Рішення № 32180610, 22.03.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/98/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Бескровної О.Л.

при секретарі - Стрижак О.О., Федюніні В.В., Шумаєвій О.В., Шелістовій Ю.К.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та майнової шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, зазначивши в обґрунтування позовних вимог наступне. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 липня 2011 року о 12- 50 год. з вини водія транспортного засобу КІА CLARUS, номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_2, був пошкоджений його автомобіль HYUNDAI Accent, номерний знак НОМЕР_2. Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 22 серпня 2011 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Згідно зі звітом № 15/09-1М від 15.09.2011р., що складався на замовлення ТОВ «Транспортний Асістанс» «Про оцінку розміру матеріальної шкоди», оціночна ринкова вартість (розмір) матеріальної шкоди, завданої його автомобілю HYUNDAI Accent номерний знак НОМЕР_2 станом на 15.09.2011р. складає 81 997,18 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача була забезпечена полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1872574 від 11.01.2011р. в ПрАТ «Страхова Компанія «Статус». Вказав, що згідно зі ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла в момент дорожньо-транспортної пригоди) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, який настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика. На виконання приписів ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 12 липня 2011 року він звернувся до ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» із заявою про виплату йому страхового відшкодування і в той же день надав документи за встановленим переліком. Втім, в порушення приписів ст.ст. 36, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» не повідомив його у встановлений законом строк про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування та необгрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування. Статтею 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що після розгляду страховиком наданих йому відповідно до ст. 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього закону документів або в строки та в обсягах, встановлених рішенням суду. Вважає, що враховуючи той факт, що з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування він звернувся до ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» 12 липня 2011 року та в той же день надав повний перелік документів, що вимагався, а постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності набрала чинності 01.10.2011 року, ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» повинно було здійснити виплату йому страхового відшкодування до 01.11.2011 року. Проте, у зазначений строк виплату здійснено не було. Про рішення ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» щодо відмови у виплаті йому страхового відшкодування він дізнався з листа № 1595 від 13.12.2011 року, в якому ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» повідомило, що вимушено відмовити йому у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з невиконанням страхувальником ОСОБА_2 умов договору страхування щодо обов'язкового повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду. Однак, на виконання приписів ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і він і відповідач ОСОБА_2 в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода - 10.07.2011р. повідомили ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» про факт настання пригоди. До того ж, у встановлений строк, ним та ОСОБА_2 страховику були подані відповідні заяви щодо дорожньо-транспортної пригоди. З огляду на це, вважає, що відмова ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» у виплаті йому страхового відшкодування з відповідною мотивацією, викладеною в листі страховика №1595 від 13.12.2011 року, є необґрунтованою та незаконною. Так, згідно полісу встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на рівні 50 000,00 грн. розмір франшизи - 1000,00 грн.

Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 37.5 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована. Згідно зі звітом № 15/09-1М від 15.09.2011р., що складався на замовлення ТОВ «Транспортний Асістанс» майнова шкода, завдана його автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди оцінена в розмірі 81 997, 18 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування, що має бути йому виплачений є недостатнім для повного відшкодування завданої шкоди. Різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням становить: 81997,18 - 50000,00 +1000,00 = 32 997,18 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. Враховуючи той факт, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 будь-яких розрахунків щодо відшкодування завданої майнової шкоди до теперішнього часу не здійснювалося, а також з урахуванням приписів ст. 1194 ЦК України, різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 32 997,18 грн. має бути стягнуто на його користь з відповідача ОСОБА_2 Крім того, зауважив, що відповідно до зазначеного Закону, у разі прострочення відшкодування з вини страховика, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ України, що діє у період, за який нараховується пеня. За його підрахунками розмір пені на момент звернення до суду складає 5 987,14 грн. У зв»язку із чим просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн., суму пені за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 5 987,14 грн., а також усі витрати, понесені ним на правову допомогу і зверненням до суду. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 32 997,18 грн.

