санкцією, що позивачем з огляду на те, що її мати померла не може бути до неї пред»явлена, і яку намагається стягнути з неї, ОСОБА_3 Стосовно актів про порушення правил користування електроенергією вказала, що вони є безпідставними у зв»язку із тим, що були визнані Відділом Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері енергетики такими, що не відповідають нормативно-правовим актам. З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» просила відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя, крім того надав суду заяву ОСОБА_3 про застосування позовної давності відносно актів № 22774 від 31.03.2009р., № 23147 від 26.05.2009р., №23983 від 13.10.2009р.

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що працює контролером Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі». При перевірці дотримання споживачами Правил користування електричної енергією, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, 23, де на теперішній час проживає ОСОБА_3 були виявлені неодноразові самовільні підключення до мережі енергопостачальної організації після відключення у зв»язку із наявною заборгованістю, минаючи прилади обліку. З огляду на це, комісією у складі трьох представників Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», складено акти №22774 від 31.03.2009р.; №23147 від 26.05.2009р.; №23983 від 13.10.2009р.; №24991 від 09.03.2010р.; №25681 від 18.05.2010р. Зазначені акти складалися відповідно до вимог п. 53 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999р., підписані трьома представниками енергопостачальника, над підписом споживача стоїть позначка про відмову від підпису, яка також може свідчити і про відмову приймати участі у перевірки показників лічильника.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надала аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_4

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Ст.61 ч.3 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 07 лютого 2012 року, яке набрало чинності згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2012 року, встановлено, що у зв»язку із порушенням споживачем електроенергії у будинку АДРЕСА_1 «Правил користування електроенергією для населення» ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» було складено акти №22774 від 31.03.2009р. (сума до сплати 826,52 грн.) ; №23147 від 26.05.2009р. (сума до сплати 410,34 грн.); №23983 від 13.10.2009р. (сума до сплати 1025,85 грн.); №24991 від 09.03.2010р. (сума до сплати 1077,14 грн.); №25681 від 18.05.2010р. (сума до сплати 512,29 грн.) Зазначені акти складені правомірно, що також встановлено вказаним рішенням суду. Крім того їх неправомірність не вбачається і з відповіді ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» №30-04-18/173 від 13.03.2012р., на яку посилається відповідач ОСОБА_7 (41-42).

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 споживач несе відповідальність згідно з чинним законодавством за порушення вказаних правил; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_2, споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, 23 до 06 вересня 2012 року була ОСОБА_8, що також зазначає відповідач ОСОБА_9 (а.с. 5)

Власником зазначеного домоволодіння, як було встановлено рішенням Київського районного суду м.Донецька від 07 лютого 2012 року і про що свідчить наданий відповідачем договір дарування від 14.08.2002р. (а.с. 23), є ОСОБА_3.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.03.2012 № 108/132/154 затверджено порядок тимчасового відкриття особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг зареєстрованим у житловому приміщенні (будинку) особам, які не є власниками такого приміщення (будинку), відповідно до п.2 ч.2 якого встановлено, що відкриття особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг на осіб, визначених у пункті 1 цього Порядку, не звільняє власника (співвласника) житлового приміщення (будинку) від обов'язків, визначених договором про надання житлово-комунальних послуг.

За таких підстав суд вважає необґрунтованими доводи відповідача з приводу того, що вона не є учасником правовідносин, про що, на її думку, свідчить особовий рахунок споживача, оформлений на ім»я ОСОБА_8

Суд також критично ставить до посилань відповідача на те, що позивач не повідомив її про необхідність оформлення особового рахунку на ім»я власника, оскільки, згідно п.7 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357, для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Якщо представником енергопостачальника виявлено порушення споживачем Правил, у тому числі факти розкрадання електричної енергії, складається акт, на підставі якого енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача (п. 53 Правил).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких підстав, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає обґрунтованим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неврахованої електроенергії відповідно до актів про порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення.

Відповідач ОСОБА_3 надала суду заяву про застосування строків позовної давності відносно актів № 22774 від 31.03.2009р., № 23147 від 26.05.2009р., №23983 від 13.10.2009р.

З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне застосувати положення ст. ст. 257, 267 ЦК України, і застосувати строк позовної давності у три роки до вимог про стягнення з відповідача суми за споживання неврахованої електроенергії за актами № 22774 від 31.03.2009р., № 23147 від 26.05.2009р., №23983 від 13.10.2009р.

Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» суми за споживання неврахованої електроенергії за актами №24991 від 09.03.2010р. (1077,14 грн.) та № 25681 від 18.05.2010р. (512,29 грн.) суд вважає обґрунтованими і позов у цій частині підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1589,43 грн. у рахунок погашення суми заборгованості за невраховану електроенергію.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі ст. 526, 322 ЦК України, п. п. 48, 53 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357, ч. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 63, 209, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», р/р. 2600737096203, ОКПО 26390719, МФО 300272 ПАТ Енергобанк м.Київ, суму заборгованості за невраховану електроенергію у розмірі 1589 грн. 43 коп., а також судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., що загалом складає 1804 грн. 03 коп.

В іншій частині позовних вимог Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: