Рішення № 3217962, 20.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/31

20.01.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»

про

стягнення 1 868, 25 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Гончаренко В.В. –представник за довіреністю № 3 від 01.10.2008 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов’язань за договором поставки № 32 від 28.04.2006 року у розмірі 1 761, 45 грн. –основного боргу, 54, 64 грн. –пені та 23% річних у розмірі 52, 16 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.12.2008 року.

У судове засідання 19.12.2008 року представник позивача з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов’язань за договором поставки № 32 від 28.04.2006 року та не сплачує позивачу вартість поставленого товару.

Представник відповідача не з’явився вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/31 від 02.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0655850.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 20.01.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 20.01.2009 року з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 1 761, 45 грн. –основного боргу, 54, 64 грн. –пені та 23% річних у розмірі 52, 16 грн.

Відповідач у судове засідання 20.01.2009 року не з’явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»(надалі –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»(надалі –покупець) було укладено договір поставки № 32 (надалі – Договір), за умовами якого постачальник передає, а покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених договором товар (продукти харчування) в асортименті відповідно специфікації та накладних, виходячи з наявного товару на складі постачальника.

Виконуючи зобов’язання по Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 6 508, 78 грн. згідно видаткових накладних № 1/6345 від 24.03.2008 року на суму 135, 13 грн., № 1/6336 від 24.03.2008 року на суму 211, 04 грн., № 1/6918 від 01.04.2008 року на суму 230, 78 грн., № 1/7511 від 07.04.2008 року на суму 184, 55 грн., № 1/7499 від 07.04.2008 року на суму 361, 56 грн. № 1/12818 від 16.06.2008 грн. на суму 308, 89 грн., № 1/12819 від 16.06.2008 року на суму 389, 31 грн., № 1/14146 від 03.07.2008 року на суму 155, 98 грн., № 1/14151 від 03.07.2008 року на суму 446, 10 грн., № 1/15538 від 21.07.2008 року на суму 256, 37 грн., № 1/15540 від 21.07.2008 року на суму 439, 75 грн., № 1/17066 від 11.08.2008 року на суму 346, 99 грн., № 1/19138 від 04.09.2008 року на суму 769, 63 грн., № 1/19141 від 04.09.2008 року на суму 511, 25 грн., № 1/21392 від 01.10.2008 року на суму 997, 21 грн., № 1/21396 від 01.10.2008 року на суму 764, 24 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.

Продукція була отримана повноважним представником позивача Дідусенько П.А. згідно повідомлення (додатку № 1 до договору поставки № 32 від 28.04.2006 року).

Відповідно до п. 4 Договору покупець сплачує за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаній в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством (п. 4.1 Договору). Покупець зобов’язаний здійснювати оплату товару не пізніше 10 (десяти) днів з моменту отримання товару (п. 4.2 Договору).

За одержану продукцію відповідач розрахувався частково на загальну суму 4 747, 25 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Неоплаченою залишилася продукція за накладними № 1/21392 від 01.10.2008 року та № 1/21392 від 01.10.2008 року на загальну суму 1 761, 45 грн., за яку відповідач повинен був розрахуватися до 10.10.2008 року (включно).

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 761, 45 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, докази оплати за поставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 761, 45 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 54, 64 грн. за період з 11.10.2008 року по 27.11.2008 року. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 6.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем ДО 10.10.2008 року (включно). Тому, пеня повинна нараховуватися з 11.10.2008 року.

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить:

1 761, 45 грн. (сума заборгованості) * 24% * 47 (з 11.10.2008 року по 27.11.2008 року) / 365 = 54, 43 грн. та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 23% річних у розмірі 52, 16 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було вищезазначено, договором поставки № 32 від 28.04.2006 року за порушення строку оплати товару передбачена відповідальність у вигляді 23% річних від простроченої суми.

Отже, розмір 23% річних становить:

1 761, 45 грн. (заборгованість) * 23% * 47 (з 11.10.2008 року по 27.11.2008 року) / 365 = 52, 16 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 101, 99 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 99 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»(юридична адреса: 02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7; фактична адреса: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 24, кв. 172; р/р 26009301382180 в Ватутінському відділенні ПІБ у м. Києві, код ЄДРПОУ 32732502), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5; р/р 26005380676081 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 30468065) заборгованість у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 45 коп., пеню у сумі 54 (п’ятдесят чотири) грн. 43 коп., 23% річних у розмірі 52 (п’ятдесят дві) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 101 (сто одна) грн. 99 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.