У судове засідання позивач не з»явився, надав суду заяву слухати справу у його відсутність, з участю представника адвоката ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити і стягнути з ПАТ «Страхова Компанія «Статус» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн., пеню за прострочення страхового відшкодування у розмірі 5 987 грн. 14 коп. З відповідача ОСОБА_2 просила стягнути на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 32 997 грн. 18 коп. Також солідарно просила стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 879 грн. 85 коп. і витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» у судове засідання не з'явився, надали суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги не визнають через наступне. 10.07.2011р. о 12 годині 50 хвилин на 23 км. а/д Кременівка-Ялта сталося зіткнення автомобілів: «КІА CLARUS», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7 та автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4. Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно п. 2 Полісу № АА/1872574 від 12.01.2011р., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 100000 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50000 грн., франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування) складає 1000 грн. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено правило, згідно якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. 12.07.2011р. потерпіла особа - ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «СК «Статус» із заявою про виплату страхового відшкодування. 13.12.2011р. ПрАТ «СК «Статус» листом вих. № 1595 відмовило ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування з наступних підстав. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (закон в редакції на момент укладення договору і на момент ДТП). Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально (абз. 2 підп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. При цьому, всупереч ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,страхувальник ОСОБА_7 взагалі не повідомив ПрАТ «СК «Статус» про настання про ДТП. Таким чином, ОСОБА_7 умови полісу № АА/ 1872574 від 12.01.2011р. та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виконав стосовно повідомлення страховика про ДТП. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 997 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку. Вважають, що у такому випадку відсутні підстави для виплати страхового відшкодування на користь позивача. Таким чином, невиконання цих обов'язків позбавило страхувальника права на відшкодування шкоди за свої винні дії страховою компанією «Статус» на підставі ст. 1194 ЦК України. Згідно п. 11 роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.2011р., у разі невиконання страхувальником без поважних причин обов'язків, передбачених ст. ст. 22, 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він позбавляється права на відшкодування шкоди за його винні дії страховиком у порядку, визначеному ст. 1194 ЦК України (постанова від 24.12.2010 р. № 6-l цс 10). Крім того зазначили, що згідно ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Зауважили, що згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до Постанови КМУ від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», визначено граничний розмір компенсації витрат на правову допомоги та згідно до п. 1.1 додатку до даної Постанови, не повинен перевищувати суми, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Однак, адвокатом позивача не надано документів, які б підтверджували затрачені ним години на розгляд даної справи, а також витрати на правову допомогу. У зв»язку із чим просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, не погодився із розміром нарахованої позивачем шкоди, вважає її завищеною, просив у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 10 липня 2011 року о 12- 50 год. на 23 км а/д Кременевка - Ялта мала місце дорожньо - транспортна пригода за участю позивача ОСОБА_4, який керував автомобілем HYUNDAI Accent, номерний знак НОМЕР_2; та відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем КІА CLARUS, номерний знак НОМЕР_1. Як наслідок, у даній дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні ушкодження.

22 серпня 2011 року постановою Ленінського районного суду м. Донецька ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 20)

Відповідно до звіту №15/09-1М про оцінку розміру матеріальної шкоди, власнику автомобіля HYUNDAI Accent, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдана матеріальна шкода у розмірі 81 997 грн. 18 коп. (а.с. 5-19)

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.

Згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом також встановлено, що цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була забезпечена полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1872574 від 11.01.2011р. в ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» (а.с. 24) Згідно вказаного полісу встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на рівні 50 000 грн., розмір франшизи складає 1 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов»язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено з листа голови Правління ПрАТ «СК «Статус» №1595 від 13.12.2011р. позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування з причини того, що останній не виконав вимогу ст. 33 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і не повідомив у встановлений строк страховика про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до договору страхування (а.с. 27)

Разом з тим, позивач ОСОБА_4 зазначає, що у день, коли сталася дорожньо-транспорта пригода, а саме 10.07.2011р. він та відповідач ОСОБА_2 одразу повідомили про це ПрАТ «СК «Статус», а 12.07.2011р. він особисто звернувся із заявою до страховика. Дану обставину також не заперечував у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Більш того, як встановлено із письмових пояснень представника відповідача ПрАТ «СК «Статус», ОСОБА_8, ОСОБА_4 дійсно 12.07.2011р. звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування і надав необхідні документи згідно встановленого переліку, як передбачає ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 48-51).

Ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає випадки, коли шкода страховиком не відшкодовується.

Так, на думку суду, у даному випадку посилання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус» на порушення страхувальником без поважних причин обов»язків, передбачених ст. ст. 22, 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що позбавляє його права на страхове відшкодування, є необґрунтованим, оскільки про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля ПАТ «Страхова Компанія «Статус»

була повідомлена належним чином, у строки та в порядку, передбачені договором страхування, що встановлено у судовому засіданні із наданих відповідачем ПрАТ «Страхова Компанія «Статус» на виконання ухвали суду про витребування доказів, матеріалів страхової справи (а.с. 74-92)

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Дані обов»язки страховика містяться і в приписах ст.25 Закону України «Про страхування».

У відповідності до положень ст.ст. 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов»язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус» на його користь страхового відшкодування, передбаченого полісом № АА/1872574 від 11.01.2011р., у розмірі 49 000 грн., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції, що діяла на момент настання ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або у строки та обсягах визначених рішенням суду.

Так, враховуючи той факт, що з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся до страховика 12 липня 2011 року та у той же день надав усі необхідні документи, а постанова суду про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП набрала чинності 01.10.2011р., ПрАТ «СК «Статус» повинна була виплатити позивачу страхове відшкодування до 01.11.2011р.

Відповідно до ч.2 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції, що діяла на момент настання ДТП) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн., розміру подвійної облікової ставки НБУ на день за період прострочення з 02.11.2011р. - 22.03.2012р. (143 дні) на рівні 0,042%; та подвійної облікової ставки НБУ на день за період з 23.03.2012р. - 20.08.2012р. (151 день) на рівні 0,041%, розмір пені на дату звернення позивача з позовом складає 5 987 грн. 14 коп. і саме цю суму позивач просив стягнути з ПрАТ СК «Статус». З огляду на вказане, суд задовольняє вимоги позивача у цій частині повністю.

Крім того, згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Як наслідок, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 32997 грн. 18 коп.

Суд критично ставить до тверджень представника відповідача ОСОБА_2 з приводу того, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу є необґрунтованим з наступних підстав.

Так, поставленні за його клопотанням питання на вирішення експертизи щодо визначення розміру матеріального збитку, залишені без виконання за заявою ОСОБА_3 (а.с. 130-131)

Будь - яких інших належних доказів відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК у підтвердження вказаних обставин відповідачем ОСОБА_2 надано не було.

Обговорюючи питання про відшкодування позивачу з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн., суд керувався наступним.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, відносяться зокрема витрати на правову допомогу.

Згідно ч.ч.1,2 ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави ", граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчисляється виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Так, відповідно матеріалів справи, судові засідання у яких приймала участь представник позивача адвокат ОСОБА_1 були проведені 10.09.2012р. (30 хв.) (а.с. 36-37); 24.09.2012р. (10 хв.) (а.с. 71-73); 09.10.2012р. (2 години) (а.с. 97); 24.10.2012р. (35 хв.) (а.с. 104-105); 05.12.2012р. (2 години) (а.с. 122-123); 22.03.2013р. (1 година)

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.2012р. по 01.10.2012р. складав 1102 грн., з 01.10.2012р. по 01.12.2012р. складав 1118 грн., з 01.12.2012р. по 01.01.2013р. складав 1134 грн. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р. і на день винесення рішення суду складає 1147 грн.

З огляду на викладене, суд задовольняючи вимоги частково, вважає за потрібне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2815 грн. (із розрахунку: вересень 2012р. с/з 40 хв. - 294 грн.; жовтень 2012р. с/з 2 години 35 хв. - 1155 грн.; грудень 2012р. - с/з 2 години - 907 грн.; березень 2013р. с/з. 1 година - 459 грн.)

Як наслідок, на підставі ст.88 ЦПК України, приймаючи до уваги розмір задоволених позовних вимог, підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 879 грн. 85 коп.

На підставі ст. ст. 611, 985, 988, 979, 990, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. с. 3, 16, 25 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 22, 32, 33, 35, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави ", ЗУ «Про державний бюджет України на 2012 рік», ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік», керуючись ст.ст.10,11,42, 60,79, 84, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та матеріальної шкоди спричиненої дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус» (адреса реєстрації: м.Київ, 02160, пр. Возз'єднання, 15, ІК 31201694) на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 49 000 грн. (сорок дев»ять тисяч гривень), пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 5987 грн. 14 коп. (п»ять тисяч дев»ятьсот вісімдесят сім гривень 14 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у сумі 32 997 грн. 18 коп. (тридцять дві тисячі дев»ятсот дев»яносто сім гривень 18 коп.)

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Статус» (адреса реєстрації: м.Київ, 02160, пр. Возз'єднання, 15, ІК 31201694) та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 879 грн. 85 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2815 гривень.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: